Генеральний директор
ПАТ «Комбінат будіндустрії»,
заслужений винахідник СРСР 
Валерій НЕСТЕРОВ

Уце важко повірити: підприємство, яке до 1990 року було передовим у галузі виробництва будівельних матеріалів, у період переходу до ринкової економіки опинилося на межі закриття. Цього року в рамках VII Всеукраїнського фестивалю науки воно представляло разом із академічними установами інноваційну продукцію. Реальну, яка нічим не поступається закордонним аналогам. Розроблену і виготовлену за ініціативи патріота галузі і великого ентузіаста та організатора Валерія Нестерова. Він, стверджують колеги, не лише зберіг, а й вивів на сучасний рівень столичний Комбінат будіндустрії.

— Валерію Григоровичу, що спонукало академіків, скажімо так, потіснитися, виділивши вам місце на спеціалізованій виставці «Наука — виробництву»?

— Мабуть, наш практичний внесок в інноваційний розвиток держави. Адже більшість того, що сьогодні робимо, характеризується словами «вперше». Увагу науковців і керівників різних рангів наша продукція привернула своєю актуальністю, адже відповідає вимогам замовників.

— Про що конкретно йдеться?

— Наведу лише один приклад. Усі ми відчуваємо негаразди з водопостачанням та водовідведенням. Не випадково 28,5 мільярда гривень, або 60,7% із загального бюджету Програми активізації розвитку економіки на 2013—2014 роки виділено саме на модернізацію ЖКГ. Хочемо, щоб використали їх саме на модернізацію і оновлення, а не на латання дірок.

При будівництві будь-яких об’єктів цивільного і промислового призначення однією з перших розв’язують проблему водоспоживання і водовідведення з облаштуванням водопровідних і каналізаційних мереж.

Вони — не лише система транспортування, очищення і знешкодження брудних стічних вод, а й екологічно небезпечний об’єкт, що створює потенційний ризик для проживання населення. За інформацією з різних джерел, існуюча каналізаційна система України має протяжність 54,2 тисячі кілометрів, в аварійному стані — 18,5 тисячі кілометрів, тобто вона зношена на 36,2%, а в більшості малих міст із населенням до 30—50 тисяч її взагалі немає або її не експлуатують. «Коефіцієнт каналізованості», який характеризує відсоток усіх стічних вод, що виникли на території і пройшли очищення перед поверненням до корисного водного ресурсу, у Німеччині становить 93%, у Києві — 95%, а загалом по Україні — 5,7%.

ПАТ «Комбінат будіндустрії» здійснює комплекс заходів, що дають змогу забезпечувати комплектами залізобетонних виробів великомасштабне будівництво нових підземних комунікацій. Підприємством упроваджені сучасні технологічні комплекси і нове технологічне оснащення.

Організовано виробництво залізобетонних труб діаметром 400, 600, 800, 1000, 1200, 1400, 1800 та 2400 міліметрів, технічні показники яких відповідають світовим нормативам і використовуються для прокладання каналізаційних мереж відкритим способом. Під час будівництва мереж способом мікротунелювання без розривання траншей із високоміцних бетонів виготовляють труби діаметром 1200 міліметрів. Для каналізаційних тунелів діаметром 2200 і 3000 міліметрів, які будують методом щитового проходження, налагоджений випуск різних типів тюбінгів, а також залізобетонних труб діаметром 1800, 2000 та 2400 міліметрів із замоноліченим для поліпшення корозійної стійкості бетону спеціальним поліетиленовим покриттям.

Уперше в Україні організований випуск залізобетонних кілець із фальцевим з’єднанням за технологією вібропресування діаметром 700, 1000, 1500, 2000 та 2400 міліметрів. Крім того, підприємство постачає будівельникам усі залізобетонні добірні елементи для оглядових колодязів водопровідних і каналізаційних мереж.

Після спаду споживання залізобетонних труб для водовідведення сьогодні визначають тенденції до їх збільшеного використання через явні переваги: довговічність із терміном служби 80—100 років, виготовлення з доступної природної сировини і незалежність від використання імпортних матеріалів, технологічність при укладанні. Залізобетонні труби сприяють довгостроковому скороченню витрат за скидання стічних вод. Крім того, для труб великого діаметру, починаючи від 800 міліметрів, альтернативи залізобетонним трубам практично немає, особливо в системах каналізації.

Пріоритетним при будівництві підземних трубопроводів і колекторів стає застосування залізобетонних труб і необхідних добірних елементів, виготовлених із бетонів підвищених характеристик міцності, а надійність і довговічність стає головним чинником об’єкта, що зводиться.

— Інновації — це відповідь на життєві потреби. З чого вони розпочалися на підприємстві?

— Необхідні нові технології, вироби повинні бути конкурентними, відповідати сучасним вимогам індустріалізації монтажу, та головне — надійними при експлуатації.

Київпідземміськбуд освоїв технологію безтраншейного прокладання колекторів великого діаметра. Перші колектори  будували з труб, які не виробляли в Україні, а завозили з Німеччини. Комбінатом було запропоновано підряднику спільно організувати виробництво у Києві. Об’єднали зусилля та фінанси, відкрили цех, додатково налаштували випуск ще й залізобетонних труб для траншейного прокладання. Першими в Україні ми освоїли нову технологію виробництва труб для каналізаційних мереж.

Сучасні технології вітчизняного виробництва дозволяють працювати ефективно. Фото з сайту dev30.aloha.org.ua

— Чи можна стверджувати, що завдяки вашим новаціям створено високотехнологічну індустріальну систему для водопостачання і каналізації?

— Саме так. Вона економічна і забезпечує високу якість і надійність мереж у процесі експлуатації. Сьогодні ми пропонуємо повний комплект виробів для будівництва мереж: труби, кільця, добірні елементи.

— Валерію Григоровичу, складається враження, що ви виконуєте місію не лише виробничника, а й експерта, проектувальника. І все це, звичайно, на ентузіазмі, без фінансової підтримки. А чи не випереджають ваші напрацювання чинні нормативи?

— Спасибі за таке запитання. Справді, працюємо на ентузіазмі, бо знаємо реалії життя і бачимо, що можемо впливати на їх поліпшення. Наша робота —загальнодержавна проблема. Торік погіршилося фінансування систем житлово-комунального господарства. Відразу зменшилися замовлення на нашу продукцію.

Потрібно оновлювати чинні будівельні нормативи. Це дасть змогу проектувальникам передбачати матеріали і технології не вчорашнього, а сьогоднішнього дня. Проблем багато. Щоб комплексно їх розв’язувати, будівництво, реконструкцію і капітальний ремонт каналізаційних мереж, які є об’єктами підвищеної екологічної безпеки, слід у планах соціально-економічного розвитку і бюджету країни, місцевих бюджетів, а також бізнес-проектів робити пріоритетними.

Мінрегіонбуду необхідно організувати розробку та оновлення нормативів облаштування систем водовідведення з вимогами  адаптованих до світових нормативів.

Існуючі стандарти на залізобетонні труби і залізобетонні конструкції для колодязів вимагають істотного коригування: підвищення вимог до технічних показників, а також розширення номенклатури виробів. Зважаючи на необхідність у найближчій перспективі розвитку виробництва залізобетонних труб і залізобетонних добірних деталей, уже сьогодні слід визначити коло завдань зі створення в країні спеціалізованого машинобудівельного виробництва, яке мало б можливість на базі наявних комплектів і куплених за кордоном випускати вітчизняне устаткування і оснащення до нього, забезпечуючи галузь будівельної індустрії сучасними технологічними комплексами.

— У державі і в столиці зокрема є програми і плани відновлення та розвитку ЖКГ. Ваше підприємство — чи не єдине, яке запропонувало конкретні шляхи розв’язання проблеми. Що, на ваш погляд, треба зробити, щоб споживачі вітчизняної інноваційної продукції активніше її використовували?

— У державі має діяти не практика штопання дірок, а система ведення господарства. Ринок ринком, а профільне міністерство має стати її активним диригентом.

Микола ПЕТРУШЕНКО,
«Урядовий кур’єр»

ДОCЬЄ «УК»

Валерій НЕСТЕРОВ. Працює в будівельній галузі 35 років. Після закінчення у 1972 році з відзнакою Київського політехнічного інституту до 1980 року обіймав посаду головного інженера Київського заводу шлакобетонних блоків, а з 1980-го до 1992 року — головного інженера тресту промбудматеріалів Київського міськвиконкому. 3 1992 року очолив об’єднання «Київміськбудматеріали».

З 2002 року — генеральний директор ПАТ «Комбінат будіндустрії».

Значну увагу приділяє науковій роботі, має понад 30 наукових праць, викладає в НТУУ «КПІ», Київському індустріальному коледжі. Нагороджений орденом «Знак пошани», «За заслуги» II та III ступенів, медалями.