Насичений подіями останній  політичний тиждень цього року в Брюсселі минув у світлі корупційного скандалу, який сколихнув Європарламент. Те, що в нього втягнені чинні й колишні євродепутати, а також віцепрезидент ЄП, яка нібито брала великі суми грошей та коштовні подарунки від катарських лобістів в обмін на ухвалення політичних  рішень на користь цієї країни, створює серйозні проблеми для репутації всіх євроінституцій. Як заявила у виступі президент ЄП Роберта Мецола, яка була особисто присутньою під час обшуку бельгійською поліцією помешкання своєї заступниці, європейська демократія опинилася під загрозою.

 Останній цього року саміт лідерів ЄС, який пройшов у Брюсселі, був непростим. Зокрема тому, що він пройшов на тлі корупційного скандалу, який вирує в Європарламенті через ймовірний підкуп катарськими лобістами високопосадовців та євродепутатів. Крім того, європейським лідерам треба було вирішити цілий комплекс складних питань, серед яких введення обмежень ціни на газ, фінансова допомога Україні й ухвалення дев’ятого пакета санкцій проти росії.

 Цього року Організація Об’єднаних Націй надала українцям гуманітарної допомоги на суму понад 4,5 мільярда доларів. Ми цінуємо таку підтримку та сподіваємося, що наступного року гуманітарні програми розширюватимуться. На цьому Прем’єр-міністр Денис Шмигаль наголосив на зустрічі із заступником Генерального секретаря ООН з гуманітарних питань — координатором надзвичайної допомоги ООН Мартіном Гріффітсом, під час якої обговорювали заплановану співпрацю та позитивний ефект від реалізованих ініціатив.

 Приблизно мільярд доларів допомоги міжнародних партнерів Україна залучила на проходження зимового періоду. З них половина — це грантові кошти, решта — товари, роботи, кредити, більшість із яких держава отримає ще цього року. Про це за підсумками Міжнародної конференції «Солідарність з українським народом», яка відбулася в Парижі, повідомили Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль і міністр у справах Європи та закордонних справ Франції Катрін Колонна.

 Європейський парламент визнав Голодомор — штучний голод 1932—1933 років в Україні, «спричинений зумисною політикою радянського режиму», — геноцидом українського народу. Оскільки його було «скоєно з наміром знищити групу людей шляхом зумисного створення життєвих умов, розрахованих на фізичне знищення». Про це йдеться у вчорашній резолюції Європарламенту, ухваленій під час сесійного засідання у Страсбурзі. 

 Президент України Володимир Зеленський у промові під час відкриття конференції, яку він виголосив по відеозв’язку, зазначив: «Я радий, що ми об’єднані таким новим форматом — такою конференцією. Бо це означає, що ми об’єднані здатністю перемогти російський енерготерор».
Він пригадав, як Еммануель Макрон зателефонував ще 1 листопада і запропонував організувати такий формат. Україна вистояла проти сотень російських ударів по нашій енергетиці. Але зараз більшість електростанцій, на жаль, пошкоджено або зруйновано обстрілами. Один з російських ударів спровокував навіть відключення всіх атомних блоків вітчизняних АЕС.

 Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль разом з першою леді Оленою Зеленською та представниками уряду перебуває у Франції з робочим візитом.  Головна мета візиту — домовитися з французькими партнерами про подальше постачання зброї нашій країні, зокрема зенітно-ракетних комплексів. «Працюємо у Франції разом із першою леді України та урядовою командою. Зброя, фінанси, санкції — ключові компоненти для підтримки нашої держави», — написав у Telegram-каналі Денис Шмигаль напередодні візиту.

 Під час останнього цього року сесійного тижня Європарламенту, який розпочався вчора в Страсбурзі, євродепутати розглянуть два українські питання. У четвер на дебати та голосування сесійної зали буде винесено резолюцію щодо визнання Голодомору 1932—1933 років в Україні геноцидом українського народу. Того самого дня євродепутати обговорять гуманітарну ситуацію в Україні, яка склалася внаслідок російських атак на критичну інфраструктуру.

 Світовий банк — один з головних фінансових партнерів, що допомагають нашій країні втримати економіку під час війни. Понад 50% усієї економічної допомоги, наданої Україні з початку війни, пройшло через Світовий банк. На жаль, ворожі атаки на критичну інфраструктуру України ставлять нові виклики перед українською владою та всією світовою спільнотою. Анна Б’ЄРДЕ, віцепрезидент Світового банку у справах регіону Європи та Центральної Азії, яка нещодавно побувала в Україні з візитом, змогла особисто переконатися у труднощах та втратах, які спричиняє війна. Тож в інтерв’ю Укрінформу пані Анна ще раз наголосила: підтримка України міжнародними донорами не припиниться.

 Покарати вище російське керівництво за скоєння злочину агресії та змусити рф виплатити репарацію Україні — дві з умов для завершення жорстокої війни, яку розпочав путінський режим дев’ять місяців тому. Країни G7 та ЄС обговорюють правові механізми створення спецтрибуналу, який мав би мандат на судове переслідування путіна і Ко, а також можливості конфіскації російських активів, заарештованих на Заході в межах санкцій. Саме цьому аспекту було присвячено круглий стіл із промовистою назвою «Змусити росію заплатити», який пройшов у Європарламенті з ініціативи литовського євродепутата Андрюса Кубілюса за участі членів ЄП та провідних міжнародних експертів.