Скажіть відверто: ви тільки в душі мандрівник чи таким є насправді? Полюбляєте реальні мандрівки чи віртуальні, коли світи і цивілізації, епохи і грандіозні події проходять не повз вас, а ви берете активнішу участь у них? Якщо все це захоплює, тоді нова книжка «Метеорит» відомого майстра українського гумористичного цеху Павла Куща адресована саме вам. 

Кілька років тому, одного чудового літнього дня, я повертався із журналістського відрядження. Не дійшовши кілька десятків метрів до рідної багатоповерхівки, що розташована по вул. Нове шосе в Бучі, відразу збагнув: днями тут трапилася пожежа. Про це красномовно свідчили її наслідки: стеля почорніла від сажі, у під’їзді стояв запах диму, на сходинках залишалася вода, якою мужні вогнеборці приборкували вогонь. Відразу виникла думка: а чому б у місцевій газеті не висвітлити їхні героїчні будні і цей випадок зокрема?  

Серед літа, коли народ, заколисаний липневою спекою, здебільшого відпочивав, держдума сусідньої держави тихою сапою «протиснула» у вигляді законодавчого акта кримінальну відповідальність за наклеп, фактично ввімкнувши «зелене світло» прісної пам’яті цензурі.
Трохи більше, ніж через 10 днів потому схожий проект зареєстрували у Верховній Раді незалежної України, тож намарне зайвий раз доводити сумнівність «первородства» вітчизняного законопроекту та наївно пояснювати його з’яву простим бажанням авторів попіаритися напередодні цьогорічних виборів. 

Фахівці Державної податкової служби (ДПС) за сім місяців цього року провели 3611 перевірок   підприємств, які працюють на ринку алкоголю та тютюну. Результати вражають: порушень виявлено 4626. Тобто їх навіть більше, ніж самих перевірок. А це означає, що на деяких об’єктах законодавство ігнорували неодноразово. За протиправні дії порушники розплатилися штрафом понад 65 млн грн. Однак, судячи з кількості зловживань, це для них не гроші.  
Контролери карали не лише виробників, а й торговців підакцизними товарами. У не чистих на руку підприємців відібрали майже 15,6 тис. ліцензій, які дають право на роздрібну торгівлю алкоголем та тютюном.

Цей острів ніколи не зображували на географічних картах, хоча він добре помітний з очаківських берегів та з інших приморських курортів. Про його існування в радянські часи мало знали навіть всюдисущі американські спецслужби, а історія загадкової території зберігає безліч таємниць і легенд. Ідеться про острів, офіційна назва якого Первомайський, а народна —  Майський. Понад  50 років на цьому клаптику суші розташовувалася військова частина, де готували «Рембо» — бійців особливого призначення. Нині острів спорожнів, і подальша його доля невідома. 

Система освіти в Україні є визначальною галуззю соціально-економічної та духовної сфери, яка стосується кожного українського громадянина, кожної української сім’ї. Про це свідчить і престижність вищої освіти, і кількість вищих навчальних закладів, що значно зросла за роки незалежності. 

Мабуть, найкраще заглибитися в історію Києва можна на Подолі: вулички, що звиваються серпантином, старовинні будівлі з неповторними елементами архітектури… Вони залишаються так само цікавими, хоч будівлі за багаторічну історію кілька разів змінювали своє призначення.
Так, у будинку по вулиці Межигірській, 16, де колись давно, кажуть, була конюшня, а в роки Великої Вітчизняної — військовий госпіталь, нині живе школа, гімназія №19 «Межигірська». 

Хоч ніколи не був курцем (за винятком кількох цигарок, викурених у юності ще в минулому тисячолітті), не оминав увагою цієї актуальної — в усі часи — теми. Заяложена до неймовірного блиску, вона, здавалося, не здатна була блиснути бодай тонесенькою новою гранню. Людство палить ледь не з часу свого походження, з цигарками бореться стільки, скільки й існує, а результату як не було, так і немає. Схоже, що всі приречено змирилися з тютюновим димом, дійшовши висновку: хочеш —  отруюй себе, ні — обходь десятою дорогою місця, де господарює цигарка.  

Рятувальник — професія мужніх і сильних духом людей, які без роздумів йдуть у вогонь і воду, кидають виклик небезпеці, рятуючи людські життя. Ми вже так звикли до цього стереотипу, що іноді навіть не замислюємося над його змістом. Однак і мужність, і сила духу якраз притаманні цим людям. Підтвердження цьому — численні приклади професійності рятувальників, їхньої самовідданості та героїзму.  
 — А інакше й бути не може, — каже начальник територіального управління МНС у Черкаській області генерал-майор служби цивільного захисту Віктор Гвоздь.

За життя Тараса Шевченка, як відомо, з’явилося лише кілька видань його творів: «Кобзар» 1840 і 1860 років, «Гайдамаки» 1841 р., «Чигиринський Кобзар і Гайдамаки» 1844 р., що складався, по суті, з передруку першого видання «Кобзаря», зброшурованого разом із нерозпроданими примірниками поеми «Гайдамаки» 1841 р. (сам Шевченко ніколи цю публікацію до уваги не брав), «Тризна» 1844 р., «Гамалія» того самого року, кілька книжок-«метеликів» 1860 р. в серії «Сільська бібліотека» і «Букварь южнорусский» 1861 р. От, власне, майже все.