Засиділися в офісі? Тоді саме час зробити щось надзвичайне, аби зовсім не перетворитися на кімнатну істоту. Іншими словами: любите адреналін — любіть і можливість себе випробувати. Аби полегшити завдання тим, хто готовий кинути виклик власному Я, однак не знає, з чого почати, пропонуємо ТОП-10 незвичних випробувань. Серед способів відчути мурашки на шкірі є й надзвичайно дорогі, і бюджетні — на будь-який смак.  

 На початку минулого століття серед циркових номерів особливу популярність мав поєдинок з хижаком. І не тільки тому, що тодішнім силачам не давали спокою лаври міфічного героя Геракла. Радше ставка робилася на видовищність і драматичність такого дійства, яке обожнювала публіка.
Тим, кому пощастило бути на цирковій виставі в липні 1907 року, вражень вистачило на все життя. Адже 24-річний український богатир був настільки впевненим у собі, що вирішив підсилити ефект, попросивши зняти з лева намордник. Лишалися тільки дебелі одяганки на передніх лапах, що закривали страхітливі кігті. Та коли могутній чоловік з оголеним торсом увійшов до клітки, сталося непередбачуване: розлючений звір якимось чином звільнився від них і блискавично кинувся на людину. Зал завмер у жахливому передчутті. Та закривавлений богатир підняв 150-кілограмового лева догори і бухнув ним об землю. Звір більше не підвівся, а героїчний силач, окрім ран, одержав ще й велику золоту медаль «Переможцю левів».

Осінь 2023 року. Учень 5-го «Б» класу Гриць Обценьки повернувся з літнього оздоровчо-реабілітаційного табору і ділився свіжими враженнями. Точніше, пережитим за останні три тижні.

— Це якийсь жах! — бідкався він. — Умови — відстій! Персонал — садисти! Та ще й друзі по нещастю такі попалися, що з ними каші не звариш… Я їм пропонував на знак протесту гуртом оголосити якийсь страйк, та де там!.. Ніхто не погодився, і довелося терпіти всі 20 днів… А все так класно починалося, бо і вдома, і в школі нам сказали, що будемо байдики бити у звичайному таборі. Поїхали. Дорогою я ще встиг «танчиками» відірватися. Ех, якби ж тільки знав, що чекає далі! 

Невеличке місто Вільногірськ, що на Дніпропетровщині, має близько 24 тисяч населення. Більшість його жителів холодного вересня, який видався цьогорічної осені, не мерзли у своїх домівках і не мусили чекати початку офіційного опалювального сезону: теплі батареї за бажанням господарів —хоч і серед літа — забезпечувало автономне індивідуальне опалення. І якщо станом на 1 серпня таке задоволення мали 67% вільногірців, то на 15 жовтня — вже понад 92% (близько дев’яти тисяч квартир).

Звістка про знищення унікальної пам’ятки — хати чумака в Моринцях на Черкащині швидко облетіла ЗМІ. Спочатку про саму пам’ятку. У центрі Моринців є подвір’я, на якому стоїть так звана чумацька хата. Свого часу у ній був розташований музей етнографії першої половини ХІХ століття. У 1964 році, з нагоди 150-річного ювілею з дня народження Кобзаря, в селі перебував заслужений діяч мистецтв України Іван Гончар. Його ідею створити хату-музей з інтер’єром часів Тараса Шевченка підтримали ентузіасти з Моринців. 

Прізвище Героя Радянського Союзу Григорія Коптілова можна побачити не в усіх виданнях, у яких ідеться про хоробрих воїнів Великої Вітчизняної війни. Навіть у першій та другій книжках «Подвиг» 70-х років минулого століття, де розповідають про уродженців Сумщини — кавалерів Золотої Зірки та ордена Леніна, — немає згадки про Григорія Олександровича.

І річ не в тому, що він народився далеко від України — у містечку Миколаєві Нижньо-Амурської області. Причина — в іншому. Свого часу Григорій Коптілов потрапив у список так званих неблагонадійних, оскільки відбував покарання в таборах. І навіть повна реабілітація 1965 року не могла вплинути на силу ідеологічної інерції, за якою Герой певний час перебував у затінку визнання і пошанування.

Та й нині прізвище Коптілова не настільки на слуху, аби про нього знала широка громадськість. Лише завдяки зусиллям окремих ентузіастів-краєзнавців ім’я хороброго воїна повертається до сузір’я Героїв. 

Робота міліціонерів завжди в полі зору громадськості, бо ж до них  звертаються по захист, допомогу і справедливість. Працювати для людей, розв’язуючи проблеми правоохоронної діяльності в тісній взаємодії з громадою, — основні критерії,  якими керується вінницька міліція.

У дні, коли начальник обласного управління проводить прийом у районах, люди йдуть до нього, бо знають, що їхнє повідомлення обов’язково розглянуть або візьмуть до уваги.

Про криміногенну ситуацію в регіоні та про значущість дієвого зв’язку між правоохоронцями і громадськістю у профілактичній роботі та розкритті злочинів розмовляємо з генерал-майором міліції Віктором РУСИНОМ. 

Аксіома: кожен роботодавець має дбати про належні умови праці на підприємствах і в установах. Цього вимагає закон. Проблемою мають опікуватись міністерства. На жаль, серед них є й таке, що не поліпшує умови роботи, а ніяк не реагує на їх погіршення. Щоб переконатися в цьому, не потрібно проводити спеціальних досліджень, наймати за шалені кошти закордонних аналітиків. Варто встати рано-ранесенько і подивитися, з чого розпочинається робочий день двірника.  

Проект закону «Про основи функціонування ринку електричної енергії України» №0916 днями має розглянути  у другому читанні Верховна Рада. Цей документ вкрай важливий для розвитку держави, ініціатива про його розроблення й ухвалення виходить від Президента України Віктора Януковича.

Законопроект необхідний для галузі, оскільки впроваджує чіткі правила функціонування ринку. 

Звісна річ, політична реклама — штука сама по собі не найправдивіша. Але навіщо вже так декларувати тупість власного народу? Та ось знову з екранів лунає щось про «заробітну плату і пенсію, яка в п’ять разів вище, ніж сьогодні в Україні». Цього разу диво має статися завдяки Угоді про асоціацію з Європейським Союзом. Принаймні, так обіцяє один із помітних опозиційних політиків.