Українці постійно спостерігають за небажанням деяких високопосадовців залишати свої, вже майже рідні посади. Навіть тоді, коли вимога звільнитися прописана в законі, а Прем’єр-міністр на засіданні уряду прямо говорить, що індульгенції у разі люстрації ніхто не видає. Та, попри це все, чиновники не бажають звільнятися. Аби втриматись на посадах, вони йдуть у суди, де отримують від деяких представників Феміди бажані ухвали, і з останніх сил намагаються втриматися в кріслі керівника. Єдине, що допомагає у боротьбі з такими посадовцями, — широкий розголос. 

Прямуючи до Європи, Україна має, серед іншого, адаптувати свої законодавство й документи із європейськими нормами і стандартами. На шляху до цього з минулого року триває реформа Державної міграційної служби (ДМС). Отримано позитивний відгук щодо виконання плану візової лібералізації. А міжнародні експерти схвалили запропонований вітчизняними фахівцями блок безпеки документів. 

Уже в нинішньому опалювальному сезоні нам з вами обіцяють можливість заощадити приблизно 20% вартості послуг з централізованого опалення. Це стало можливим завдяки змінам у  порядку нарахування плати за послуги з централізованого опалення для населення, розробленим Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. За словами його очільника віце-прем’єр-міністра Геннадія Зубка, ключовим позитивом рішення є те, що громадяни платитимуть лише за фактично спожите тепло. 

Платив нещодавно за газ у відділенні Ощадбанку в нашому селищі. Дружина стояти в черзі не захотіла і, залишивши мені гроші (стільки, скільки було написано в квитанції), пішла до магазину. Там і домовилися зустрітися. Але коли моя черга наблизилася до віконця каси, я пошкодував, що відпустив дружину: для повного розрахунку мені бракувало три гривні. Спочатку подумав: неправильну суму написав у квитанції. Але касирка, взявши в мене папірець, сказала, що заповнений він правильно. «Просто із 7 грудня Ощадбанк бере комісію за кожен сплачений платіж за газ — три гривні.  Ось, бачите, на віконці про це написано...» 

Рядки з вірша «Клятва», де є промовисті слова «Донбас ніхто не ставив на коліна і нікому поставити не дано!» тутешній пролетарський поет-шахтар Павло Безпощадний написав у похмурому 1942 році, коли край перебував під окупацією німецько-фашистських загарбників. Тепер його рідна Горлівка, де похований один із патріархів місцевої літератури та є вулиця, названа його іменем, знову окупована. Причому нинішня реальність, на превеликий жаль, зіграла злий жарт з автором, оскільки зараз на коліна частину Донбасу поставив фактично ніхто — несусвітні неуки, нікчеми, професійні нероби, маргінали і кримінальні елементи, якими на відстані та зблизька керують кремлівські ляльководи.

Донбас — край розвиненої потужної промисловості та індустрії, науки й освіти, культури і мистецтв. Одна з характерних його особливостей те, що окрім багатющих родовищ чорного золота й інших корисних копалин найцінніше багатство — це суто людський потенціал, адже успішні представники майже всіх сфер життя відомі далеко за межами регіону. 

"Урядовий кур'єр" вітає Вас з Новим роком!

На Новорічні свята усі люди на земній кулі в душі стають дітьми — наївними, щирими і замріяними. Кожному кортить бодай на мить зазирнути у майбутнє. Прагнення цілком зрозумілі та обгрунтовані. Озираючись на прожите, не хочеться наступити на старі граблі. Тож кожному хочеться знати про майбутній рік щось бодай у загальних рисах. 

Ялинкові прикраси від 1890-го до нинішнього різноманіття можна побачити на триметровій ялинці, яку організатори новорічного дійства встановили у столичному музеї Тараса Шевченка. Кажуть, що іграшки скуповували і на блошиних ринках, і зверталися до колекціонерів, а деякі довелося робити власними руками.

— У країні найбільше збереглося ялинкових прикрас, виготовлених у 1990-х, 2000-х роках, — розповідає керівник Академії свят «Боржомі» Леся Патока. — А ось іграшки початку минулого століття, які робили зазвичай із вати й картону, нам довелося відновлювати за допомогою світлин. 

 Із 60-х років минулого століття і майже до його кінця невід’ємною частиною вигляду наших міст і селищ були численні телевізійні антени на дахах багатоповерхівок. Їхні силуети, здавалося, завжди свідчитимуть, що ми живемо в епоху ТБ. Та ні, технології кабельного й супутникового прийому залишили класичному ефірному лише третину аудиторії.

Абсолютна більшість цієї третини вже понад три роки має змогу приймати безплатно приблизно 30 програм у цифровому форматі, який забезпечує вищу якість зображення та звуку. Та й доступна кількість аналогових програм, як правило, менша порівняно з «цифрою». Тож вона уже мала б поховати аналоговий прийом раніше, ніж у терміни, в які Україна обіцяла Європі це зробити, — до 17 червня 2015 року.

Головне завдання, яке стояло перед Міністерством інформаційної політики на 2015 рік, — максимально збільшити мовлення українських електронних ЗМІ в зоні АТО. Наскільки мети досягнуто, розповів «УК» радник міністра інформаційної політики в зоні АТО Олександр Бригинець.