Гарної людини має бути багато — свідчить відомий вислів і переконують деякі українці. Проте якщо жінка важить більше 100 кілограмів, то це вже, даруйте, трохи занадто. І навіть чоловіки, які зауважують, мовляв, не люблю кістлявих панянок, все-таки погоджуються: дівчата з вагою понад центнер не вельми апетитні. Аналогічна ситуація щодо чоловіків. Звісно, справжня краса сильної статі — це передовсім харизма, проте якщо ця сама харизма підкріплена гарною фігурою — встояти перед таким мачо ой як важко. 

Аби зменшити рівень злочинності, дедалі частіше порушується питання про запровадження так званої «комендантської години» для дітей та підлітків, але лише на рівні місцевих депутатів у різних регіонах країни. І хоч такі рішення, на перший погляд, мають багато позитивних моментів, зазвичай їх дуже швидко скасовують або суди, або й самі автори.
Керівник управління кримінальної міліції у справах дітей МВС України Олександр Лазаренко переконаний: аби діти не ставали жертвами злочинів, такі обмеження їхнього перебування на вулиці у вечірній час необхідні. «Якщо депутати місцевого рівня приймають подібне рішення від імені громади, яка їх на це уповноважила, очевидно, це питання виникло в цій громаді, у цій області, — зауважує він.

Протистояння між керівництвом Володимир-Волинського медико-технічного коледжу та майже двома сотнями батьків студентів, які вчилися в ньому, викликало збурення, що  дійшло аж до народних депутатів та сесії обласної ради.  

У відповідь на це, здавалося б, риторичне запитання можна навести цілком конкретні історії, які може розповісти інструктор із трудового навчання Світлана Заводюк. За вісім років роботи в Лутугинській школі-інтернаті № 1 і майже стільки само в Луганському обласному центрі соціально-психологічної реабілітації дітей важко порахувати м’які прихватки для кухні зі смішними персонажами, дерева щастя з бісеру, сервізи з макаронів, що створені разом із дітлахами, які тимчасово або назавжди лишилися без опіки батьків…  

Лісівники краю кажуть, що є тільки один спосіб зробити велику роботу — полюбити її. Їм можна вірити, адже вони в цьому переконуються з покоління в покоління,  вирубуючи плантації, котрі старанно ростили діди та прадіди, і самовіддано плекаючи молоді саджанці, які достигнуть для нащадків.
Справді, берегти ліс і піклуватися про нього, доки не дозріє і не стане придатним для використання, — це дуже велика і копітка робота. Адже головне надходження коштів у державних лісових господарствах одержують від реалізованої та переробленої деревини. Приміром, торік реалізація зросла більш як на 4%. Хоч ці відсотки давалися нелегко,  але таким чином було зароблено понад 344 мільйони гривень, що на 15 мільйонів більше проти попереднього року. При цьому більш ніж на 8% зросла продуктивність праці і за всіма видами діяльності становить понад 114 тисяч гривень на одного працівника.

Рік тому в муках помирала моя свекруха: злоякісна пухлина «доїдала» її на очах у сім’ї, а ми, особливо останні кілька тижнів, ніяк не могли полегшити її страждання. Трамадол уже не діяв, онкологи визнавали, що потрібен морфін, але… Ось якби вона мучилася в своєму селі, а не в квартирі дітей у місті, — тоді їй виписали б рятівну ін’єкцію, за яку фельдшер змушений відзвітувати порожньою ампулою. Видавати ці ампули, які в певному сенсі рятівні для людей в останні дні їхнього життя, не за місцем реєстрації людини, виявляється, суворо заборонено. За це навіть встановлено кримінальну відповідальність.  

Хоч би скільки траплялося дорожньо-транспортних пригод на наших автошляхах, аварії, в яких потерпають діти, завжди позначені особливим трагізмом і якоюсь вселенською несправедливістю. Бо вони однозначно свідчать про величезну долю вини нас, дорослих: ми, просто кажучи, їх не вберегли, з різних причин чогось не навчили, не застерегли, не виховали… 

Він прийшов у світ ранньою весною. І так само весною, у рік тридцятиліття, обірвалася ниточка його життя. Не стало людини, але залишилися його пісні, його чарівні мелодії. Минають роки, а вони звучать і торкаються найпотаємніших струн душі. Івасюк не загубився у плині часу, відлуння його кроків пам’ятає бруківка старого Львова. Мелодії і поетичні рядки, написані молодим талановитим і самобутнім автором і виконавцем, чарували дивовижною енергетикою, нікого не лишали байдужим. І музика та не старіє, не втрачає своєї яскравості і барв. Душа його пісень жива і досі.

Львів, відколи зазвучали Івасюкові «Червона рута», «Водограй», «Два перстені» і десятки інших, завжди освідчувався в любові молодому композиторові. Його шанобливо вітали ті, хто не був особисто знайомим, а він привітно всміхався кожному незнайомому у відповідь на вітання, може на серці залягла глибокими снігами туга. Слава виявилася річчю непростою, не бракувало недругів, заздрісників і тих, кому не давала спокою популярність молодого таланту... 

Потужний помах крил, махові пір’їни яких творять чутну за сотні метрів «музику», гальмування під час посадки на воду викинутими вперед перетинчастими лапами, граціозні вигини шиї й біле, як сніг, пір’я, що щільно вкриває масивні тулуби, — хто хоч раз у житті не бачив лебедів? Якщо не вільних, готових щомиті піднятися в небо, то хоч би напівсвійських, паркових?
Лебідь — цей цар пташиного світу — дедалі частіше тішить нас своєю присутністю то на якомусь сільському ставкові, де його раніше ніколи не було, то на малих і великих озерах. А ще викликає мало не дитяче захоплення, коли бачиш, як у небі над тобою ширяють птахи завважки 10–13 і більше кілограмів.

Я одинока мати, інвалід ІІ групи загального захворювання. Також разом зі мною живе моя мати, якій 82 роки, учасник війни, лежача хвора людина. Коли мій син навчався у школі, певний час я отримувала соціальну допомогу та допомогу як одинока мати. А потім раптово їх виплачувати перестали. Коли я поскаржилася, їх виплатили за кілька місяців. Потім суттєво ці допомоги зменшили. А зрештою, коли хлопець вступив до вишу, їх взагалі відмінили. І коли він навчався в аспірантурі, ми нічого не отримували також. Хоч я документально доводила, що родина моя малозабезпечена, змушені жити на мою невелику пенсію, ніхто до мене не дослухався.
Хочу дізнатися, чи це було правомірно? 

Р. СЕРБЕНЮК,
м. Вінниця