Цього року Герої Радянського Союзу та члени їхніх сімей, які проживають разом із ними у Харкові, не платитимуть за житлово-комунальні послуги. Таке рішення ухвалили депутати Харківської міської ради. Це — продовження виваженої політики міської влади щодо ветеранів та інших соціально незахищених верств населення. Окрім названих, діють ще місцеві пільги для 33 категорій харків’ян. Кому їх надають і як їх виконують? Про це ми попросили розповісти заступника Харківського міського голови Світлану Горбунову-Рубан.  

Ніна Гончарук — заслужений майстер народної творчості України, володар «Золотої голки». В її активі – 175 виставок, з яких півсотні персональних, що відбулися в різних містах країни, зокрема й у столиці. Її роботи захоплюють не лише своїми композиціями, дивує те, що створені вони за допомогою голки. Більше того, Ніна Іванівна має патент Державного департаменту інтелектуальної власності України. Її авторський винахід — тришарову об’ємну вишивку — інакше як живописом голкою не називають.  

Щойно запитав на зупинці, як відшукати «Житлосервіс» на вулиці Петровського в Кіровському районі Донецька, а вже моєю скромною персоною зацікавилися два суб’єкти. «Складеш нам компанію? –– усміхається один із них, показуючи дві пляшки горілки в сумці. –– І не переймайся: за все заплачено». «Ага, за рахунок фірми!» –– гигикнув його спільник. Здивувавшись такій гостинності аборигенів району, задкую від них. «Чуєш, тоді хоч «на коня» прийми!» –– мало не благають в один голос і дибуляють за мною з півкварталу. Мабуть, сподівалися, що передумаю.   

У  рамках забезпечення каретами «швидкої допомоги» Міністерство охорони здоров’я планує придбати 1000 нових автомобілів типу В (автомобілі екстреної швидкої допомоги, в яких можна здійснювати медичний догляд за пацієнтом) та С (реанімобілі). На виконання цих завдань із державного бюджету спрямовується 922 мільйони гривень. Закупівлі розпочнуться у першій половині серпня цього року і триватимуть до жовтня. Особливий акцент роблять на сільській місцевості.

Днями на Херсонщині ледь не сталося серйозної дорожньо-транспортної НП: легкове авто мало не врізалось у колону з шести автобусів з дітьми, які їхали в санаторій. Трагедії вдалося уникнути завдяки інспекторові ДПС УДАІ Херсонщини старшому лейтенанту міліції Валентину Дембровському, який прийняв удар на машину супроводу і на себе.

А ситуація, за повідомленням прес-служби департаменту ДАІ МВС України, розгорталася так. Коли автобуси мали повертати на дорогу до Скадовська, машина, якою керував Валентин Дембровський, їхала попереду і зупинилася на повороті, увімкнувши проблискові маячки. Це був сигнал іншим водіям, щоб вони пропустили колону. Назустріч їхав «ВАЗ-2121» із причепом. Неуважний водій пізно помітив патрульну автівку, що зупинилась на перехресті. Зрозумівши, що зіткнення не уникнути і «ВАЗ» мчить просто на автобуси, Валентин Дембровський повернув авто, і прийняв весь удар на себе. 

Це унікальне видання в трьох книгах у рамках ювілейного проекту на вшанування  200-річчя від дня народження Великого Кобзаря здійснило за підтримки Наукового товариства ім. Т.Шевченка у США видавництво «Критика» спільно з Інститутом критики й Інститутом джерелознавства. А розмова-презентація з цього приводу пройшла в столичній книгарні «Є».
Сама публікація містить, окрім власне факсимільного видання 1841 року, монографію професора Григорія Грабовича з Гарвардського університету «Шевченкові “Гайдамаки”: поема і критика» та працю Олеся Федорука з Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України «Перше видання Шевченкових “Гайдамаків”: історія книжки». 

Нині цей літератор, хоч як прикро це констатувати, належить до категорії маловідомих. Далеко не кожен читав його твори, ще менше тих, хто знає, що в історії Російської імперії була ціла «епоха Короленка».  
Письменник, чиє дитинство і юність пройшли в Україні, вважав себе сином трьох народів — українського, польського і російського, мовою якого він творив. Щодо двох перших, то мати і бабуся Володимира Короленка — полячки, а ось по батьківській лінії — він нащадок миргородського козацького полковника Івана Короля. Тим прикріше читати навіть у деяких сучасних дослідженнях українських(!) авторів, що «батько письменника — росіянин».

Мій чоловік потрапив в автомобільну аварію. На вулиці Миколаївська в сусідній Одесі. Так вийшло, що поїздка була нічною, вимушеною, виробничою. Суворий автомобіліст з 35-річним стажем досі страждає від того, що сталося. Як дитя: «Я розбив машину! Я мав усе передбачити! Я, ймовірно, неправий!» Наслідків цієї аварії безліч. Моральних і матеріальних. Єдине щастя — обійшлося без жертв.
 

Один з найяскравіших споминів мого дитинства — про чисті води і піщані береги оспіваної ще Нечуєм-Левицьким річки Роставиці. Впродовж усього літа вона була улюбленим місцем відпочинку дітей і дорослих, а навіть невмілий рибалка вудкою за годину-дві наловлював кілька кілограмів риби — плітки, карасиків, золотавих линків і пресмачнющих пічкурів, чиє зникнення стало так і не почутим попередженням про грядущу біду блакитних артерій рідного краю.
 

Якщо запитати в пересічного громадянина, як боротися з корупцією, він видасть свій універсальний рецепт: «Пересадити всіх — і край». Та чи гарантує це, що на посади, де існує високий ризик проявів корупції, прийдуть винятково чисті, чесні й достойні люди?