«Коли виросту, обов’язково стану справжнім лікарем, а не таким, як ти», — обіцяла я в п’ять років мамі-стоматологу. Моїми іграшками були коробочки від борів, а серед почесних обов’язків, коли опинялася «в гостях» у поліклініці, — виклик чергового пацієнта до кабінету. Терміни карієс, пульпіт, періодонтит — слова нашого домашнього лексикону. Мені було шкода маму, якій часто доводилося вмовляти на лікування чергового пацієнта-боягуза, тому, опинившись у її кріслі, я поводилась як справжня леді. До речі, завжди намагаюся дотримуватися головної стоматологічної заповіді: лікувати зуби вчасно і не зволікати. Тоді й пацієнтові легше, і лікареві менше клопоту зі всілякими ускладненнями.   

 Ось і настало довгоочікуване літо. Та саме діти чекають на нього більше, ніж дорослі, адже у них канікули. А серед літніх розваг одна з найулюбленіших, особливо для хлопчиків та дівчаток молодшого віку — гайнути з батьками у парк атракціонів. Морозиво, солодка вата, лимонад… А головне — швидкісні каруселі, коли у вухах — вітер, а емоції зашкалюють за край. І є чим похвалитися друзям з двору чи однокласникам. Але те, що викликає в малюка захоплення, батьків часто насторожує. 

За повідомленнями ГУ ДСНС України в Одеській області, 31 травня о 22:30 регіоном з епіцентром в Одесі пройшов шквальний вітер, грозовий дощ із градом. Швидкість вітру сягала 31м/с. Повалило близько 2 тисяч дерев, паралізувало роботу міського електротранспорту та завдало чималих збитків, їх обсяг не обраховано і нині. Деревами, що подекуди були викорчувані з корінням, пошкодило більш як десяток автівок, три газопроводи низького тиску, повітряні лінії електропередач. Від електропостачання було відключено 261 населений пункт. Такого розгулу стихії, кажуть фахівці, Одеса не знала 35 років. 

береження тих, що існують, і створення нових робочих місць, недопущення погіршення соціально-економічної ситуації в регіонах всі органи влади сприймають начебто  як аксіому. Оскільки саме таке завдання ставить  перед ними Президент Віктор Янукович.  Приміром, торік у вересні під час Всеукраїнської наради  з підтримки реального сектору економіки глава держави доручив уряду оперативно розв’язати проблеми електрометалургійних підприємств. На виконання цього доручення уряд прийняв постанову щодо встановлення економічно обгрунтованих цін на електроенергію, зокрема для заводів феросплавної галузі. 

 Чотиримісячний Богданчик приїхав у виставковий центр на своїх колесах: зручний і стильний дитячий візочок містить «під капотом» дві батьківські сили — тата й маму, які можуть без дозаправки возити хоч до вечора. Однак таке пересування обмежується містом. А ось щоб виїхати трохи далі, потрібен уже автомобіль, бажано з містким багажником, аби знайшлося місце для візочка, згодом велосипеда тощо.
Батьки зізнаються: вже давно симпатизують одному з азійських брендів, що інтенсивно розвивається, обрали й модель. Не найновішу, а ту, яка впевнено закріпилася на ринку завдяки своїй надійності. Однак ознайомитися з передовими тенденціями ніколи не зайве. Тож коли тато, який працює в одному з автосалонів, вибрався на виставку, сім’я вирішила не відставати. А на запитання «Чому з Богданком?» замість «Нема з ким залишити», почули: «У нас же хлопчик!»

 До десятикласника, відмінника навчання, прийшла сусідка-бабуся:
— А скажи-но, онучку, чи можна мені подати в суд на тракториста Грицька?
— За що? — здивувався хлопець.
— За те, що мої кури перестали нестися!
— ?!
— Еге ж, він ставить свого трактора якраз навпроти мого курника. Вранці як почне заводити, від дирчання хата трясеться і земля двигтить. А кури летять безвісти, аж пір’я гублять. До вечора оклигають трохи, посходяться у двір, а тут знову Грицько — прийшов з роботи і мотоциклом своїм без глушників реве…

Турбуючись про щасливе дитинство своїх дітей, батьки мають дуже відповідально ставитися до всього того, що стосується малечі. Особливо коли йдеться про їжу, одяг та іграшки. Тож чим варто годувати дітей, як їх вдягати і чим гратися? Пропонуємо вам поради фахівців.  

Вервечка автівок на вулиці Зеленій, що на виїзді зі Львова в напрямку до Івано-Франківська, зупинилася надовго: почергово однією смугою маневрували ті, хто їхав до центру, і ті, хто прагнув вирватися зі спекотного міста. Водії нервово виглядали з вікон, перепитуючи в тих, хто попереду, про причини тривалої затримки. Заспокоїли перехожі, мовляв, попереду дорогу ремонтують. У водія та пасажирів, які постійно їздять у згаданому напрямку, від несподіванки аж дух захопило: нарешті у дорожників дійшли руки до цієї горе-дороги.    

У сільській місцевості на Вінниччині, напевне, немає жодної родини, яка не постраждала під час Голодомору. Більшовики не забули подолянам, що вони наповнювали лави Армії УНР та у повстанських загонах виборювали право бути господарями на своїй землі. Тож голодним терором вибивали свідомих господарів, перетворюючи селянство на покірний «гвинтик» в чужій йому ідеологічній та економічній системі.

У «Національній книзі пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років в Україні. Вінницька область» зазначено, що документально підтверджується зменшення за цей період кількості населення області на 531 025 осіб.

Нещодавно по телебаченню бачив сюжет про те, що в Росії ухвалили новий закон, за яким усі власники квартир, які зробили в них перепланування, частково або повністю знесли стіни, мають обов’язково це узаконити. А хто цього не зробить до визначеної дати, муситиме сплатити чималий штраф. Відомості про мешканців, які робили перепланування у квартирах, мають подавати ЖЕКи. Дуже правильний закон, я переконаний. Адже люди зайвий раз подумають, перед тим як узяти дриль або молоток у руки.

А що ж у нас? Мешкаю в кооперативному будинку, член його правління. А багато сусідів увесь час роблять нові й нові ремонти з переплануванням у квартирах. Стіни руйнуються, на них з’являються великі тріщини. Страждають не лише їхні безпосередні сусіди, а й руйнується увесь будинок. Та на особисті звернення сусіди не реагують: «Наші квартири, що хочемо, те робимо!»

Неодноразово писав на них скарги до різних інстанцій, але отримую лише формальні відписки. Ніхто чомусь не хоче навіть спробувати притягти винних до відповідальності. Тож хочу знати, коли й у нас приймуть закон на кшталт російського. Аби заборонити вандалам руйнувати стіни. Адже перед тим як щось зламати, не зайве подумати, як це може вплинути на сусідні приміщення і на будинок загалом.

Г. ОЗЕРНИХ,  м. Херсон