Я — донор крові зі стажем. З 1985 року здавав кров більше 60 разів.  І як же прикро стало, коли звернувся до місцевого медичного закладу, аби отримати підтверджуючу довідку про те, що я є донором, а мені в цьому  відмовили. Мотивували тим, що начебто архів згорів і ніде взяти таку  інформацію. Але що мені тепер робити, якщо мені дуже потрібна така довідка? Невже я заслужив на таке ставлення? Куди мені звернутися, чи може хтось допомогти? Дуже прошу не відкладати мого листа у довгу шухляду

О. МОСКАЛЕНКО,
с. Плесецьке Київської обл. 

Покажіть мені людину, котра любить вітчизняний громадський транспорт?! Переповнені маршрутки, потяги, що пам’ятають ще радянські часи, вічно брудні електрички. Переконана, що знайти таку не вдасться, навіть якщо шукати усім миром. Тож намагання влади бодай щось зробити, аби українські пасажири теж почувалися нормальними людьми, можна тільки вітати. І коли наприкінці жовтня у Криму урочисто запустили перший рейковий автобус, який з’єднав станції Джанкой — Владиславівка — Феодосія — Армянськ, люди спочатку зраділи. Ним замінили приміський потяг «Хвиля» із плацкартними вагонами, що ледь дихали. Та радість пасажирів, як з’ясувалося згодом, виявилася аж надто передчасною. Не вірите? А дарма.   

Першою водоймою, оздоровлення якої розпочали вже цієї осені, стало Печенізьке водосховище. Воно вже багато років поспіль одне з основних джерел постачання питної води харків’янам. Оскільки водне плесо помітно забруднилося за останні роки, рятувати його вирішили зарибленням товстолобиком і білим амуром. Саме ці види риб, за словами фахівців, можуть добре впоратися з біологічною очисткою водойми.  

Робота для людей з обмеженими фізичними можливостями — це не тільки можливість поліпшити своє матеріальне становище, а насамперед шанс відчути себе повноправним членом трудового колективу, праця якого приносить користь суспільству. Не менш важливе завдання, щоб шлях до працевлаштування був якомога простішим і комфортнішим як для самого інваліда, так і  не конфліктним для решти клієнтів служби зайнятості.  

Черговий «привіт» із війни змусив подивуватися навіть бувалих рятувальників. У лісовому масиві біля села Решуцьк, що у Рівненському районі, місцевий житель випадково виявив 9 артилерійських снарядів. Прискіпливо обстеживши територію, піротехніки знайшли ще 9 таких снарядів та 10 авіаційних бомб (усі радянського виробництва довоєнного періоду) та успішно їх знешкодили.

Утім, до хепі-енду було ще далеко. Старожили сповістили, що саме тут ще до війни розміщувалися склади боєприпасів Радянської армії. 

Наша країна давно потребує медичної реформи. Про це сьогодні говорять дуже багато. І навіть щось намагаються робити. Та з чого її найкраще починати? Хтось каже, необхідно запровадити обов’язкове медичне страхування. І тоді якість лікування поліпшиться за рахунок конкуренції між лікарнями. Проте, як на мене, найперше, що вкрай потрібно зробити у медичній галузі, знайти для неї справжнього господаря. А для цього застосувати бізнес-підхід до лікарень і поліклінік.  

Улітку 1845 року пароплавом угору Дніпром плив Тарас Шевченко. Незрівнянна краса цього краю, Канівські гори глибоко полонили вразливу душу поета. Пережиті враження вилилися на папір не в одному ескізі та поезії. Не випадково наш національний геній саме тут обрав місце останнього спочинку.
І справді, як не зануритися у вир космічних енергій, які нуртують понад Дніпром чи у мальовничому Пороссі, серед містичних гір Трахтемирова! Саме тут починалася Русь.

 Інтелігентного виду бабуся була категорично налаштована відстоювати свої інтереси з кухонною сокиркою в руках. Її сусіди — без сокир, але діяли не менш рішуче. Днями кияни вийшли на захист Сирецького гаю від забудови. Невже більше ніде споруджувати багатоповерхівки, що замахнулися на зелені насадження, дитячі майданчики, пісочниці, де граються малята?
«А що ж, такий попит на квартири! Людям же треба десь жити, тому потрібно будувати», — такі думки доводиться чути. 

У патріархальному Лондоні на Park Lane працює АЗС, що розташована в підвалі житлового елітного будинку за 100 метрів від будівлі американського посольства і через дорогу від London Hyde Park, розповідає для «УК» заступник керівника Асоціації операторів ринку нафтопродуктів України Володимир Ємелін. Він також додає, що в Іспанії, Австрії, Італії та Швейцарії можна побачити АЗС безпосередньо «притуленими» до велетенських супермаркетів чи торговельних центрів. 

Галузь феросплавів в Україні представлена трьома заводами. Проте вони настільки потужні, що їхня продукція становить понад 1% ВВП країни. Нікопольський завод феросплавів (НЗФ), основною продукцією якого є феро- та силікомарганець, — один з найбільших у світі.  Також один з найбільших у Європі та СНД Запорізький завод феросплавів (ЗЗФ), окрім інших видів феросплавів,  він є єдиним виробником металевого марганцю. А Стахановський завод феросплавів (СЗФ), на якому фактично тримається ціле місто в Луганській області, — серед найбільших у СНД виробників феросиліцію.