Суспільство

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    «Шлях Кобзаря в Каневі»: кілометри пам’ятівдячних нащадків

    Слава його розлетілася світами. Тож кожен, хто вважає себе культурною людиною, має за честь хоча б раз у житті побувати в місці, куди за покликом бентежної душі нашого Генія, виконуючи його останню волю, було доправлене на вічний спочинок і тлінне тіло. Кобзарева могила на Чернечій горі стала місцем паломництва не лише свідомого українства, а й усіх небайдужих людей на планеті. 

  • Свобода «для», свобода «в», свобода «від»

    Відзначаючи Всесвітній день інформаційної спільноти, ми не просто  займаємося інформатизацією. Ми вирішуємо, без перебільшення, долю свого подальшого суспільно-політичного розвитку, здійснюючи усвідомлений рух до нового облаштування суспільства — постіндустріальної доби. Її поява обумовлена зустріччю індустріальної економіки із креативним потенціалом планети.

    Сприйняття нової реальності і адаптація нашої людини до нових умов комунікації відбувається досить складно, і поки що важко сказати, чого тут більше — сподівань чи розчарувань. Тривога за віддалене і не зовсім віддалене майбутнє хвилює розум і почуття багатьох, напружує усталені інститути суспільства. І зовсім не випадково, що у нашій свідомості зійшлися два феномени — інформаційного й феномен суспільства. 

  • Драний чобіт замість карася

    Саме три дні тому, 14 травня, але далекого 1835 року вийшла у світ «Казка про рибака і рибку» Олександра Пушкіна. Рибаків з того часу в нас стало мільйони, а от з рибкою — біда. Воно й не дивно: там, де були традиційні місця ікрометання — бетонні береги приватних володінь. А на саму рибу браконьєри влаштовують масштабні облави. Навіть попри оголошену рибоохороною на період нересту (з 5 квітня по 13 червня) заборону ловити рибу на Київському та Канівському водосховищах. Як наслідок, порядному рибалці-любителю замість карася на гачок чіпляються драні чоботи та інше сміття.  

  • Микола ЛИСЕНКО

    Биківнянські могили застерігають

    Найбільшим віднайденим до цього часу в Україні захороненням жертв комуністичного терору є Биківнянські могили під Києвом, де покояться до 100 тисяч так званих ворогів народу. Протягом піввіку цей злочин приховувався від народу, і тільки наприкінці 1980-х під тиском громадськості рештки розстріляних, що валялися в лісі (близько 7 тисяч), було зібрано у велику могилу. Вона була належним чином оформлена з написом, що в ній поховані жертви німецько-фашистських загарбників, і відкрита напівтаємно шостого травня 1988 року. Однак ситуація в Україні складалася так, що тільки четверта урядова комісія була змушена прийняти правильне рішення, і вже через рік брехливий напис було збито.  

  • Олеся ЗЕНТАЛЬ

    Соціальні мережі чи соціальні тенета

    Споживача інформаційних технологій важко здивувати наявністю телебачення, радіо та друкованих видань. Це заслуга XXI століття, яке подарувало людству масовий доступ до Інтернету, зокрема до неймовірно швидко зрослого в попиті продукту з назвою соціальні мережі. Facebook, Twitter та ВКонтакте — ці гіганти Інтернет-простору відомі різноманітним верствам населення різних вікових категорій з усіх куточків світу. Безперервною модернізацією технологій вони зробили головну справу — стали легкими в доступі й охарактеризувалися стрімким зростанням кількості користувачів. А в повсякденне життя більшості увійшли непомітно, та ворогом чи другом вони виступили?  

  • Віктор РУСИН: «У своїй роботі маємо підтримку населення»

    На Вінниччині рівень злочинності значно менший, ніж у середньому по Україні. За підсумками першого кварталу цього року вінницька міліція посіла друге місце серед областей. Про нові підходи в роботі міліції розмовляємо з начальником УМВС в області Віктором РУСИНОМ.
     

  • Олександр СОПОВ

    Кому нагороди, а кому велика дяка

    26 грудня 2012 року, майже через 7 місяців після підписання указу, відбулося засідання Комісії державних нагород та геральдики, згідно з рішенням якої 35 міністерств та відомств отримали нові емблеми та відомчі заохочувальні відзнаки. Всі вони зібрані на сайті vto-orden.com.ua. Враження від них неоднозначні.
    Рівень розробки багатьох відзнак викликає, м’яко кажучи, здивування — руки професіоналів там явно не відчувається. Дуже сподіваюсь, що наступний крок реформи відбудеться  — затверджуватимуться не ескізи, а зразки. Чому? Професіонали добре розуміють, що навіть не дуже вдалий ескіз відзнаки за бажання може бути втілений в металі як витвір мистецтва! Та може бути і навпаки… 

  • Ірина НАГРЕБЕЦЬКА

    Чи знає наша міль… італійську?

    «У Києві біля консерваторії хтось посіяв жито, і маки від здивування зацвіли голубим» — ці рядки з білого вірша Ігоря Орача, талановитого українського поета-філософа, котрий, на жаль, залишив наш світ на злеті творчого життя понад 40 років тому, пригадалися в зв’язку вже з власним журналістським відкриттям: посаджені на столичному Хрещатику нинішньої, короткої як спалах зірки весни червоні італійські каштани виявилися звичайними кінськими, з традиційними для цього різновиду білими квітками і формою листя. 

  • Через чорну жадібність — до «чорного списку»

    В  останні роки депутати й чиновники Київради щедро роздавали землю в історичному центрі столиці, незважаючи на реакцію киян та застереження міжнародних експертів, що опікуються питаннями збереження культурної спадщини. А коли місто програло багаторічну судову тяганину з приводу будівництва багатоповерхівки поблизу Софії Київської, вони знову знайшли аргументи, аби не приймати мораторію, який допоможе захистити цю територію.  

  • Тетяна БОДНЯ

    Депутати кинули виклик пивному алкоголізму

    Група парламентарів виступила з ідеєю збільшити ставки акцизу на пиво і спрямувати отримані гроші на реконструкцію та матеріально-технічне забезпечення лікарень. У нове міжфракційне об’єднання «За тверезе майбутнє» увійшли 105 нардепів із п’яти парламентських фракцій, які пообіцяли, що найближчим часом підготують ще низку законопроектів, які зменшать кількість охочих вживати спиртні напої.