Працівники управління СБУ в Луганській області розкрили махінації в роботі фірм, які вербували на навчання до місцевого вищого навчального закладу громадян зарубіжних країн. Власне, останні теж постраждали — чи то від легковірності, чи то від надмірної хитромудрості. 

…Ось лишень уявіть собі: складено останні іспити, придбано вбрання для випускної вечірки — і тут виявляється, що… університетського диплома не буде. Отак були шоковані кілька іноземних студентів, що навчалися в одному з луганських вишів. А приїхали вони сюди за посередництва шахрая з Малайзії.

Сало гамкнув, а на кота звернув. Це прислів’я спадає на думку, коли йдеться про депресивні території й дотаційні регіони. Чому? Бо здебільшого причина має не економічний корінь. Усе розпочиналося з політико-егоїстичних мотивів. Упевнений, дослідники на цю тему напишуть не одну ∂рунтовну працю. Ми ж звернімось до простої (на жаль, звичної у різних варіантах у багатьох місцях), яка, вважаю, надає відповідь на складні запитання.
Так-от, район у Київській області, де керівники, як перекотиполе, змінювали один одного, скубучи з нього все, що можна прихопити. Не гребували й «кришуванням» автоперевізників. Тому автостанція (а, звісно, й відрахування до місцевого бюджету) занепадала. Зате всі вигідні маршрути «свої» люди здійснювали без обліку і контролю. Живі гроші збирали собі на втіху. Відповідно й поводились: їздили не так, як пасажирам вигідно, а щоб останніх тримати в напруженні й залежності. Мовляв, щоб знали, хто в районі господар.

З  8 жовтня в Миколаєві триває суд над міліціонерами з Врадіївки, яких підозрюють у скоєнні важких злочинів. Трьох підсудних звинувачують у згвалтуванні та побитті 29-річної Ірини Крашкової, а четвертого Михайла Кудринського — у приховуванні злочину. Засідання тривають в апеляційному суді, перше відбувалося у відкритому режимі. Наступні суд вирішив проводити у частково закритому режимі у зв’язку із характером злочину та необхідністю з’ясовувати інтимні подробиці.   

Так уже склалося, що ліси країни мають кількох постійних користувачів: держлісгоспи, якими керує Держлісагентство, держспецлісгоспи, що у віданні  МінАПК, та кілька невеличких лісогосподарських підприємств, що належать Міністерству оборони. Між ними спалахує час від часу «маленька звитяжна війна».

Багато років поспіль колишні колгоспні ліси і господарські в них спеціалізовані підприємства, окрім своїх прямих функцій, успішно виконують ще одну специфічну роль — слугують для Держлісагентства «громовідводом» суспільних і владних невдоволень, які почасти надто голосно лунають на його адресу. «Уся біда в тому, що наші ліси не мають єдиного господаря!» — пояснюють спеціалісти Держлісагентства, запевняючи, що як тільки ліси АПК і військових опиняться в їхніх руках, усі проблеми в лісовому господарстві країни в момент зникнуть. Керівники місцевих органів влади усіх  гілок справно повторюють цю вельми сумнівну тезу. Самі ж лісівники-«колгоспники» вважають за краще мовчати, не привертаючи зайвої уваги до своїх скромних персон. Питання, по суті, ніхто з’ясувати не намагався, принаймні вголос.

Навала низькоякісної продукції як вітчизняних, так і закордонних виробників в Україні вже давно перейшла всякі межі. Фальсифікують нині все: від бензину і горілки до дитячих іграшок і будівельних матеріалів. Місцеві управлінські структури та контролюючі органи борються з фальсифікаторами та порушниками вимог стандартів. Однак це вдається не завжди, адже чинна законодавча база враховує далеко не всі обставини, залишає великі можливості для проникнення на ринок бракованої продукції. Особливо нестерпно, коли ринок заполоняють недоброякісні продукти харчування. Таких випадків, приміром, Черкаське обласне управління Держспоживінспекції щодня виявляє десятки, а за рік — тисячі.  

В експозиції виставки «Документальні свідчення партизанської війни», що розгорнуто в Центральному державному архіві громадських об’єднань України — маловідомі архівні та фотодокументи. Вони мають міжнародний характер — крім українських експонатів, уміщено також матеріали з російських та білоруських архівів.

Слід зазначити, що комплекс документів з історії партизанської боротьби у тилу ворога почав формуватися ще за часів війни. Керівництво Центрального та Українського штабів партизанського руху неодноразово віддавало розпорядження щодо накопичення і збереження документів про партизанський рух та окупаційний режим, ведення щоденникових записів про бойову та диверсійну діяльність партизанських загонів і з’єднань. Тому  збереглося чимало матеріалів, що висвітлюють хід партизанської боротьби зсередини. 

Моя знайома потрапила в неприємну ситуацію, «винуватицею» якої стала рідна зарплатна банківська картка. Вірніше, злощасний банкомат. У день зарплати Оксана вирішила перевірити стан рахунку й зняти невелику суму. Ніяких проблем. Сумою залишилася задоволена, адже отримала відпускні. Але вже через декілька днів всі банкомати без винятку «відмовлялися» працювати з клієнтом, повідомляючи: «Трансакція неможлива. Зверніться до відділення банку». Звісно ж, жінка поквапилася до банку.  

Навіть сама назва «другий хліб» свідчить, наскільки є важливою картопля в нашому раціоні. Оскільки ж її урожай цього року внаслідок несприятливих погодних умов нижчий, ніж передбачався, то зразу ж виникли прогнози  щодо дефіциту картоплі. Чи є це насправді так, досліджували власкори «УК» в регіонах.  

Мені 86 років. Я пенсіонерка, ветеран Великої Вітчизняної війни. Хто з ветеранів Великої Вітчизняної має право на безкоштовний ремонт житла?

Г. Костюченко, м. Миргород, Полтавська область

Якщо вірити фахівцям Третьої Спільної ду-найської експедиції (СДЕ-3), українці незабаром зможуть поласувати смачними американськими раками. «Вони вже є у верхній частині Дунаю, тож тепер спускатимуться нижче і згодом прийдуть сюди», — каже начальник експедиції, угорський вчений Бела Чані. За його припущеннями, ці заморські гості, що походять із Західного узбережжя Сполучених Штатів, просто втекли з якихось австрійських риборозплідних ставків. І можна було б лише потішитися з того приводу, що незабаром в українській частині Дунаю з’являться нові делікатеси, якби не одне «але».  Річ у тім, що різноманітні прибульці легко захоплюють собі нішу лише у тих місцях, де є проблеми з довкіллям, через що традиційна живність не може дати їм негайну відсіч. Так-от: СДЕ-3 зафіксувала експансію прибульців чи не на всіх ділянках європейської водної артерії.