Суспільство
-
Бібліограф-дослідник Людмила Саприкіна: «Давно вже нібито зниклі літери епітафії раптом проступили на камені під час зливи»
Бібліографа, архіваріуса від Бога Людмилу Саприкіну можна назвати людиною-інститутом. Вона знаходила і виправляла помилки навіть у словнику Брокгауза і Ефрона. Її квартира — справжнє сховище книг, бібліографічних карток, сегрегаторів, файлів, касет, папок, ящиків з газетами і журналами. Її послугами, консультаціями послуговуються найсолідніші наукові установи, редакції і музеї.
-
Богатир Василь Дзюба піднімав вола
Нинішнього року Василю Дзюбі з Тарнави, що на Черкащині, виповнилося б 114 років. При його богатирському здоров’ї, розповідають у селі, він міг би дожити до цієї дати. Та травма вкоротила віку. Біда сталася влітку 1938 року під час виконання коронного номера циркової програми.
-
Ігор ШАПКІН: «Зміни в законодавстві унеможливлюють незаконні маніпуляції з землею»
Крим — це особливий регіон, оскільки його дороговартісні землі притягують до себе бажаючих заробити на ній. На жаль, такі прагнення нерідко пов’язані з порушенням законів. Оскільки людська жадібність не гребує будь-якою можливістю позбавити державні оздоровниці пляжів, заповідники — земель, а відпочивальників доступів до моря. Тому розв’язання цих проблем є чи не найголовнішим завданням для кримської прокуратури.
-
Липень — трудар: сінозбирач і жнивар
Перший місяць літа пронісся над Україною, як і всією Європою, нищівними буревіями і зливами. За прогнозами синоптиків, літо буде екстремально спекотним. Пік високої температури припаде на липень — першу половину серпня. Оскільки червень добре зволожив землю, липневий сінокіс обіцяє бути щедрим на різнотрав’я. За давньою народною традицією, починати його слід у перший вівторок Петрового посту.
Цього року погодні умови склалися так, що на Півдні уже жнивують. Прогнози на цьогорічний урожай хороші, аби лишень ниву не спіткали стихійні негаразди. -
Підтримаймо новітніх партизанів
У найтяжчі часи, коли на нашу землю приходили окупанти, їм протистояв партизанський рух. Найактивнішими його учасниками були люди, які не клялись у патріотизмі, а любов і вірність Вітчизні стверджували щоденною працею. Своє право на незалежність, а також майбутнє дітей вони відстоювали як могли. Така історія. Її не переписати. Тим, хто любить цим займатись для задоволення власних інтересів.
-
Зазирни в «єдине вікно»
Близько десяти років тому луганчани серед перших в Україні відкрили Дозвільний центр, який з 2003 року працював за принципом «єдиного вікна». Але площа приміщення була недостатня, що створювало незручності як заявникам, так і представникам дозвільних органів. У 2011 році було розпочато роботу зі створення центру надання адміністративних послуг на базі існуючого Дозвільного центру, і в листопаді того ж року відкрита перша його черга.
-
Чому здригнувся Кривий Ріг
Жителям Кривого Рогу не звикати до невеликих струсів будівель, адже іноді на місцевих шахтах лунають підземні вибухи. Ось і цього разу, коли десь хвилин 15—17 на першу годину ночі понеділка жителі деяких районів міста відчули підземні поштовхи, подумали про вибух у шахті.
«Пізно ввечері прийшли від друзів. Чоловік спав, а я дивилася кіно. Раптом стіни і меблі хитнуло, я ще подумала: ото посиділи у гостях! Потім відчуваю, щось не те, — книжки попадали, посуд задзвенів», — поділилася своїми враженнями жителька Кривого Рогу Олена. А її земляк Микола Іванович у цю годину вже спав на своїй дачі, але прокинувся від поштовху. «Було відчуття, ніби хтось смикає за ніжки дивана», — пригадує чоловік. «Поштовх був відчутним, але не настільки, що аж затряслося ліжко, жалюзі та стіни. Так, хитнуло трохи, люди сполошилися хіба що від несподіванки, не більше того. Просто наш народ любить трохи «прикрасити» події», — вважає криворожанин Максим. Землетрус відчули здебільшого мешканці верхніх поверхів, де амплітуда коливань була більшою. А один із криворізьких шахтарів зазначив: «Саме був на шахті «Гвардійська» на глибині 1370 метрів, в 00.16 години почув вибух і невеличкий поштовх».
-
Їх вітали Ельбрус і Кіліманджаро, а вбили під Нанга-Парбатом
Сходження на вершину — завжди ризик, однак передбачити, що смерть чатуватиме на висоті понад чотири тисячі метрів із дулом автомата, не міг ніхто.
Звістка про криваву розправу 23 червня під горою Нанга-Парбат на півночі Ісламської Республіки Пакистан приголомшила: трагедія сталася в районі, який до цього вважався найбезпечнішим у Пакистані місцем для відвідування, і такий інцидент з іноземцями трапився вперше за десятки років. Утім, в угрупованні Талібан, яке взяло на себе відповідальність за скоєне, вирішили по-своєму.
-
Леонід БОДНАР: «Систему контролю і відповідальності важливо поновити»
Звіряючи годинник і знімаючи показники газового лічильника, поспішаючи у магазин чи в перукарню, перевіряючи тиск у лікаря і заправляючи авто, ми навіть не підозрюємо, що ціла армія спеціалістів постійно турбується про те, аби прилади були справні, товари — якісні, послуги — як слід. Такі собі бійці невидимого фронту, що ведуть боротьбу з необов’язковістю, безгосподарністю, забезпечуючи в усіх сферах життя високі стандарти робіт і продукції.
За свою довгу і славну історію ця поважна установа неодноразово змінювала назву: Палата мір та ваг — при Австрійській імперії, Бюро мір та ваг — при Румунському королівстві, Управління у справах мір і вимірювальних приладів Чернівецького облвиконкому — в перші роки радянської влади. Врешті, Чернівецький державний центр стандартизації, метрології та сертифікації при Держстандарті СРСР став Державним підприємством «Чернівецький регіональний науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації» (ДП «Буковинастандартметрологія»), що належить до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України.
-
Любов до ковбаси привела до суду
Господар виробництва був дуже обурений, коли до нього в «особисту кухню» прийшли працівники ветеринарної міліції. Мовляв, зробив майже центнер м’ясних виробів для особистого споживання. І через те, що ретельно стежить за станом здоров’я, готує продукцію за «найбільш екологічно чистою» технологією — італійською. А те, що на ковбасах наклеєні етикетки, це експеримент. Апробація дизайну, аби коли-небудь у подальшому вийти на ринок з новим якісним продуктом. Хоч на етикетках готової продукції не було навіть маркування про термін придатності.
Архів публікацій
-
президент україни
-
Урядовий портал
-
УКРІНФОРМ
-
ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ
-
урядова гаряча лінія 1545
-
ДЕРЖБЮДЖЕТ 2025
-
АНТИКОРУПЦІЙНИЙ ПОРТАЛ