Директор департаменту консолідованої
звітності Державної казначейської служби України 
Людмила ГІЗАТУЛІНА

Державне казначейство України — своєрідна держава у державі, яка має свій прапор, гімн і навіть герб. Воно управляє ліквідністю єдиного казначейського рахунку. Про те, як контролюється значна частина фінансових ресурсів країни, під час «прямої лінії» розповіла заступник голови Державної казначейської служби України (ДКСУ) Людмила ГІЗАТУЛІНА.

— Ольга,
м. Івано-Франківськ:

— Шановна Людмило Василівно, моя знайома працює головним бухгалтером районного відділення Держказначейства. Її зарплата — тисяча гривень з хвостиком. Тому, щоб прогодувати сім’ю, старається підробляти. Робота важка і відповідальна. Чи передбачається підвищення платні таким відповідальним людям, які працюють у казначействі і мають справу з грошима, та самі не мають їх?

— Таке питання на сьогодні не розглядалося. Є визначені відповідні посадові оклади, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України. Крім того, держслужбовці, крім посадового окладу, мають певні додаткові виплати — це доплати за ранг і за стаж перебування на державній службі, а також відповідні заохочувальні доплати. Тому практично, якщо людина вже працює певний час на державній службі, то, звичайно, вона отримує не тільки посадовий оклад, а й додаткові доплати, які передбачені законодавством про державну службу. Я погоджуюся з вами, що на територіальному рівні посадові оклади досить низькі. Питання ці не обговорюють в колах державної казначейської служби, але сказати якісь конкретні терміни, коли посадові оклади будуть переглянуті і змінені, такої можливості немає.

— Яка загальна кількість органів держказначейства у нас станом на 1 грудня 2011 року? Скільки людей працює?

— На сьогодні їх 661, з яких 633 — це управління та відділення Державного казначейства, які функціонують в містах, районах, 27 головних управлінь державної казначейської служби, які функціонують в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, і Державна казначейська служба України як центральний апарат. Стосовно чисельності, то сказати, яка фактична чисельність на 1 грудня 2011 року, на сьогодні важко у зв’язку з тим, що в нас ще не закінчилася ліквідація і повністю не створено новий орган — Службу. Щодо центрального апарату, то постановою № 937 від 7 вересня 2011 року була затверджена гранична чисельність для центрального апарату в кількості 301 особа на відміну від того, що до адмінреформи чисельність працівників налічувала 430 осіб (тобто чисельність центрального апарату скорочено на 30%).

Гранична чисельність територіальних органів казначейства становить 14 484 особи. З них державні службовці — 13 756. Скорочення становить 12%. При цьому функції залишилися в повному обсязі і навпаки ще розширюються. Переважно наші співробітники — це жінки. Тому що зарплата невелика, а робота кропітка.

— Держказначейство має свій гімн, герб; з чим це пов’язано?

— Наші атрибути з’явилися у 2008 році. Державне казначейство не єдиний орган серед центральних органів виконавчої влади, який має такі атрибути. На сьогодні нам доведеться ці атрибути перезатвердити, враховуючи, що Держказначейство України ліквідовано як урядовий орган, що діяв у системі Міністерства фінансів, і утворено Державну казначейську службу України. У нас ще є відзнака — «Почесний працівник казначейства», якою нагороджено майже 200 працівників.

У державній казні достатньо грошей для виплат зарплат бюджетникам. Фото з сайту profi-forex.org

— Михайло ФІЦАЙ, 
голова сільради 
с. Лопухів Тячівського району
Закарпатської області:

— Наше село перебуває під постійною загрозою паводків і потребує системи протипаводкових споруд. Я розумію, що Держказначейство не може виділяти грошей, це не його функція. Але ж воно бодай може оберігати їх від розтринькування і витрачання на другорядні справи?

— Так, функція планування видатків закріплена за Міністерством фінансів, а казначейство тільки обслуговує бюджет відповідно до тих планових показників, які затверджуються законом про Держбюджет на відповідний рік. Для твердження стосовно витрачання чи невитрачання зайвих коштів підстав немає, тому що якщо видатки передбачені бюджетом і здійснюються із застосуванням всіх контрольних процедур, то, звичайно, не може бути ніякого розтринькування бюджетних коштів. Проводяться всі необхідні контрольні процедури.

— Держказначейство настійно рекомендує місцевій владі ретельно зважувати купівлю дорогих автомобілів за кошти бюджетів. Чи багато було випадків нецільового використання коштів для купівлі техніки та шикарних ремонтів?

— Таких проплат не було взагалі, бо ми відсікаємо їх на етапі, коли розпорядники хочуть здійснити подібні видатки. Основна з функцій казначейства — контрольна. Якщо вводяться обмеження відповідними рішеннями уряду, ми їх контролюємо і не допускаємо здійснення видатків без урахування цих обмежень. Придбання автомобілів, мобільних телефонів, ноутбуків, тобто непершочергових засобів, без яких можна обійтися, призупинено постановою 2008 року № 943. Якщо дія цього документа не буде продовжена, то з 2012 року таких обмежень не буде.

— Софія ГУЗ,
м. Рівне:

— Моїй донечці місяць, але державної соціальної допомоги я ще не отримала: в управлінні соцзахисту кажуть, що кошти затримує казначейство. З тривогою дивлюся й телесюжети про те, як матері по півроку не отримують належних їм щомісяця 130 гривень. Чого чекати в 2012 році?

— Виплата допомоги по догляду за дитиною здійснюється за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на виплату допомоги сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям.

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів від 4 березня 2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету» (із змінами), зазначена субвенція перераховується ДКСУ згідно з помісячним розписом асигнувань загального фонду держбюджету, але в межах фактичних зобов’язань відповідних бюджетів щодо фактично нарахованих сум допомог. Зокрема інформація щодо зобов’язань казначейству надається фінансовими органами районних (обласних) держадміністрацій до 5 числа поточного місяця, а уточнена — до 20 числа. Казначейство перераховує місцевим бюджетам зазначену субвенцію до 10 числа (згідно з інформацією щодо зобов’язань, наданих 5 числа) та до 25 числа (згідно з уточненою інформацією) у повному обсязі. Станом на 23.12.2011 р. субвенція на допомогу сім’ям з дітьми перерахована у сумі 27 624,0 млн грн, або 100% розпису асигнувань на 2011 рік. Тут питання не повинно бути, враховуючи, що соціальні виплати здійснюються в першочерговому порядку.

— Валерій,
Волинська область:

— Як поліпшити роботу Державного казначейства України в наступному році? Що, на вашу думку, слід зробити, аби якнайсуворіший контроль за використанням держкоштів був забезпечений без зайвих бюрократичних проходжень грошей на технологічному ланцюжку «замовник—виконавець»? Таких, наприклад, як вимога певної роботи, що фінансується з обласного фонду охорони природи, оплачувати виконавцям не навпростець, а через громадські організації.

— Основні вимоги стосовно витрачання бюджетних коштів визначені Бюджетним кодексом України. Відповідно до частини 6 статті 22 Бюджетного кодексу України, розпорядники бюджетних коштів можуть уповноважити одержувача бюджетних коштів на виконання заходів, передбачених бюджетною програмою, та надати йому кошти бюджету (на безповоротній чи поворотній основі) в межах відповідних бюджетних асигнувань. Одержувач бюджетних коштів використовує такі кошти на підставі плану використання бюджетних коштів, що містить розподіл бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисі цього розпорядника бюджетних коштів.

Критерії визначення одержувача бюджетних коштів встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням намірів, досвіду і результатів діяльності, фінансово-економічного об∂рунтування виконання заходів бюджетної програми та застосування договірних умов.

На сьогодні ця практика існує. Кабінетом Міністрів України щорічно визначається перелік бюджетних програм, які потребують розробки окремих порядків витрачання коштів на здійснення заходів. Особливості здійснення видатків мають бути передбачені саме в таких порядках.

— Євген МИКОЛАЄВ, 
службовець, м. Одеса:

— Під Новий рік місцеві органи влади часом стикаються з проблемою, коли належні їм дотації з держбюджету надходять буквально в останні місяці. Виникає потреба аврально їх освоїти, адже в іншому разі їх спишуть. Чи можна передбачити механізм, що дозволив би регіонам, котрим затримали дотації, використати їх в повному обсязі вже наступного року?

— Механізм перерахування дотацій з державного бюджету місцевим бюджетам визначений порядком перерахування міжбюджетних трансфертів, затверджених постановою Кабміну № 1132 від 15 грудня 2010 року. Останнім часом на виконання окремих доручень Міністерства фінансів існує практика дострокового перерахування дотації вирівнювання наприкінці поточного місяця або року. Станом на 22 грудня дотація вирівнювання перерахована в обсязі 42,2 млрд грн, що становить 96,7% річного планового показника 2011 року. Є надія, що ці показники будуть виконані на 100%. Що стосується інших міжбюджетних трансфертів, які мають цільове спрямування (субвенції), то саме цього року внесені зміни до статті 57 Бюджетного кодексу України, якими передбачено, що сума субвенцій спеціального фонду бюджету, не використаних на кінець року, залишається на рахунках відповідного місцевого бюджету. Вони перераховуються в держбюджет тільки в тому випадку, якщо на наступний бюджетний період не передбачено в спеціальному фонді таких витрат. Це питання на сьогодні якраз Міністерством фінансів врегульовано.

— Ольга ЯЦЕНКО,
м. Суми:

 — Органи казначейства при проведенні платежів вимагають багато підтверджуючих документів (договори, накладні, акти виконаних робіт та ін.). Чи законні такі дії органів Державного казначейства на місцях у цьому випадку?

— Однією з основних функцій, які покладаються на органи Державного казначейства, є здійснення ними контрольних повноважень. Всі документи, які вимагаються при прийнятті рішення про платіж, регламентовані відповідними нормативними документами (в перспективі це будуть документи Міністерства фінансів). Процес взаємодії розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів та органів Державного казначейства регламентований трьома основними нормативними документами. Це Порядок обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету, затверджений наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 р. № 89, Порядок казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затверджений наказом Державного казначейства України від 4 листопада 2002 р. № 205, та Порядок обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України, затверджений наказом Державного казначейства України від 9 серпня 2004 р. № 136.

— Валентина РАБЧУК,
Тернопільська область:

— У зв’язку з чим Держказначейство не проводить капітальні видатки та інші незахищені статті кошторису установи (видатки на бензин, видатки за виконані роботи підрядником, за послуги зв’язку)?

— При проведенні видатків розпорядників і одержувачів бюджетних коштів органи ДКСУ повинні в першу чергу за стислі терміни забезпечити виконання захищених статей видатків, перелік яких визначений частиною 2 статті 55 Бюджетного кодексу. Згідно з помісячними розписами державного та місцевих бюджетів, видатки листопада та грудня мають найбільшу питому вагу, а граничні терміни сплати основних податків, зборів (обов’язкових платежів) встановлені в останні дні місяця. За цих умов, а також враховуючи необхідність опрацювання значної кількості первинних та розрахункових документів, які надаються розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів протягом грудня 2011 року, наші органи з метою уникнення соціальної напруги забезпечують виконання насамперед захищених статей видатків бюджету, а саме — виплату заробітної плати, стипендії, оплату комунальних послуг та енергоносіїв, продуктів харчування, медикаментів тощо.

— На сесії Львівської міської ради у грудні мер Львова Андрій Садовий повідомив, що другий тиждень поспіль всі проплати зависають на рахунках (вже другий рік поспіль казначейство у грудні блокує рахунки Львівської міської ради, торік заблокували 13 млн грн). Чому такі випадки трапляються в регіонах України?

— Ми знову повертаємося до тих питань, які сьогодні обговорювали. Це стосується проведення в першу чергу тільки захищених видатків, тому, можливо, це трактується Львівською адміністрацією як блокування рахунків видатків, за якими може здійснюватись також і перевірка підтвердних документів. Через необхідність забезпечення в першу чергу проплати захищених видатків терміни проплати незахищених видатків подовжуються. Фактично це стосується не лише Львова. Потрібно в кожній конкретній ситуації розбиратися.

— Євген МИКОЛАЄВ, 
службовець, м. Одеса:

— В багатьох країнах функції казначейства виконують департамент міністерства фінансів чи структура на кшталт Нацбанку. Вважається, що цей варіант є менш витратним для бюджету. Чому у нас є потреба утримувати окремо Держказначейство, невже маємо такий великий бюджет, що структура Мінфіну чи Нацбанку не змогли б забезпечувати його касове виконання?

— Справді, в деяких державах казначейські функції виконують департаменти міністерств фінансів, як приклад — окремий департамент в Генеральній дирекції державних фінансів Франції, з якою Казначейство України плідно співпрацює. Тут варто зважати на кількість місцевих бюджетів, масштаби країни та особливості функцій відомства у різних державах. Зазвичай діяльність органів Держказначейства розглядають як суто технічну — ведення бухгалтерського обліку, складання звітності про виконання державного та місцевих бюджетів, а також управління ресурсами. При цьому поза увагою завжди залишалася одна з головних казначейських функцій — контроль за дотриманням бюджетного законодавства учасниками бюджетного процесу.

У ході адміністративної реформи створено Державну казначейську службу України (правонаступника Державного казначейства України) — центральний орган виконавчої влади. Основні її завдання та функції визначені у Положенні, затвердженому Указом Президента № 460/2011 від 13 квітня 2011 року.

— Віра ШПАК,
м. Житомир:

— Чи планують запровадити в казначействах реально діючу систему «клієнт-банк», що пришвидшить проходження платежів, збереже робочий час як клієнтів, так і працівників казначейства? На сьогодні «похід» в казначейство у кращому випадку займає половину робочого дня.

— Державною казначейською службою України (ДКСУ) здійснено розгортання акредитованого центру сертифікації її ключів та проведена дослідна експлуатація системи електронного цифрового підпису ДКСУ для програмно-технічного комплексу (ПТК) «Клієнт-Банк/Клієнт-Казначейство» на базі Головного управління Державного казначейства України (ГУДКУ)  у м. Києві та його територіальних органах. Проведена передача її у промислову експлуатацію ДКСУ, ГУДКУ у м. Києві та ГУДКУ у Житомирській області. Нацбанк надав дозвіл на використання ПТК АЦСК та новітнього комплексу «Клієнт-Банк/Клієнт-Казначейство» для забезпечення функціонування внутрішньої платіжної системи Державної казначейської служби України та обслуговування його клієнтів в частині здійснення платежів.

В цей час ПТК АЦСК знаходиться в промисловій експлуатації в частині функціонування внутрішньої платіжної системи Державної казначейської служби України. У 2012 році передбачено проведення її дослідної експлуатації для використання електронних ключів зовнішніми користувачами. Тоді налагодиться система електронного документообігу між органами казначейства та клієнтами казначейства, з’явиться можливість здійснювати електронний документообіг із використанням надійних засобів електронного цифрового підпису, у тому числі і надання виписок з рахунків клієнтів в електронному вигляді.

— Олександр ТКАЧЕНКО, 
м. Боярка:

— Чи планує ДКСУ спільно з Мінфіном розробити порядок складання та подання проміжних та ліквідаційних балансів розпорядниками бюджетних коштів?

— Розробка такого порядку не планується, тому що це дуже вузьке питання, і основні норми стосовно складання звітності установами, які припиняють свою діяльність, визначені в чинних нормативних документах.

— Була інформація, що Держказначейство оголосило тендер на впровадження проекту комплексної модернізації власної інформаційної системи. Чи пов’язані періодичні технічні збої, які бувають у вашій системі, з незадовільним станом технічної бази?

— Насправді в 2011 році Державне казначейство не проводило процедур, пов’язаних із закупівлею програмного забезпечення. В 2010 році ми намагалися здійснити таку закупівлю, але торги не відбулися. Звичайно, технічні збої пов’язані з тим, що в органах казначейства вже застаріла техніка, тому що в основному вона виготовлена у 2001—2003 рр.

— Ірина СИЛОВА,
м. Луганськ:

— Відповідно до Бюджетного кодексу України, постанови КМУ № 59, органи Держказначейства здійснюють погодження, призначення та звільнення головних бухгалтерів бюджетних установ. Виникає багато питань стосовно професійно-кваліфікаційного рівня цих фахівців. Особливо це стосується органів місцевого самоврядування, зокрема головних бухгалтерів у сільській місцевості. Чи готуються якісь додаткові зміни та роз’яснення з цього питання?

— Стосовно виконання цієї постанови, прийнятої в січні 2011 року, то для органів казначейства цей напрямок роботи новий. Саме відповідна постанова і визначила ті професійно-кваліфікаційні характеристики, які висуваються до претендента на посаду головного бухгалтера бюджетної установи. Планується, що дані вимоги для бухгалтерів селищних рад будуть пом’якшені. З метою удосконалення Типового положення Державна казначейська служба спільно з Міністерством фінансів України здійснюють заходи щодо комплексного перегляду його норм.

— Тетяна ОСТРОЛУЦЬКА, 
м. Чернігів:

— Чернігівщина з року в рік стикається із проблемою недофінансування захищених статей бюджетної сфери. Це пов’язано зі специфікою області, яка має велику територію та малу кількість населення. Тому 50% навчальних закладів — малочисельні, хоча кількість їх така ж, як і в Дніпропетровській області, де населення утричі більше. Тож загальноукраїнська формула фінансування, яка рахує кількість учнів і вчителів, а не кількість шкіл і передбачає 6700 грн в рік на одного учня, на Чернігівщині не покриває затрат: у регіоні ця сума фактично становить 9 тис. грн на рік на одного учня. Щороку доводиться просити дотацію на вирівнювання. Чи не можна змінити формулу для області, врахувавши її специфіку? Не можна ж позакривати всі малочисельні школи, особливо у глибинці, де між населеними пунктами величезні відстані!

— Це запитання не зовсім до Державної казначейської служби, скоріше воно стосується компетенції Міністерства фінансів. Формула розподілу обсягів міжбюджетних трансфертів між державним та місцевим бюджетами на виконання ст. 98 Бюджетного кодексу України затверджена постановою Кабінету Міністрів № 1149 від 8 грудня 2010 р. Можливо, це питання можна врегулювати, якщо передбачити відповідні норми в цьому документі, враховуючи специфіку вашого регіону.

— За офіційними даними Держказначейства, залишок коштів на єдиному казначейському рахунку (ЄКР) станом на 1 грудня становив більше 6 млрд гривень. Чи є достатньою ця сума для фінансування всіх необхідних видатків, передбачених на грудень 2011 року?

— Протягом грудня 2011 року видатки здійснюватимуться не лише за рахунок залишку коштів ЄКР, а й за рахунок поточних доходів, які будуть надходити до бюджетів усіх рівнів та інших джерел фінансування, передбачених законодавством.

— Чи існують сьогодні проблеми з виплатою заробітних плат працівникам бюджетних установ?

— З виплатою заробітних плат працівникам бюджетних установ проблеми не існує, тому що казначейство і територіальні органи в першу чергу забезпечують ці виплати та інші соціальні видатки.

— В грудні належало погасити дві великі позики: річні зовнішні облігації на $600 млн і шестимісячний кредит ВТБ на $2 млрд, як іде виконання цих зобов’язань?

— Стосовно погашення $600 млн, то ця проплата здійснена в 20-х числах, як передбачено було графіком погашення. А стосовно погашення кредиту банку ВТБ в сумі $2 млрд, то його в 2011 погашати не будуть, оскільки було проведено його пролонгацію і термін його погашення перенесено до 4 червня 2012 року.

— Тетяна ІЩЕНКО, 
співробітник страхової компанії,
м. Миколаїв:

— Скільки становить державний та гарантований державою борг України на сьогодні? І чи утримується цей показник на запланованому урядом рівні?

— Статтею 8 Закону «Про Державний бюджет України на 2011 рік» установлений граничний обсяг державного боргу на 31 грудня 2011 року в сумі 375,6 млрд грн. Станом на 1 грудня 2011 року державний борг України становив 357,4 млрд грн, що на 18,2 млрд грн менше затвердженого Законом  «Про Державний бюджет України на 2011 рік» граничного обсягу державного боргу. Фактично борг не перевищує затверджені бюджетом планові показники, і враховуючи, що у цьому році у нас навіть ще є економія по запозиченнях в держбюджет, тобто ми їх набагато менше здійснили, ніж було передбачено плановими показниками. Гарантований державою (умовний) борг України станом на 1 грудня 2011 року становив 117,2 млрд грн.

Пряму лінію  підготувала і провела 
Вікторія КОВАЛЬОВА

«Урядовий кур’єр»

ДОCЬЄ «УК»

Людмила ГІЗАТУЛІНА. Народилася 15 серпня 1966 р. у с. Тязів Івано-Франківської області. У 1989 році закінчила Тернопільський фінансово-економічний інститут за спеціальністю «Фінанси і кредит». Трудову діяльність розпочала у 1983 році. Працювала начальником інспекції фінансового відділу Черкаської районної державної адміністрації, начальником відділу фінансового відділу Мінської районної державної адміністрації м. Києва. З вересня 1999 року працює в Державному казначействі України, зокрема займала посади директора департаменту консолідованої фінансової звітності та заступника голови казначейства.

 

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою: imrich@ukcc.com.ua.