ПРОДОВОЛЬЧА БЕЗПЕКА

На запитання читачів «Урядового кур’єра» відповів голова Державної ветеринарної  та фітосанітарної служби України Іван Бісюк

 

«Результати проведених досліджень доводять, що у наших сирах рослинних жирів немає»

Голова Державної ветеринарної 
та фітосанітарної служби України
Іван БІСЮК 

Донедавна за якість та безпеку продуктів харчування в Україні відповідали чотири міністерства. Тому загалом українці не мали з кого спитати, наскільки не те що якісну, а взагалі безпечну їжу купували та споживали. Як кажуть у народі, у семи няньок дитина без догляду.

Останнім часом, на жаль, побільшало випадків отруєння й виявлення неякісної продукції харчування. Тому нині постало питання посилення системного контролю за продуктами харчування від виробництва до реалізації. У зв’язку з цим Указом Президента 13 квітня 2011 року прийнято рішення щодо утворення моделі продовольчого контролю за зразками Євросоюзу.

Світова практика доводить, що ефективний і прозорий контроль за якістю продукції здійснює єдиний компетентний орган. В Україні, як і в багатьох інших країнах світу, створення такої державної структури є прерогативою Президента та уряду. Проте нині жоден інший орган, до компетенції якого входить контроль за безпечністю продукції, не бажає позбуватися важелів впливу.

За прикладом держав Євросоюзу Держветфітослужба України в повному обсязі зможе контролювати якість та безпечність продуктів харчування: від внесення органічних та мінеральних добрив у ∂рунт, кормів тварин, моніторингу залишків пестицидів і ветеринарних препаратів у продукції тваринного походження і до переробки рослинної та тваринницької сировини, належного постачання до споживача, контролюючи логістичні ланцюжки та реалізацію по всій території держави. 

Тож чи справді такий крок захистить споживачів від небезпечних та неякісних продуктів?

Прояснити цю ситуацію і відповісти на запитання споживачів ми попросили голову Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України Івана Бісюка, запросивши його на редакційну «пряму лінію».

У питанні експорту сиру є технічні проблеми, які необхідно розв'язувати. Фото Володимира ЗАЇКИ

Покарання стане суворішим

— Не можу оминути увагою сирну проблему. Тож чому російський меч карає наші підприємства?

— Хотів би, щоб ця тема не була заполітизована і не викликала такого ажіотажу, особливо інформаційного. Під час імпорту-експорту продуктів харчування між різними країнами нерідко виникають проблеми. При тому що Україна постачає сири та сирні продукти у 16 країн світу.

Щодо експорту сиру, є технічні питання, які необхідно вирішувати. Існують домовленості про те, що після вивчення технічних регламентів буде направлено комісію у складі фахівців для інспектування заводів і прийняття обгрунтованого професійного рішення.

— Чи проводилося незалежне дослідження українських сирів? Якщо так, то які його результати?

— Ті результати досліджень, які маємо, дають підстави сміливо говорити, що у наших сирах рослинних жирів немає. Це не тільки ми говоримо, це стверджують незалежні експерти і лабораторії. Але ми повинні звірити наші  та російські нормативи щодо методик проведення досліджень.

Законодавство передбачає, що за якість продукції відповідає виробник чи переробник. Єдиним документом, який сьогодні засвідчує якість продукції, є декларація виробника, яку влітку 2011 року скасували на законодавчому рівні, або сертифікат якості, який видає виробник, — це як супровідний документ до готової продукції. Там написано, що цей продукт собою являє, згідно із якою документацією або технічними умовами чи якимись іншими регламентами він виготовлений, і там, звичайно, є маркування, що входить до його складу. Так-от, якщо виявляється фальсифікат, це вважається порушенням чинного законодавства, але, мушу сказати, що за це у нас не дуже суворі покарання, які б спонукали переробника чітко контролювати ці процеси.

У підготовлених нами відповідних законопроектах виробник готової продукції чи переробник нестиме серйозні покарання за порушення норм щодо якості й безпечності харчового продукту, залежно від  наслідків халатності.

Володимир Іванович, 
Закарпатська область:

— Хто перевіряє якість продуктів харчування, які продаються в селах?

— Дотримання стандартів виробництва харчових продуктів контролює Держспоживінспекція, яка підпорядковується Міністерству економіки і торгівлі. Так само у вищезазначеному міністерстві є Департамент державного технічного регулювання, який розробляє державні стандарти, де прописані вимоги до технології виготовлення продукції.

Якщо продукт виробляється на будь-якому переробному підприємстві, там є офіційний лікар-ветеринар медицини, який контролює технологічні процеси. Тому сьогодні ми говоримо, що можемо контролювати безпеку і якість харчового продукту через офіційного лікаря-ветеринара, який працює на підприємстві. Тож якщо лікар виписує ветеринарне свідоцтво, де зазначає, що це сир, а не сирний продукт, то цей фахівець несе відповідальність за це твердження.

— А хто контролюватиме інспектора на виробництві?

— Інспектор на виробництві — офіційний лікар, якому відповідно до законодавства делегуються повноваження контролювати технологічний процес і виконання системи НАССР (система управління безпекою харчових продуктів).

Також ми займаємося внесенням змін до Закону «Про безпеку та якість харчових продуктів», згідно з якими на виробників покладатиметься відповідальність не тільки за якість, а й за безпеку товарів, які вони виготовляють. Адже контролюючі органи не можуть перевіряти кожну партію, натомість це можуть робити самі підприємства. Підприємець чи бізнесмен повинен відповідати за те, що він виготовляє.

— Що робить держава для того, щоб громадяни могли купити якісний та безпечний продукт?

— Сьогодні створено компетентний орган в галузі безпеки якості харчового продукту, який називається Державна ветеринарна та фітосанітарна служба. Так-от, коли всі функції буде повністю передано нашій службі, ви зможете зателефонувати і спитати про якість та безпечність продуктів у мене особисто чи іншого керівника, який на той момент обійматиме посаду голови.

Нині чотири міністерства в різних частинах відповідають за безпеку та якість харчового продукту. Це Міністерство охорони здоров’я, Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство екології та природних ресурсів і Міністерство економічного розвитку і торгівлі, тому якщо вже так казати, то загалом ви не маєте з кого спитати.

— Служба буде в обласних центрах чи в районах?

— Вона є і буде як в обласних центрах, районах, так і в населених пунктах.

— Прем’єр казав, що люди купують ковбасу без м’яса, молоко без молока. А де можна перевірити, з чого насправді виготовляють продукцію?

— Якщо якість якогось продукту у вас викликає підозри, ви повинні звернутися зі скаргою до Держспоживінспекції чи громадських організацій, які перевірять її склад. Фахівці цих організацій нададуть вам відповідь на ці запитання.

— Якщо я купую продукцію без чека на ятці, як мені довести, що товар куплений саме в цього підприємця?

— Без чека ви можете купити їжу лише на базарі. В інших місцях вам повинні видати чек, адже у всіх торгових точках мають бути касові апарати. Стосовно ринку, там проблем із якістю продуктів немає, тому що на базарі є лабораторія ветеринарно-санітарної експертизи, фахівці якої стежать за якістю і безпечністю продукції. Якщо ви купуєте товари в торговельній мережі чи в кіоску, вам повинні видати чек, бо у них обов’язково повинен бути касовий апарат. Якщо чека не дають, це свідчить про те, що ви маєте справу з нечесними підприємцями, які продають продукцію сумнівної якості.

Катерина КОВАЛЬЧУК, 
пенсіонерка,
м. Київ:

— Останнім часом у нас з’явилося дуже багато яток із білоруською продукцією, але чи якісна вона?

— Не хочу робити реклами жодній білоруській чи українській молочній компанії або корпорації. 

— І сири так само?

— У торговельній мережі сири вітчизняного виробництва продають за різною ціною — від 45 і понад 90 грн. Вартість залежить від того, що саме ви купуєте, — сир чи сирний продукт. В Україні відповідно до технічних умов та регламентів дозволено виготовляти як сир, так і сирний продукт. Тому перед тим, як придбати дорогий сир, обов’язково переконайтеся, що це не сирний продукт. Для цього уважно прочитайте етикетку.

На жаль, деякі вітчизняні підприємці в гонитві за додатковим прибутком продають сирний продукт під виглядом сиру. Звичайно, що наші споживчі інспекції намагаються максимально унеможливити такі процеси, але є місця, де це зробити важко. Приміром, на нелегальних торговельних точках. Тому краще купувати сири в супермаркетах чи на офіційних ринках, де якість продукції контролюється.

Кордон під контролем

Володимир, 
м. Мукачеве:

— Нині багато розмов про те, що ветеринарна служба контролює якість продуктів харчування, то чому не проводиться їх ветеринарний контроль на кордонах?

— Я з вами не згоден! Потрібно відрізняти такі поняття, як якість і безпека продукції. Ось, наприклад, візьмімо підприємство «Х», яке імпортує свою продукцію в Україну. Але імпорт не потрапляє до нашої країни безконтрольно. Перед тим, як почати постачати товари в Україну, ветеринарна інспекція перевіряє це підприємство,  з’ясовує, звідки туди потрапляє продукція. Лише після такої перевірки фахівці пишуть відповідний акт, де зазначають, відповідає товар вимогам українського законодавства чи ні. Якщо продукція вимогам відповідає, підприємство імпортує її в Україну, якщо не відповідає — ні.

А на кордоні ми проводимо як стандартні, так і розширені дослідження імпортних товарів. Під час стандартної процедури фахівці вивчають документацію на продукцію, з’ясовують, чи відповідає вона вимогам українського законодавства, також оцінюють органолептику. Паралельно раз на квартал або раз на місяць (залежно від виду продукції) проводиться розширене дослідження, в ході якого перевіряється значно більше показників.

Тобто на кожен вид продукції — як готової, так і напівфабрикатів — є відповідний технічний регламент чи умови, якщо товар не відповідає цим документам, ми можемо стверджувати, що він неякісний.

— Мене більше цікавить стандартний контроль на кордоні.

— Ви, мабуть, працюєте на кордоні. Якщо ви працюєте на західному кордоні й товар проходить через пункт пропуску, то скажіть, чи відчиняєте машину, — питаю, і одразу ж відповідаю: ні. Ви перевіряєте документи, а машину відчиняють уже на внутрішній митниці.

— Ми присутні, але машини відчиняють митники, вони туди залазять, дивляться, але ніхто не залучає ветеринарну службу до перевірки.

— Якщо буде потреба, залучатимуть. Але питання в іншому: нас із вами цікавить, щоб на територію України не потрапила продукція, яка б спричинила епідемію небезпечних хвороб. І для цього все, що потрібно, робиться.

Петро Пилипович, 
підприємець,
Черкаська область:

— Разом із довідкою лікар виписує талон на ідентифікацію свійських тварин. Що це дає?

— Запитую: для чого взагалі ідентифікація, коли дільничний ветеринар робитиме ветеринарну обробку, записуватиме в довідку номер тварини, які щеплення було зроблено приміром корові. І потім видає довідку, що тварина виросла в благополучному в епізоотичному плані регіоні й здорова. Так ветеринар контролює стан здоров’я тварини. Нині ветеринари фактично візуально оцінюють стан тварини. Проте ми повинні розуміти, що тварини мігрують країною, і ми маємо знати, як іде переміщення живої худоби або м’яса. Адже не можна допустити безконтрольне переміщення.

Наприклад, у Європі зайшов у магазин, щоб придбати шматок м’яса, а на ньому є штрих-код, який допоможе з’ясувати всю правду про цей товар. Тобто якщо споживач отруїться цим м’ясом, лікар через штрих-код з’ясує, хто виростив цю курку чи свиню, як її транспортували тощо. Тому стане зрозуміло, хто винен у тому, що постраждав споживач.

Тепер важко з’ясувати правду про товар. Тому починаємо допитуватися, звідки підприємець завозив птицю у супермаркет. Він каже: «Я її завозив із якоїсь птахофабрики». Ми їдемо на фабрику і з’ясовуємо, що з цим магазином вони не співпрацюють. Так, у магазин товар потрапляє через кількох дистриб’юторів. Для того, щоб гарантувати людям безпечну і якісну продукцію, ми повинні розуміти її походження, для цього й існує ідентифікація. Але ж не в такій формі, в якій вона існувала досі.

Тому ми наводимо порядок в цьому. Коли ветеринари будуть ідентифікувати тварин, тоді ми відстежуватимемо продукцію від ферми до прилавка магазину. 

Володимир КОВАЛЕНКО,
м.Суми:

— Будь ласка, наведіть конкретні приклади, кого, за що і як саме покарали за виготовлення неякісної харчової продукції або ж її реалізацію.

— Працівники Головного управління захисту прав споживачів перевіряють продукцію в магазинах і виявляють неякісні товари. Зазначу, що вони дуже ретельно це роблять і до порушників застосовують штрафні санкції. Минулого літа, коли Верховна Рада України скасувала обов’язкову сертифікацію продуктів харчування, це управління практично втратило контроль над виробництвом. Якщо вже немає сертифікації, то їм нічого на цьому підприємстві робити.

Дикі тварини — небезпечні

Анна ВОЛКОВА, 
м. Маріуполь:

— Як прокоментуєте інформацію, що в Маріуполі планують знищити поголів’я трьох свиноферм? Із чим це пов’язано?

— Ідеться про прикордонну територію з Російською Федерацією, де існує загрозлива ситуація щодо африканської чуми свиней і де є приватні підприємства, які не можуть створити належні умови вирощування тварин. Тобто якщо людина у хліві  вирощує свиней на продаж і вони мають контакт із дикими тваринами, тоді ці тварини можуть бути розповсюджувачами інфекцій. Оскільки є ризик,  що дикі тварини інфікують домашніх. Так процес їхнього вирощування неконтрольований. 

Тому в таких місцях ми рекомендуємо забезпечити утримання тварин в закритому режимі (доступ до них повинен мати тільки господар). Це рішення Державної надзвичайно-протиепізоотичної комісії. Вона є не тільки при Кабінеті Міністрів, а й при районних державних адміністраціях. І це рішення потрібно виконувати не тому, що комусь захотілося, щоб хтось не тримав свиней, а тому, що ті п’ять свиней можуть заразити інших тварин і наробити шкоди на всій території країни.

Анатолій ЙОДЛИК, 
Волинська область,
Горохівський район,
село Кутрів:

— Я народився в селі, маю коней, корову, а землі не маю, то як мені бути? Як я можу отримати свій земельний пай?

— Припускаю, що свого часу ви працювали в соціальній сфері, а не в сільському господарстві.

— Так.

— Але живете в сільській місцевості.

— Я тут народився й виріс.

— А де ви працювали в той час, коли проходило розпаювання колективних сільськогосподарських земель?

— Був приватним підприємцем, займався обслуговуванням населення кіньми, тобто орав городи. І був зареєстрований у Пенсійному фонді та в Податковій інспекції, куди щоквартально подавав декларацію про прибутки.

— Анатолію Петровичу, скажу вам таке: це питання може вирішити тільки орган місцевого самоврядування, тобто сільська рада за місцем вашого проживання.

Якщо сільська рада має запас землі або землі резервного фонду, як колись вони називалися, звертайтесь до них із відповідною заявою і там вашу проблему розв’яжуть. Так само це робили вчителі й інші працівники соціальної сфери.

Тоді люди зверталися, сільська рада надавала їм земельний пай у тому розмірі, який могла, або не надавала, бо в неї вже не було землі. Ви тоді не потрапили в цей список і не отримали землі, а нині звичайно її немає. І у вас залишився один варіант. Коли буде введений ринок земель, ви зможете придбати землю за гроші. Сьогодні, на жаль, більше нічого не можу вам порадити.

Володимир ГИЧКА:

— Чому досі не прийнято постанови про затвердження єдиних тарифів на ветеринарні послуги по всій країні?

— Така постанова вже є, і на території України діють однакові тарифи. Ці тарифи обов’язкові для всіх.

Тамара,
м. Київ: 

— Коли купую насіння в роздрібній мережі, то як можу дізнатися, що в ньому немає залишків пестицидів, агрохімікатів та важких металів?

— Справді, насіння може бути протруєне, зазвичай від «чистого» воно відрізняється не притаманним для нього кольором, наприклад червоним, синім, зеленим.

Хочу зауважити, що протруєння здійснюють, щоб оздоровити  насіння. Роблять це препаратами, які внесено до переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні.

Ганна:

— Нещодавно ви взяли участь у засіданні наглядової ради  у Європі з глобальної мережі транскордонних захворювань, де обговорювали питання забезпечення епізоотичного благополуччя тварин. Якими були результати засідання? До якого висновку дійшли його учасники?

— Міжнародні експерти обговорити актуальні питання кооперації та співробітництва щодо профілактики, ерадикації особливо небезпечних захворювань.

Участь делегації України у цьому засіданні дала можливість долучитися до обговорення та розробки міжнародних стандартів щодо запобігання захворюванням тварин, контролю та міжнародного обміну тваринами і продуктами тваринного походження. Отримання інформації та координація з ФАО, ЄК стосовно виявлення, швидкого реагування та нотифікації захворювань дає можливість оперативно  та вчасно запобігати та ліквідовувати захворювання.

До речі, я робив велику презентацію з питань сказу в Україні, тому що нині епіцентр сказу з Європи перемістився в Україну. Ми не можемо зробити належну вакцинацію  через постійний брак коштів.

— Які приманки?

— Для диких тварин з вакцинами від сказу.

Такі підозрілі «Ешки»

Шиян Олекса Григорович,
полковник у відставці 
м. Київ:

— Сьогодні купив два батони хліба і думав зробити домашні сухарі. Коли приніс їх додому і прочитав склад продукту, то побачив 7 найменувань з літерою «Е». То що ж я купую і хто це контролює?

— Кількість домішок із позначкою «Е» регламентується державним стандартом (ДСТУ) або технічними умовами (ТУ), згідно з якими виготовляється продукт. У цих документах прописується кількість домішок, які можна використовувати під час виготовлення продукції, і які будуть безпечними для здоров’я споживача. Якщо виробник чесно вказав їх кількість, то це означає, що підприємець порядний.

— Навіщо в хлібі ці «Е»?

— З різних причин. Технологія виробництва передбачає використання домішок. Якщо ви як споживач вважаєте, що вони шкідливі, то не купуйте продуктів, у складі яких вони є.

Верховна Рада прийняла закон, який зобов’яже виробників писати на продуктах, чи містять вони глютен. Тому що в Україні багато людей, у яких алергія на глютен (білок, що міститься у зерні, з якого виготовляють борошно).

— А в складі червоної ікри вказано Е211, Е239. Ось Е 211, існує інформація, що ці домішки можуть спровокувати захворювання на рак. То навіщо їх додають у продукт?

— Курити теж шкідливо, тому що це спричиняє рак. Якщо надміру вживати алкоголь, можна спровокувати захворювання печінки. Тому будь-який продукт, якщо його споживати в неконтрольованих кількостях, щось викликатиме. Відповідно до технічних умов і регламентів, використовування цих домішок у продукції дозволяється в межах допустимих норм, які не шкодитимуть здоров’ю людини.

Микола ІВАНОВ:

— Коли вже нарешті закінчаться експерименти зі службою? Люди вже другий рік чекають реорганізації, а все як було, так і є.

— Це у людей потрібно запитати — чого вони чекають. Їх із роботи ніхто не звільняє і функцій не забирає. Більш того, їм буде додано не тільки функції, а й відповідальність, тому їм потрібно працювати, а чекати нічого. Вони нічого не дочекаються, а якщо хтось чекатиме і не працюватиме, то є вірогідність бути звільненим за погану роботу.

— Чи можна купувати продукцію на базарах?

— Уся продукція, що  реалізується на офіційних ринках, перевірена. За останні 15 років не було жодного випадку отруєння продукцією, придбаною саме там. Тут успішно працюють лабораторії, фахівці яких відбирають проби і перевіряють продукцію. Тому в нас тепер більше отруєнь від продуктів, куплених у супермаркетах.

«Пряму лінію»
підготувала і провела
Ірина ПОЛІЩУК,
«Урядовий кур’єр» 

 ДОСЬЄ «УК» 

Іван БІСЮК. Народився 1962 року в с. Малий Рожин Івано-Франківської області. 1982 року закінчив ветеринарний факультет Української ордена Трудового Червоного Прапора сільськогосподарської академії. У 2003-му – Національну академію державного управління при Президентові України за спеціальністю «державне управління».

Працював головою Державного комітету ветеринарної медицини України, головним державним інспектором ветеринарної медицини України, був обраний головою міжурядової Ради зі співпраці в галузі ветеринарії країн СНД та делегатом від України у Всесвітній організації охорони здоров’я тварин, першим віце-президентом Регіональної комісії міжнародного епізоотичного бюро у Європі.

23 грудня 2010 року призначений головою Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни ШИКАНОВОЇ за електронною адресою:  imrich@ukcc.com.ua.