Суспільство

  • Роман КИРЕЙ

    Нагляд без ізоляції: новий шанс для засуджених

    Чи варто запроторювати у в’язницю людину, яка хоч і скоїла злочин, не завдала шкоди життю і здоров’ю інших? А з іншого боку, чи є впевненість, що під час перебування у в’язниці правопорушник переосмислить своє ставлення до навколишнього світу, компенсує збитки, завдані злочином? Але якщо не ізолювати правопорушника, як здійснювати покарання і наскільки безпечно це для громади?

  • Єдиний соціальний внесок: як нараховується і сплачується

    Прошу роз’яснити щодо нарахування, сплати, звітності єдиного соціального внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування на прикладі: робітник працює на 1/2 мінімальної заробітної плати, встановленої законодавством. Усі обов’язкові податки, зокрема ЄСВ, нараховуються, сплачуються з узгодженої заробітної плати. То якими законодавчими актами підтвердити відповідність сплати єдиного соціального внеску із суми нарахованої заробітної плати?

  • Олег ЧЕБАН

    Брати треба те, що зобов’язані віддавати

    Під час дискусій по телевізору можна почути, що для розв’язання соціальних чи економічних проблем треба просто взяти в олігархів. Забрати у працедавців — справа дуже тонка. Наприклад, революція 1917 року забрала у багатих, потім у заможних селян. Що отримали на виході? Втрачені десятиліття, руйнацію моралі й зрештою зубожіння і величезну за масштабами тіньову економіку.

  • Василь БЕДЗІР

    Стрілянина в Мукачеві: масштаби менші, ніж резонанс

    Події, що спричинили резонансне обговорення у ЗМІ й неабияк перелякали жителів Мукачева, стали приводом для позачергової сесії Закарпатської обласної ради. Депутати зібралися заслухати правоохоронців і оцінити стан з додержанням законності, боротьби зі злочинністю, охорони громадського порядку.

  • Український Донбас: на лінії оновлення

    Реформа з децентралізації в Україні завершується цього року. Однак доки влада і громадськість розмірковують, як ефективніше у довиборні терміни закінчити всі необхідні дії, на місцях відбуваються реальні процеси — з особливостями, пошуком власних підходів, прикладами, які можуть стати корисними іншим, і помилками, які можуть запобігти їм в інших географічних точках.

  • Павло КУЩ

    Учать чи нівечать?

    На третьому році війни — тієї самої, яку «мишбрати» цинічно звуть «громадянською», мав цікаву зустріч із дітьми, що залишилися по той бік лінії розмежування. У населеному пункті Приазов’я, окупованому проросійськими незаконними збройними формуваннями, малі жителі колись мирної Донеччини росли, вчилися вже тривалий період і тому тепер мали відповідне уявлення про Україну та її людей.

  • Володимир КОЛЮБАКІН

    Законотворчість по-французьки

    До Великої французької революції 1789 року єдиного цивільного права у Франції не існувало, навпаки — цей розділ права вирізнявся дивовижною пістрявістю й хаотичністю. На території однієї держави діяли в різних місцевостях настанови і класичного римського права, і германського звичаєвого, і королівські ордонанси (укази, що мали силу закону) та кутюми — правові звичаї, за якими вирішували спірні питання цивільного права у сільських громадах. У більшості кутюми були навіть не писані, а передавалися з покоління до покоління, до того ж були різні у різних регіонах. Питання шлюбу та сімейного права вирішували за канонами католицької церкви.

  • Оксана МАЛОЛЄТКОВА

    Майстер-клас із кібербезпеки від десятикласниці

    У травні на Міжнародному конкурсі науково-технічної творчості учнів ISEF-2020 (International Science and Engineering Fair) у місті Анахайм (Каліфорнія, США) Україну представить суперфіналістка національного етапу конкурсу «Техно-Україна 2020» учениця 10 класу Технічного ліцею Національного технічного університету «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Валентина Зінькова з математичним проєктом на тему «Атаки типу Блейхенбахера на узагальнені схеми Ель-Гамаля». За цією складною назвою — математична робота з криптографії (науки про математичні методи забезпечення конфіденційності, цілісності й автентичності інформації) дуже високого рівня.

  • Павло КУЩ

    «Смерч» з-за «парєбріка»

    У свої три рочки він ще не зовсім розумів, що таке війна. Тільки й знав: цього лиха треба боятися. Так казали вдома мама і тато. Те саме повторювали виховательки у дитячому садочку. А ось хлопці із старшої групи були іншої думки. Вони весело гралися у війну, ховалися під столиком від «бомбьожки» і голосно сміялися. Тому це було ні краплиночки не лячно. А потім…

  • Володимир ТКАЧЕНКО

    Доземний уклін творцям Перемоги!

    Незабаром відзначатимемо всенародне свято: 75-ту річницю Перемоги у війні над нацистською Німеччиною. У нас немає жодної родини, яка б не була причетна до цієї події світового значення. Одні з наших родичів воювали на фронті, в партизанських загонах, інші кували зброю перемоги, ростили хліб для бійців, лікували їхні рани.