Офіційний візит до Азербайджанської Республіки Президент Петро Порошенко розпочав з Баку. Там він разом із Президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим поспілкувався у форматі віч-на-віч та взяв участь у п’ятому засіданні Ради президентів країн. Опісля заходу глави держав поставили підписи під Протоколом п’ятого засідання Ради президентів, а керівник Державної фіскальної служби України Роман Насіров і голова Державного митного комітету Азербайджанської Республіки Айдин Алієв — під Протоколом про взаємодію між відомствами у сфері боротьби з митними правопорушеннями, пов’язаними з переміщенням товарів повітряним транспортом. Цей документ покликаний сприяти ефективній боротьбі з контрабандою, оперативному налагодженню обміну інформацією між уповноваженими органами та вплинути на зменшення правопорушень митного законодавства, що завдають збитків економічним, соціальним і культурним інтересам держав. 

Офіційний візит Прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо передбачав не тільки формат зустрічей і переговорів. Перед тим як розпочати зустріч урядових делегацій, він разом з Прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом вшанував пам’ять Героїв Небесної Сотні. На місці загибелі синів України високопосадовці разом із представниками делегацій поклали квіти. 

Підписання цього документа відбулося першого дня офіційного візиту до нашої держави Прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. Підписи під українсько-канадською угодою про вільну торгівлю ставили у залі державних заходів Адміністрації Президента перший віце-прем’єр-міністр — міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів та міністр міжнародної торгівлі Канади Христя Фріланд. 

У путінській Росії так довго ліпили з Північноатлантичного альянсу ворога «номер один», що врешті-решт досягли свого: НАТО провело найплідніший саміт за останнє десятиліття. Головні рішення Варшави-2016 генеральний секретар Альянсу Єнс Столтенберг охарактеризував так: стримування та оборона ХХІ століття перед викликами ХХІ століття. 

Напередодні саміту НАТО у Варшаві держсекретар США Джон Керрі відвідав Україну та Грузію. Цей крок перед знаковою зустріччю на найвищому рівні глав держав, які входять до складу найпотужнішого військового альянсу у світі, має на меті підтвердити підтримку НАТО цим двом країнам, котрі стали жертвами російської агресії.

У Києві голова американської дипломатії зустрівся з українським керівництвом. Після зустрічі Президент Петро Порошенко заявив, що його переговори з держсекретарем США були дуже плідні. Він переконаний, що в контексті протидії викликам безпеки США  залишаються ключовим союзником України на міжнародній арені. 

Україна — елемент загальної ситуації в сфері безпеки, отже формат її взаємодії з НАТО можна буде конкретизувати вже після Варшавського саміту. Про це під час брифінгу для преси напередодні Варшавського саміту Північноатлантичного альянсу, який відбудеться  8—9 липня,  заявив Надзвичайний і Повноважний посол Республіки Польща в Україні Генрик Літвін.

«Очевидно, що Україна є складовою та учасником загального процесу з безпеки в Європі. Напевно, говорити про конкретні параметри відносин, які країни НАТО хотіли б мати з Україною, можна буде вже після саміту.  

З початку міжнародної фінансової кризи, яка виникла вісім років тому, світова спільнота докладала всіх зусиль для її подолання. Проте рівень відновлення економічних показників не виправдав повною мірою сподівання людей, натомість дестабілізуючі фактори посилилися. Крім того, результати референдуму про вихід Великої Британії з ЄС лише додали непевності щодо майбутнього світової економіки. 

Одне з найважливіших державних свят — День Конституції Прем’єр-міністр Володимир Гройсман провів у Німеччині, де перебував із робочим візитом. Його зустріч із Федеральним канцлером Ангелою Меркель укотре підтвердила серйозність намірів наших партнерів розвивати економічну складову двосторонніх відносин.

Скажімо, очільники урядів домовилися провести у жовтні в Києві Другу спільну інвестиційну конференцію та започаткувати роботу Українсько-німецької промислово-торговельної палати. Ці кроки створять дієвий механізм зміцнення економічних зв’язків. 

Аеропорт імені Ататюрка, найбільший у Туреччині і третій у Європі після лондонського  Хітроу та  Шарля де Голля в Парижі, терористи обрали мішенню невипадково. Адже на його захищеності  неодноразово наголошувала турецька влада. Підвищені заходи безпеки довелося бачити на власні очі, як і злагоджену та кваліфіковану роботу місцевої поліції. Утім, усе передбачити неможливо.

Увечері 28 червня в  міжнародному терміналі аеропорту Стамбула сталися три вибухи. Атаки скоїли троє смертників, розповів стамбульський губернатор Васип Шахін.  Вони відкрили вогонь по охороні аеропорту з автомата Калашникова, вступили у стрілянину зі співробітниками поліції, які намагалися їх зупинити, після чого підірвали себе перед рамкою металошукача. Як заявив турецький прем’єр-міністр Біналі Йилдирим, усі особливості події вказують на причетність до атаки бойовиків угруповання «Ісламська держава». 

Під час сесії Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) у Страсбурзі на засіданні політичного комітету було затверджено проект доповіді «Політичні наслідки конфлікту в Україні». Про головні висновки своєї доповіді «УК» розповіла автор документа депутат ПАРЄ від Чехії Крістіна Зелєнкова.