Сісти за написання цих рядків змусила публікація «А з водою вихлюпнули й дитину», що побачила світ в «УК» від 16 грудня цього року. Як розповіла у ній моя колега Інна Омелянчук, компетентний і наполегливий керівник, який чимало зробив для людей — колишній голова Корецької райдержадміністрації Рівненської області Михайло Волинець, — враз став непотрібним нашій державі. Внаслідок непродуманого ухвалення, а потім найчастіше бездумної, механічної реалізації Закону України «Про очищення влади». 

Як відомо, на виконання мінських домовленостей та роботи переговорних груп з 9 грудня 2014 року на території проведення АТО оголошено режим тиші. Чи дотримуються його сторони збройного конфлікту та яка нині ситуація у зоні бойових дій, розповів начальник Генерального штабу Збройних сил України генерал-лейтенант Віктор Муженко. 

З початком Антитерористичної операції на сході свідоме українське суспільство поділилося на тих, хто безпосередньо зі зброєю в руках боронить територіальну цілісність країни, і на їхніх добровільних помічників. А з’єднувальною ланкою між ними стали волонтери. Про те, чим їм доводиться займатися, розповідає волонтер-координатор Полтавського батальйону небайдужих Наталія СВЯТЦЕВА. 

Здогадайтеся: як можна тлумачити термін «залізниця» за версією упорядників Словничка-жартівничка? Будете здивовані, але це драбина.
Утім, колись почув не менш цікаве значення. Макіївські представники соціального дна, які активно збирали металобрухт, розповідаючи про свої будні, аж занадто часто повторювали «залізниця».

Ті хлопці й чоловіки з-поміж вечірніх перехожих, що не знали про це свято (а такі, гадаємо, все-таки траплялися на вулицях саме у великих містах), звісно, дивувалися, коли якась дівчина запитувала когось із них, як його звати. І дехто, може, навіть подумав, що це такий же жіночий спосіб познайомитися, як чоловічий — спитати, котра година… Насправді ж дізнатися ім’я зустрічного в цій ситуації — зовсім не привід зав’язати розмову з ним для подальших відносин. А просто підказка за ворожінням, що саме його тезка, котрий, може, ще й не з’явився в колі знайомих дівчини, стане її судженим. 

Такого висновку дійшли учасники круглого столу «Україна в Європі: мир і розвиток. Агропромисловий сектор України як основа економічного розвитку, регіональної та міжнародної кооперації», що недавно відбувся у Відні. Він хоч і був присвячений питанням розвитку сільського господарства України, та присутні бізнесмени, банкіри й політики не залишили поза увагою події на сході України, наслідки спільних санкцій на вітчизняну, європейську та російську економіки, а також розглянули мирні сценарії стабілізації ситуації.

Історичні виклики останнього часу, масована інформаційна війна Російської Федерації проти України висунула перед вітчизняною медіа-спільнотою завдання, які раніше ніколи не стояли. Професія журналіста опинилася серед найнебезпечніших у країні, якщо згадати кількість загиблих і травмованих протягом року, що минає. Пропаганда, контрпропаганда, свобода слова для професійних медійників наповнилися новим змістом та не баченими досі суперечностями.

Про те, як захистити внутрішній інформаційний простір та фахово доносити правду про Україну у світі, як змінити й осучаснити ЗМІ у відповідь на нові вимоги, як забезпечити свободу слова і право преси на власний погляд, що є основою зрілого громадянського суспільства, розповів «Урядовому кур’єру» голова Державного комітету телебачення і радіомовлення Олег НАЛИВАЙКО. 

Ту березневу екскурсію Юрій запам’ятає на все життя. Ні, не через золотий батон і чудернацьких тварин у зоопарку Януковича. А через безглузду ДТП, учасником якої став мимоволі. В його абсолютно технічно справний автомобіль «КІА» (що пізніше засвідчать експерти своїм висновком) в’їхала «Газель», належний технічний стан якої на момент автопригоди викликав великі сумніви (теж за висновком експертів). 

Свого часу наша газета писала про Андрія Бурковського як про майстра художнього ковальства. Він, випускник Львівської академії мистецтв, свою творчість активно став розвивати на Тернопільщині. Мабуть, не було фестивалю в цьому краї (і не лише!), де народний умілець не розкладав би багаття й не дивував учасників імпрези куванням прекрасних троянд, сердець, підківок, інших сувенірних металевих виробів. 

У чоловіка стався серцевий напад просто на вулиці. Діставшись із надзусиллям до квартири (добре, що нещастя сталося неподалік дому), викликав «швидку». Медики надали відповідну допомогу, й оскільки проблеми із серцем виникли вперше, порадили звернутися в поліклініку. Чоловік так і зробив. Там констатували передінфарктний стан і запропонували викликати «швидку», щоб та доправила до лікарні.