У кореспонденції «Реконструкція зі сльозами на очах», опублікованій в «УК» 7 листопада 2012 року, розповідав недавно про «новації» з вирубуванням цінних голубих ялинок на Соборній площі Черкас. Очевидно, передноворіччя та виступ газети таки вплинули на черкаську обласну владу, яка цими днями вирішила зовсім оголену місцину перед Будинком рад ощасливити рядочком новонасаджених ялинок. Правда, для цього треба було повисмикувати із землі зовсім недавно висаджені туї, які, за твердженням розпорядників так званої «реконструкції» площі, дуже гарно вписувалися в новий ландшафт. Не вписалися.  

Це вже стає традицією: перед самим Новим роком будувати в Черкасах «Смачну Новорічну країну». Ось і цього року в міському будинку культури імені І. Кулика з’явилося містечко з цукру й борошна, яке збудували городяни. Благодійний проект традиційно проходив під гаслом «Подаруй дитині додатковий день життя», виручені кошти з якого надійдуть хворим. Для всіх охочих спеціалісти-кондитери провели тут майстер-класи з виготовлення смачних новорічних прикрас.   

Здавалося б, що може бути незвичного у запрошенні Діда Мороза та Снігуроньки додому чи на корпоративне свято до ресторану для привітання з Новим роком? Звісно, коли йдеться про дітей, вся процедура вітання приблизно така сама, як і 10 років тому: приходять, дарують подарунки, танцюють навколо ялинки, пісень співають і віршики, вивчені дітьми, слухають. Ось і все! Проте коли йдеться про дорослих, уподобання і побажання змінюються чи не щороку.  

Запровадження у вересні 2007 року відповідною урядовою постановою щорічного Всеукраїнського конкурсу «Кращий державний службовець» викликало різні оцінки. З одного боку, такий особливий різновид професії, як державна служба, вимагає обов’язкового дотримання визначених законом стандартів і процедур надання адміністративних послуг, правил прийняття на роботу та поводження на ній, обов’язкового проходження підвищення кваліфікації, унеможливлення публічних дій, які залишають плями на службових мундирах, і засторогу  від будь-яких корупційних діянь — тобто поглиблення  професіоналізації державних службовців.

На заклик влади до водіїв не виїжджати в негоду на вулицю відреагували… комунальники. Цей анекдот останнім часом дуже популярний серед більшості українців. Щоправда, комунальні служби, принаймні в Києві, працюють як бджілки. Наприклад, у нас на Харківському масиві тракторці «бігають» і розчищають сніг з ранку й до вечора, так само двірники чистять сніг лопатами у кожному дворі. Як наслідок, тротуари та проїжджа частина, обабіч якої немає припаркованих машин, почищені.   

Вчора вперше в історії Києва відбулося освячення вуличного вертепу, основною метою якого є збір коштів для дитячого будинку-інтернату м. Ладижина Вінницької обл., в якому на сьогодні перебувають 146 інвалідів 1 групи У легкий спосіб організатори пропонують небайдужим долучитися до благодійності, а саме залишати решту від покупок (металеві копійки) у спеціальних скриньках, розміщених на фасадах ярмаркових будиночків. Бодай кілька монет решти для когось можуть стати омріяним подарунком чи навіть речами першої потреби – ліками, їжею, можливістю навчатись і спілкуватися!  

Синоптики нарешті обіцяють послаблення морозів та припинення снігопадів. І як би хотілося слідом за Шекспіром вигукнути: «Зима тривоги нашої позаду, із сонцем Йорка літо повернулось». На жаль, перший натиск суворої пори року ми програли, а наслідки його доведеться ліквідовувати ще певний час. А там і нові випробування не забаряться. Тож вкотре природа нам нагадала, що до зими готуватися треба ще влітку.  

  Таких сильних снігопадів давно не було в Україні. А тут ще й стовпчик термометра опустився до позначки мінус 10—20 градусів.  Звісно, добре тим, кого чекає тепла оселя. А куди подітися, де зігрітися безхатченкам, у яких немає власного теплого кутка? За грудень від холоду загинуло 83 людини. Журналісти «Урядового кур’єра» у великих містах дослідили цю проблему.

Надворі кінець грудня, і до Нового року залишилися лічені дні. У цей час десь глибоко в єстві поступово набирає сили дивовижне відчуття очікування дива. І що ближче до свята, то реальнішою стає надія на те, що казка таки прийде, окутає тебе загадковим теплом, з головою накриє лагідними хвилями щирої, доброї безтурботності.  

Живі гвоздики у вазі, кілька м’яких іграшок, а посередині — фото усміхненої дівчинки в чорній рамці з написом: «Сургай Олександра, учениця другого Б класу. Пам’ятаємо, тужимо». Так колектив Харківської СШ №72 вшанував пам’ять  своєї школярки, загиблої  минулої неділі під час вибуху в 16-поверховому будинку на Московському проспекті, 248г.  Вона була мешканкою тієї 38-ї квартири на десятому поверсі, де й стався вибух та забрав життя двох дорослих і двох дітей: самої Саші, її мами,  старшої сестри та 11-місячного племінника дівчинки.