Програма другого дня саміту ЄС, що відбувся у Брюсселі, розпочалася пізніше запланованого. Річ у тім, що напередодні дискусія щодо врегулювання цін на газ у ЄС затягнулася далеко за північ. Старожили з пресцентру в Європейській раді стверджують, що це був один із найдовших робочих днів в історії подібних зустрічей. Тож організатори вирішили дати європейським лідерам трохи відпочити. Тим паче, що вони мали обговорити теми не менш серйозні, ніж енергетична криза: співпрацю з Китаєм і ситуацію в Україні, зумовлену російським вторгненням.

 У «Хроніках війни» Тетяна Попова обговорила з генералом-лейтенантом екскомандувачем армії США в Європі Беном Ходжесом перебіг війни, чи використає путін зброю масового знищення, передовсім ядерну, і чи вступить білорусь у цю війну.
ПОПОВА: Генерале, років зо два тому ви говорили мені в інтерв’ю, що під особливою загрозою — територія від Маріуполя до Криму і що путіна цікавить саме цей сухопутний коридор до Криму та водопостачання для Криму. У виступі 14 жовтня путін підтвердив, що їм був потрібен коридор та вода. Тобто із самого початку це було метою операції, а Київ, Чернігів, Суми та Харків були лише відволіканням уваги?

Стрімке зростання цін, спричинене російським вторгненням в Україну та енергетичним шантажем кремля, в ЄС намагаються вирішити останні вісім місяців, прагнучи захистити своїх громадян та підприємства. Проте столиці не можуть дійти згоди щодо принципових питань: встановлення стелі цін на газ і створення централізованого механізму закупівлі енергоносіїв. Переговори з приводу цього тривали до пізньої ночі і врешті-решт завершилися угодою, яку оголосили журналістам очільниця Єврокомісії  Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель.

 Про рішення президії Європарламенту вручити премію Сахарова за 2022 рік українському народові повідомила президент Європарламенту Роберта Мецола. «Українці обстоюють те, у що вірять. Борються за наші цінності. Захищають демократію, свободу та верховенство права. Ризикують своїми життями заради нас», — написала спікер у Twitter, вітаючи український народ.

 Інара Мурнієце — політик із великим досвідом найвищого рівня, була спікером латвійського парламенту двох скликань. І це цінно, оскільки вона бачить сьогоденну ситуацію у розвитку та з вектором у майбутнє.

Наша розмова відбулася невдовзі після чергових парламентських виборів, у гарячу пору коаліційних переговорів. Тому Укрінформ особливо вдячний пані спікерові за те, що вона знайшла час для важливої розмови.

 Міністри закордонних справ країн-членів ЄС саме збиралися на зустріч у Люксембурзі, коли Київ приходив до тями після ранкової атаки іранських дронів, яка  знову принесла в українську столицю пожежі, руйнування, біль і смерть.
Глава МЗС Дмитро Кулеба звернувся до європейських колег із бомбо­сховища, зазначивши, що він, мабуть, перший міністр закордонних справ, який змушений спілкуватися з учасниками засідання Ради ЄС у таких умовах через повітряну тривогу, яка тривала на момент його відеозвернення.

Минулого тижня Європейський інвестиційний банк перерахував Україні додаткові 550 мільйонів євро, які, за словами Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, допоможуть у відновленні енергетичної інфраструктури. Кошти надано в межах другого пакета Екстрених заходів солідарності від ЄІБ на 1,59 мільярда євро. Прокоментувати це рішення, а також розповісти про інші проєкти, котрі втілюють в Україні, і плани участі в повоєнному відновленні Укрінформ  попросив віцепрезидента банку Терезу ЧЕРВІНСЬКУ, яка очолювала місію ЄІБ, що наприкінці вересня відвідала Київ.

Цього тижня трапилися дві події, що засвідчили важливі зміни в політиці країн, котрі досі намагалися не помічати війни в Україні, яку розв’язала росія, і вести з москвою business as usual. І якщо донедавна кремль намагався вдавати, що в нього на міжнародній арені залишилися партнери, готові заради нафти й газу заплющувати очі на звірства росіян в Україні, то за останні дні ці ілюзії путіна остаточно розвіялися.

 Парламентська асамблея Ради Європи стала першою міжнародною організацією, яка визнала нинішній російський режим терористичним. Цю поправку до тексту резолюції «Подальша ескалація агресії російської федерації проти України» було ухвалено під час дебатів асамблеї в четвер, 13 жовтня, у Страсбурзі.
У тексті резолюції є заклик до національних урядів країн-членів Ради Європи надати Україні системи протиповітряної оборони, а також вказано на те, що росія незаконно перебуває в Раді Безпеки ООН, оскільки «привласнила місце колишнього срср без формальних юридичних процедур». За резолюцію проголосувало 97 депутатів, двоє утрималися.

 Завдяки підтримці Сполучених Штатів Америки, Європейського Союзу й усіх країн-партнерів України, а також Світового банку, Міжнародного валютного фонду нашій державі в умовах російської агресії вдається встояти фінансово. На цьому Президент Володимир Зеленський наголосив під час другого засідання міністерського круглого столу щодо підтримки України під керівництвом українського уряду, групи Світового банку та МВФ, що проходив у Вашингтоні (США).