Другим днем народження зобов’язана сім’я Барашкіних з російського міста Пензи українцеві Олександру Пахалюку. Втім, не тільки вони. Житель шахтарського селища Софіївка, що під Красним Лучем на Луганщині, під час аварії катера під Феодосією врятував шестеро людей. Серед врятованих були і його дружина та дочка 10 серпня в управління МНС м. Феодосії за телефоном «101» надійшло повідомлення про те, що в Чорному морі на відстані майже 750 метрів від берегової лінії в районі мису Іллі затонув прогулянковий човен, на борту якого перебували 31 пасажир та 3 члени екіпажу. Серед пасажирів було 15 громадян Росії, 6 туристів з Республіки Білорусь та десятеро українців. Серед них двоє 13-річних підлітків. Люди хотіли розважитися дайвінгом в акваторії бухти Двуякорна.
Суспільство
Щодня, прямуючи на роботу, кожен, хто змушений проїжджати повз скандально відомий столичний «бермудський трикутник» — Індустріальний міст, споглядає сумний пейзаж: брудний перекошений паркан, за яким буяють багаторічні бур’яни і непрохідні чагарники, сяк-так зліплений фундамент та допоміжні металеві конструкції і загрозливу стрілу висотного будівельного крана, котра всупереч техніці безпеки нависає над перевантаженою автівками магістраллю, пішохідними переходами, пасажирами, що очікують громадський транспорт.
Проблема цькування серед школярів у нашій країні поширюється, наголошують науковці. Як психологічне, так і фізичне насильство зустрічається не лише серед старших і менших дітей, а й серед однолітків. «Це явище виникає навіть серед п’яти- шестирічних дітей. Втім, у всьому світі найбільше цькування розгортається в підлітковому віці», — запевняє заступник директора Інституту соціальної та політичної психології Національної академії педагогічних наук України Любов Найдьонова. Причому серед наших підлітків цькування зустрічається майже вдвічі частіше, ніж в Європі.
Експедиції до важкодоступних гірських ущелин у пошуках «снігової людини», м’яко кажучи, сіли в калюжу. Зловили вони там хіба тільки облизня. Бо ловити волохатого відлюдька треба не у віддалених горах, а значно ближче. Та й свої сліди потвора тепер залишає не на снігу, а на металі, до якого здавна має нездоровий потяг. Пам’ятаєте, як учасники безнадійних ловів якось бідкалися: «воно» поцупило в них металеві бляшанки з консервами? Отож після того, як страховисько розкуштувало «трофей», у нього з’явилася металева залежність. А де оте залізо в горах? Тому потвора побрела до наших міст і сіл, де тепер почувається дуже привільно.
У департаментах житлового та комунального господарства Харківської міської ради розповіли, що вже у травні все розпланували, провели наради й поставили завдання. Створили міський та районні штаби з підготовки до зими, які працюють і контролюють виконання всіх запланованих робіт аж до цих пір. До речі, тримати в стані бадьорості чиновницький апарат, скликати селекторні наради та приймати щоденні звіти в цей підготовчий період стало останніми роками у першій столиці вже традицією, яка, без перебільшення, допомагає півторамільйонному мегаполісу осінь і зиму зустрічати без особливих стресів.
…Не знаю як для кого, а для людей старшого віку поняття «армія» і «корупція» раніше були несумісні в принципі. Звичайно, багато хто зі свого власного армійського досвіду знав охочих до різних оборудок ротних чи батальйонних старшин, а то й начречпродів невисокого рангу. Бувало, «горіли» на хабарах окремі працівники військкоматів. Але щоб так, як зараз — продавати цілі військові містечка разом із землею або армійське майно ешелонами
—Благодійників чекали?! — громом з ясного неба прозвучало в одному з столичних коледжів. — Ні. Все одно ми прийшли вас ощасливити. — Але ж у нас до цього моменту було все гаразд… — Ніяких «але» . Піднімемо вас на вищий рівень, виведемо у світ широкий. — Вибачте, з усіма завданнями справляємось, допомоги не потребуємо.
Одеський міський голова вважає, що після перших 10 місяців своєї каденції може чесно дивитися у вічі виборцям. Найбільш очевидним для одеситів досягненням Олексій Костусєв вважає житлово-комунальні здобутки: «Моя адміністрація, щойно прийшовши до влади, на 100 відсотків звільнила від квартплати мешканців 936 старих і аварійних будинків. Ми вирішили, що люди, котрі мешкають у аварійному житлі, й так дискриміновані, тож брати з них ще й квартплату — це вже не по-людськи».
Я — пенсіонер, дитина війни, інвалід ІІІ групи. А ще — приватний підприємець. Кілька років тому відкрив ветеринарний кіоск у сільській місцевості. Коли здавав річний звіт до Пенсійного фонду, мене змусили заплатити 1600 гривень. Через такі побори я змушений закрити свій кіоск, хоча місцеві жителі просять цього не робити, адже мої послуги їм дуже потрібні. Але що вдію, коли при річному товарообігу в 13 тисяч гривень маю заплатити податок, збір до ПФ, оплатити електрику, газ, а також придбати ветмедикаменти, які продаю. І врешті виявляю, що не виходжу навіть на нуль — моя справа цілком збиткова. Що робити і як вижити в сучасних умовах?
Понад 45 років пропрацював викладачем училища механізації на селі. Тоді за законом отримував комунальні послуги безкоштовно. Нині вийшов на пенсію й переїхав до міста. І виявив, що мої пільги скасували. Віднині маю платити за комуналку в повному обсязі. Але ж у місті я все одно проживаю в приватному будинку. То невже самовідданою працею з дітьми на селі за стільки років я не заслужив право отримувати пільги на житлово-комунальні послуги довічно? В. РОСТОЦЬКИЙ, м. Ладижин Вінницької обл.
— Сашку, пограємо в футбол після уроків? — Та я краще за комп’ютером посиджу! А ваш футбол — марно витрачений час. Такий діалог почула нещодавно в одній зі столичних маршруток. Двоє школярів поверталися після уроків, звично прогнувшись під вагою ранців. Навіть неозброєним оком було видно, що одна десятирічна спинка вже зіпсована сколіозом…
Розкажіть докладно, яка доплата за вислугу років для працівників закладів охорони здоров’я? Чи зараховується в цьому зв’язку час роботи помічника лікаря-епідеміолога епідеміологічного відділу СЕС у державних чи комунальних закладах охорони здоров’я до стажу, який дає право на встановлення надбавки за вислугу років? А ще хочу знати, якою має бути щорічна основна відпустка для логопеда, який працює в лікарні? Н. ЛАППО, Спеціалізована медико-санітарна частина № 7, м. Павлоград Дніпропетровської обл.