Країни-члени НАТО нададуть Україні ті системи протиповітряного захисту, які є в наявності, «так швидко, як тільки їх зможуть фізично доставити». Про це на пресконференції, яка відбулася у Брюсселі після завершення зустрічі у форматі «Рамштайн», заявив міністр оборони США Ллойд Остін. Голова об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі, який також узяв участь у пресконференції, уточнив, що ті системи ППО, які оперативно можуть надати партнери, «не конт­ролюватимуть весь простір України, а захищатимуть конкретні об’єкти». Захід передасть нашій державі радари та ракетні комплекси, які зможуть ефективно посилити спроможність української ППО. 

 Під час термінової зустрічі країн «Групи семи» Президент Володимир Зеленський озвучив «формулу миру», яка дасть змогу зупинити путінську навалу на Україну і забезпечить поразку кремля у війні. «Дякую вам за всю вже надану допомогу. Вона велика, вона суттєва, але керівник росії, який зараз перебуває на завершальному етапі свого правління, все ще має можливість для ескалації, і це загроза для усіх нас. Але у нас є «формула миру», — сказав Володимир Зеленський, звертаючись через відеозв’язок до лідерів США, Канади, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії та Японії.

 Осіння сесія ПАРЄ у Страсбурзі відкрилася в понеділок уранці, в час, коли після масованої ракетної атаки російської злочинної армії в Україні поступово скасовували сигнал повітряної тривоги. Тому під час відкриття сесії та обговорення порядку денного чимало промовців виступили з дуже емоційними зверненнями.
Президент ПАРЄ Тіні Кокс привітав українську делегацію, що «представляє український народ, який щодня потерпає від російської агресії».

 Українська армія довела світу, що вправно використовує натовську зброю, знищуючи сили загарбників та відвойовуючи окуповані території. Отже, у союзників немає причин не надавати Україні зброю за принципом «все, що маємо», який завжди обстоювала Литва. Хоч зима й буде важкою для Європи, зрештою позбавить її багаторічної енергетичної залежності від росії, коли запаси газу робили без врахування запасів безпеки. Про це і багато іншого Укрінформ поговорив з міністром закордонних справ Литви Ґабріелюсом ЛАНДСБЕРҐІСОМ.

Візит української делегації на чолі із Прем’єр-міністром Денисом Шмигалем у Прагу був насиченим важливими двосторонніми зустрічами. Вони відбувалися на полях першого засідання Європейської політичної спільноти, що пройшло у столиці головуючої в Європейському Союзі Чеської Республіки за участі делегацій 44 країн європейського континенту. Обговорювали проблеми та виклики, що постали перед Європою через нічим не спровоковану широкомасштабну збройну агресію росії проти України. Маємо спільний континент, тож проблеми й виклики теж спільні. А тому нагальні питання слід вирішувати у співпраці та координації.

Держави-члени ЄС та інші міжнародні партнери Києва повинні «істотно збільшити військову допомогу Україні», відповідаючи на запити українського уряду. Країни, «які вагаються» щодо надання зброї, мають відкинути сумніви і  зробити посильний внесок у припинення війни. «Вагання серед тих, хто підтримує Україну, лише продовжує війну та забирає невинні життя українців», — йдеться у резолюції Європарламенту «Ескалація росією загарбницької війни проти України», яку ухвалено на пленарному засіданні у Страсбурзі. Документ підтримали 504 депутати, 26 проголосували проти.

Учора відбулася перша зустріч Європейської політичної спільноти (ЄПС). Вона пройшла у Празі, столиці головуючої в Євросоюзі Чеської Республіки, за участі лідерів 44 країн європейського континенту (27 країн-членів ЄС, усі країни-кандидати, а також Норвегія, Ісландія, Швейцарія, Велика Британія, Грузія, Вірменія, Азербайджан і Ліхтенштейн). Зі зрозумілих усім причин лише для росії та білорусі не знайшлося тут місця.

Країни ЄС домовилися про восьмий пакет санкцій проти росії, який минулого тижня анонсувала очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. У нього входять встановлення граничних цін на сиру російську нафту, яку транспортують морем, нові обмеження на експорт товарів подвійного призначення і запровадження правового критерію, що допоможе запобігти обхід західних санкцій.
Восьмий санкційний пакет буде спрямовано проти російської сталеливарної промисловості, він позбавить кремлівську армію ключових технологій. 

У зв’язку з виникненням серйозних безпекових загроз з боку російської федерації Європейська комісія представила державам-членам ЄС оновлені рекомендації з видачі туристських віз російським громадянам. Єврокомісія радить консулам європейських дипломатичних представництв у росії відмовляти заявникам у видачі так званих шенгенських короткострокових віз, якщо в них виникне найменша підозра із приводу того, що особа збирається залишатися на території ЄС довше, ніж 90 днів. ЄС робитиме виняток для дисидентів, журналістів та людей, які подають візову заяву з огляду на сімейні обставини.

На рішення кремля про часткову мобілізацію, проведення «референдумів» на окупованих українських територіях та погрози застосувати ядерну зброю Брюссель збирається відреагувати черговим пакетом санкцій. Про те, якими будуть нові обмежувальні заходи проти путінського режиму, журналістам оголосили верховний представник з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель та очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. До восьмого пакета пропонують внести обмеження ціни на російську нафту.