Ви звикли, що Новорічне свято асоціюється із запахом мандаринів та хвої? А от у сім’ї cєвєродончан Семененків, як і в багатьох містах Європи, — це пряниковий дух, чудові аромати імбиру і коріандру, мускатного горіха і меду.
«Рік тому захотілося здивувати свою сім’ю. Зробити незвичайний подарунок одразу всім рідним на Новий рік. І зробила свій перший пряниковий будиночок. Він справді став центральною окрасою нашого різдвяного столу, і довго ніхто не хотів його їсти, — зі сміхом згадує Анна, майстерно розминаючи в руках сонячно-коричневе медове тісто. — Та смачна поробка простояла аж до Різдва.

Недавно у колі місцевих літераторів згадували нашого генія Василя Симоненка, який пішов із життя похмурого грудневого дня. Відвідали його могилу, на якій завжди червоніють живі квіти. Читали вірші. Виявляється, серед шанувальників витязя української поезії багато молоді, яка дуже чутливо реагує на будь-які утиски національної свідомості, на спроби путінських пропагандистів принизити українців.  

ЧУДОТВОРНИЙ ДЕНЬ.  Саме це просять нині українські діти у Святого Миколая, а він обов’язково почує молитву про мир і справедливість

Книга «Все буде Україна, або Історії із зони АТО» склалася з текстів, які раніше Олена Степова оприлюднила в соціальній мережі «Фейсбук». Пронизливі розповіді очевидця про те, як люди чинять опір війні, одразу звернули на себе увагу читачів з багатьох країн. Серед перших й «УК» надрукував добірку цих мініатюр. Перший наклад книжки в тисячу примірників дуже скоро довелося додруковувати. Нині волонтери допомагають Олені Степовій зробити переклад її творів п’ятьма мовами світу — ці розповіді чекають в Італії й Франції, Німеччині й Росії. Автор їздить з презентаціями по містах України, а на гроші, зібрані від продажу видання, переправляє в рідний Свердловськ ліки й харчі для тих, хто не може виїхати. На зустрічі з автором люди приходять з листами-трикутничками, що стали оберегами. 

Україна потребує переозброєння, і одна з причин великих людських втрат на сході — це те, що нашій країні не вистачає сучасної високоточної зброї. Про це заявив на брифінгу новопризначений Секретар РНБО Олександр Турчинов. За його словами, передовсім Укроборонпром має розірвати схему, де передбачено участь російської сторони у виготовленні вітчизняної зброї, та перейти на стандарти НАТО. 

В Україні 19 грудня традиційно відзначають День адвокатури. Дату було обрано не випадково, адже саме цього дня в 1992 році парламент ухвалив Закон «Про адвокатуру». Згодом цей нормативний акт коригували, проте він так і не став ідеальним, тому й досі триває дискусія щодо змін у ньому. Тож чим сьогодні живуть фахівці, головне завдання яких — захист наших з вами прав та інтересів, дізнавався «Урядовий кур’єр». 

До парламенту подали вже кілька законопроектів про вогнепальну зрою. Автори переконують, що питання вільного до неї доступу населення нині актуальне. Наводячи як приклад США та деякі європейські країни, запевняють, що таке право, закріплене на законодавчому рівні, себе виправдовує. Чи готові українці до того, щоб отримати таку свободу, з’ясовувала кореспондент «УК».

Яскрава зірка, запалена на копрі донбаської шахти, колись свідчила про вагому трудову звитягу гірників. Нині ж подекуди навіть банальне електросвітло у вікнах будинків деяких шахтарських селищ — невелика, але таки перемога над руїнами та іншими важкими наслідками так званої гібридної війни. Проте на Донеччині не зрадили багаторічній традиції звітувати наприкінці року черговими трудовими досягненнями, які, щоправда, поза всякими порівняннями з минулорічними «мирними» виробничими успіхами. 

Тих, хто наснажився ними, відвідавши в Києві VІІІ міжнародний салон «Модна лялька» в Міжнародному виставковому центрі на Броварському проспекті, — понад 10 тисяч. Маємо свої асоціації від мистецтва майстрів ляльок, цікаве не тільки дітям, а й дорослим, і ми, журналісти.

Крихітна лялечка Олени Князєвої — дівчатко з довгим волоссям у короткій сукенці — вмостилась упоперек чоловічої долоні, затуливши собою острівок його долі, яка прочитується по лініях руки для тих, хто обізнаний у хіромантії. Я — не з них і не зважаю на переплетіння ліній і те, що вони означають. 

Відновивши кілька років тому давню галицьку традицію проведення різдвяних ярмарків (їх скасували ще у передвоєнні роки минулого століття), Львів-туристичний долучився до когорти популярних європейських міст, куди у святкові дні приїжджають тисячі гостей задля того, щоб поринути в особливу ярмаркову атмосферу. Тож нині важко уявити українську архітектурну перлину без цієї території різдвяного настрою.