Українців, які щодня в години пік змушені користуватися громадським транспортом, важко чимось здивувати. Люди вже звикли до того, що переважна кількість водіїв вважають автобус, яким керують, учасником дорожніх перегонів. Перемогти — означає обігнати маршрутку, яка їде попереду, і набрати якомога більше пасажирів. А на зауваження тих, хто хоче безпечно доїхати до потрібної зупинки, водії в кращому разі відмовчуються. Часто ті, хто на власному автомобілі їдуть поряд з маршруткою і бачать, як вона легко обганяє легкові авто, обурюються: стільки людей у салоні — і така швидкість!  

Курці справді дорогі. Тому що це наші друзі, родичі, колеги. Ми щиро зичимо їм довгих років життя, і нам сумно бачити, як вони самі вкорочують собі віку. А ще дорогі, бо недешево обходяться сімейному бюджету. Опитування, проведене мною в рідній редакції, показало, що середній редакційний курець викурює пачку цигарок за день. Коштує вона від 10 до 15 гривень. Помножимо на 365 днів. Виходить, що мої соратники витрачають на цигарки від 3,5 до 5,5 тисячі гривень на рік (а ще додайте запальнички, жуйки для відбивання запаху, відбілювач для зубів тощо — допишіть самі). 

«Забирайте нас додому, таке лікування нас не влаштовує», — так останніми роками частенько заявляли групи чорнобильців із Рівненщини, які прямували на санаторно-курортне лікування й оздоровлення туди, куди міністерство скаже. Тобто долали сотні чи й тисячі кілометрів, витрачаючи кошти, які можна було б використати на організацію лікування та оздоровлення на місцевій матеріальній базі або у профільних санаторіях сусідніх областей. 

Від погодних умов першого літнього місяця значною мірою залежить доля майбутньої хліборобської ниви. Адже все, що у травні зійшло, відцвіло і зав’язалося, у червні також потребує тепла і вологи. «Червень замовляє урожай. Що вродить у полі, буде у стодолі», —  стверджує народна мудрість. Традиційно обряд цих замовин хлібороби здійснювали першого дня місяця — на Івана Довгого. Цього дня як тільки сходило сонце, трударі виходили в поле зі сплетеними з гілок молодої верби колесами. Ці колеса вони котили межами, примовляючи: «Котися, колесо, котися — нехай нива колоситься!» Якщо цей день буде погожим, упродовж місяця пройде кілька злив, сподівайтеся на гарний урожай огірків. Навпаки, якщо йтиме дощ — увесь місяць буде сухим. 

Кілька днів тому зателефонували з Глухівської райдержадміністрації з пропозицією, як і торік, узяти участь у традиційному травневому вшануванні пам’яті Тараса Шевченка. Саме територією цього району пролягала остання дорога труни з прахом Кобзаря, коли він назавжди повертався на Чернечу гору під Каневом. Тож у селі Шевченкове з минулого року відновили традицію проведення пам’ятних заходів. 

Слід віддати належне Інтернету, що не дозволяє приховати від світової спільноти талант, хоч би в якій країні жив його власник. Для Google та Yandex не існує міждержавних кордонів і табелів про ранги, умовностей і формальностей.

Показовий приклад — скромний пітерський фізик Григорій Перельман, позбавлений будь-яких особистих амбіцій, але запрограмований на грандіозні відкриття. Саме математична спільнота відшукала у всесвітній мережі його розв’язок теореми тисячоліття — Пуанкаре і проголосила дивакуватого винахідника одним зі ста геніїв сучасності. Від мільйона доларів, передбачених за цей винахід Міжнародним математичним інститутом Клея, Перельман відмовився, проте його відкриття стало надбанням і знаряддям світової фундаментальної науки. 

В Україні, на жаль, про оформлення заповіту думають лише одиниці. Згідно зі статистикою, щороку лише 30% спадкоємців отримують спадок з волі померлого. Всі інші — згідно з законом. Торік нотаріуси видали понад 900 тисяч свідоцтв про право на спадщину, та менше третини з них — за заповітом. Так, опитавши десятьох знайомих віком від 25 до 60 років, з’ясувала, що ніхто з них навіть не замислювався про оформлення цього документа. Натомість за кордоном люди намагаються все завчасно передбачити. І заповіт оформляють навіть у юному віці. Які форми заповітів існують в Україні й кому можна передати у спадок усе, що нажито непосильною працею, дізнався «Урядовий кур’єр». 

У Краснодонському районі, у колишній гірничій виробці, вхід до якої перекрило підмитим дощами грунтом, завалило хлопчину віком 23 років. На поверхні залишився тільки мобільний телефон. За ним постраждалого й ідентифікували. Односельці одразу викликали рятувальників. Бідна худенька мати поривалася рити пісок сама, навіть своєю хворою рукою. Друзі молодика схопилися за лопати. 

На Житомирщині вже нікого не дивує, коли цілі лісові масиви поблизу обласного центру визнають «зрідженими зеленими насадженнями» та безжально вирізають задля будівництва «хатинок» для місцевої «еліти». Найвірогідніше, що організатори чергового «вилучення» понад двох гектарів земель, якими користувався Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА), теж розраховували на тихе проведення «операції». Натомість справа набула широкого суспільного резонансу і загрожує обернутись міжнародним скандалом, бо вся нині засаджена лісом територія на виїзді з Житомира у напрямку Новограда-Волинського за часів нацистської окупації стала місцем масових страт і захоронення десятків тисяч радянських військовополонених та цивільних громадян зокрема єврейської національності. 

Україна шукає можливі формати співпраці з Митним союзом і має намір отримати статус спостерігача в цій організації, повідомив під час брифінгу радник Президента — керівник головного управління з питань міжнародних відносин Адміністрації Президента Андрій Гончарук.

«Ми шукаємо можливі форми співпраці з Митним союзом, з Євразійським економічним співтовариством, але, зрозуміло, такого характеру і такого рівня, який би нам не створював проблем під час нашої співпраці з іншими об’єднаннями, а також відповідав би нашим зобов’язанням у рамках СОТ», — наголосив Андрій Гончарук.