Суспільство

  • Василь ТУГЛУК

    Чим поліцейський кращий від міліціонера?

    Під час прес-конференції народних депутатів Василя Грицака та Валерія Коновалюка, присвяченої презентації ними законопроектів «Про поліцію» та «Про державну службу правопорядку», як розповів колега-журналіст, йому чомусь згадався анекдот про пересування меблів у борделі. Очевидно, тому, що основна проблема нині не в тому, як називати стражів порядку, а де знайти людей із відповідною правосвідомістю, правовою культурою, як запобігти тому, щоб на службу в органи внутрішніх справ не потрапляли особи із садистськими нахилами та ті, хто йде сюди з метою наживи. 

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Віктор ШАФРАНСЬКИЙ: «Нових досягнень прагнемо щодня»

    У залі, де зібралися учасники і гості підписання першого в Україні меморандуму щодо боротьби з розсіяним склерозом, була напрочуд ділова атмосфера. Без патетики, як це часто буває в подібних випадках, багатослівних обіцянок. Діловий тон, переконаний, задав вчинок. 

  • Владислав КИРЕЙ

    Громада — великий чоловік

    Оспівана в літературних та музичних творах, народних легендах історична Корсунська земля нині набуває все нових ознак соціального відродження. Об’їздивши майже увесь район з його численними історичними та культурними пам’ятками, намилувавшись чарівними природними краєвидами Надросся, звернули увагу на незначні, на перший погляд, «дрібниці», які, одначе, відіграють у щоденному житті корсунців далеко не останню роль: відремонтовані шляхи, освітлені вулиці, гарно облаштовані автобусні зупинки, відчинені магазини з необхідним набором товарів. Селяни, з якими довелося спілкуватися, цим, зрозуміло, задоволені, хоча й проблем не приховують. Вони в кожному селі свої, але є й спільні: невисокий заробіток, обмеженість робочих місць, не досить розвинена соціальна інфраструктура… 

  • Олена ОСОБОВА

    Від в’язниці до соціальної мережі

    У  Красному Лучі п’ять сотень жителів вийшли на мітинг та вимагали  довічного вироку міліціонеру, який з особливою жорстокістю вбив свою дружину. Злочин стався рік тому після святкування першого дня народження синочка. Чоловік, убивши матір своєї дитини, за даними слідства, холоднокровно вмився, написав записку, мовляв, ні про що не шкодує, взяв сина та поїхав в іншу область. По дорозі викинув однорічну дитину на узбіччя. Того підібрав випадковий свідок і таким чином урятував життя хлопчаку. 

  • Людмила ЩЕКУН

    Було б бажання, а гроші знайдуться

    На нього з’їхались представники 30 міжнародних організацій, посольств, консульств, а також місцевих органів самоврядування, громадських організацій.  

  • Марія ЗАВОРОТНА

    Сергій ЗІБЦЕВ: «Проблема лісових пожеж у світі виходить на новий, більш небезпечний рівень»

    Що не день, то через ЗМІ дізнаємося про нові випадки різких перепадів температури повітря в різних куточках світу, про руйнівні зливи, повені, урагани, бурі… Стрімко зростає частота та інтенсивність кліматичних аномалій, екстремальних погодних явищ. Серед викликів, перед якими опинилося людство, й лісові пожежі, які дестабілізують «зелені легені» планети, у глобальному масштабі негативно впливають на атмосферу, а відтак на здоров’я та безпеку нас із вами. Наскільки це серйозна проблема, свідчить те, що їй була присвячена 5-та Всесвітня конференція Wildfire, яка  працювала в м. Сан Сіті (ПАР). Серед півтисячі делегатів участь у зібранні науковців та практиків брав і представник України — нинішній наш співрозмовник — доцент, керівник міжнародних програм Інституту лісового і садово-паркового господарства Національного університету біоресурсів і природокористування Сергій Зібцев. 

  • Ольга ЛОБАРЧУК

    Щоб вибачитися, треба мати волю

    У XXI столітті піддані королівства, якому близько півтора тисячоліття (я про Іспанію), навчилися поважати себе і короля, якому не дозволяють бути «голим», особливо тепер, коли в демократичній президентській Іспанії він, як у Великобританії, є особою суто представницькою, уособленням історичної традиції, поваги до неї, свого минулого і сьогодення. 

  • Олександр БІТТНЕР

    Знову вмикаємо фари?

    Те, що відбувається нині на дорогах, можна порівняти з бойовими діями. Щоденно на трасах гинуть та одержують поранення десятки людей. Це лише в Україні. Тому й не дивно, що у всьому світі вимоги до учасників дорожнього руху стають дедалі суворішими. Зокрема з 1 липня в Росії  за деякі порушення правил дорожнього руху штрафи збільшено в десятки разів, оскільки там цілком справедливо вважають, що саме таке покарання є найдієвішим засобом впливу на недисциплінованих водіїв. Відтепер за зупинку чи стоянку на пішохідному переході чи ближче ніж за 5 метрів від нього доведеться заплатити 1000 рублів замість 300, як це було раніше. Паркування на трамвайних коліях коштуватиме водієві 1500 рублів замість нинішніх 100. При цьому авто буде затримано і перевезено на спецстоянку, що обійдеться його власникові також у кругленьку суму. Окрім того, у 5 разів підвищено штрафи за різні порушення пішоходами. 

  • Віктор ШПАК

    Люмінесцентні лампи: що далі, то страшніше?

    У матеріалі під промовистою назвою «Коли небезпека до лампочки» («Урядовий кур’єр» від 19 січня 2011 року) йшлося про загрозливу ситуацію, що склалась на Житомирщині з утилізацією відпрацьованих люмінесцентних ламп. Варто нагадати, що вони належать до першого класу відходів — надзвичайно небезпечні. Обумовлено це тим, що в кожній із компактних люмінесцентних ламп міститься до 4 мг парів ртуті. У випадку розгерметизації цього вистачить для перевищення максимально допустимої концентрації небезпечної речовини у шкільному класі вчетверо (!) або на формування у 20 кубометрах повітря «атмосфери», достатньої для гострого отруєння людини. Та головна небезпека ртуті в її здатності акумулюватися в живих організмах. Причому навіть невеликі дози цього важкого металу здатні викликати в людей гострі фізичні та психічні розлади, навіть божевілля, та катастрофічно позначитись на здоров’ї дітей, народжених від постраждалих від отруєння ртуттю батьків. 

  • Оксана МЕЛЬНИК

    Володимир СЕРЕДА: «Метою масових депортацій було прагнення вирішити українське питання»

    Сучасники небагато знають про цю драматичну подію, яка стала завершальним етапом депортаційних процесів, що відбувалися з вересня 1944 по серпень 1946 року на території Закерзоння (Лемківщина, Посяння (Надсянння), Підляшшя, Холмщина). З теренів, що, відповідно до політичних домовленостей, перейшли до сусідньої Польщі, за твердженням істориків, лише у «довіслянський період» виселили 480 тисяч українців, а в наслідок операції «Вісла» — ще понад 170 тисяч. Тож кожній другій українській родині західних земель випало пережити депортацію протягом 1944—1947 років.