ПРОБЛЕМА

 Невтішні прогнози науковців змушують уряд уже сьогодні шукати відповіді на демографічні виклики

Через вичерпання демографічного потенціалу неминучим є скорочення найбільш економічно активних вікових груп населення України. За прогнозами науковців, до 2025 року чисельність населення віком 20-64 роки може зменшитися до 24,6 млн осіб, при цьому зростатиме кількість осіб старшого віку. Такі тенденції можуть призвести до значного збільшення бюджетних видатків на охорону здоров'я та соціальний захист, а також поглиблять кількісний та якісний дисбаланс на ринку праці. Про це йшлося під час засідання "круглого столу" на тему "2025 рік: нові демографічні виклики для України", який відбувся в Інституті демографії та соціальних досліджень ім. М. В. Птухи НАН України. У його роботі взяли участь Прем'єр-міністр Микола Азаров, віце-прем'єр-міністр - міністр соціальної політики Сергій Тігіпко, низка урядовців та провідні вітчизняні вчені. Глава уряду підкреслив, що Україна зіштовхнулася із серйозними ризиками, тож увага держави до демографічних проблем має бути винятковою.

Серед них - скорочення попиту на ринку праці в період зростання економіки, що спричинить приплив робочої сили із-за кордону, необхідність перегляду структури освіти та зайнятості населення. Він зазначив, що перш за все потрібно, виходячи з наявних ресурсів, розробити заходи для подолання негативних явищ на короткострокову перспективу (на рік-два), а вже потім на довгостроковий період - від 10 до 20 років.

Микола Азаров нагадав, що для стимулювання народжуваності урядом підвищено виплати породіллям, також впроваджуються програми, які покликані зменшити дитячу та загальну смертність. "У мене немає сумнівів, що ми впораємося з цими проблемами", - підкреслив глава уряду.

Ще одним викликом є неготовність структури професійної підготовки до впровадження інноваційних технологій - у вітчизняних ВНЗ готують лише 0,6% (від загальної кількості студентів) спеціалістів в інноваційних сферах. Крім того, з кожним роком знижується відсоток випускників з математичних та інженерних спеціальностей. До того ж лише 30% випускників ВНЗ йдуть працювати за спеціальністю.

Прем'єр-міністр наголосив, що "круглий стіл" чи радше нарада, є першим кроком до розробки та впровадження серйозних програм (зокрема з підтримки та стимулювання народжуваності), які мають стати відповіддю на загрози демографічній безпеці України. Він також повідомив, що аналітичним підгрунтям для розв'язання проблем стане проведення в 2012 році Всеукраїнського перепису населення, у який, окрім іншого, буде закладено ряд надзвичайно важливих показників - це, перш за все, активність та доходи населення.

Спілкуючись із журналістами, тему дисбалансу структури освіти та профпідготовки продовжив віце-президент НАН України, директор Інституту економіки та прогнозування НАНУ академік Валерій Геєць. Він повідомив, що глава уряду дав доручення до 1 вересня поточного року створити на базі академічних установ країни вищий навчальний заклад з підготовки інженерних кадрів вищих технологічних укладів. Науковець зазначив, що приблизно у 2020 році у виробництві масово впроваджуватимуться високі технології, тому аби не пасти задніх, в Україні мають бути власні висококваліфіковані спеціалісти, наприклад, з біо- чи нанотехнологій.

Також необхідно докорінно змінити систему післядипломної підготовки. За словами академіка, в Україні лише 5% населення підвищує кваліфікацію після здобуття вищої освіти, тоді як у розвинутих країнах цей показник може сягати 50%. Крім того, слід переглянути оцінку якості підготовки кадрів. Валерій Геєць поінформував, що 20% вітчизняного бізнесу незадоволені рівнем фаховості випускників.

У свою чергу директор Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ академік Елла Лібанова загострила увагу на можливій проблемі імміграції заробітчан. Враховуючи скорочення кількості працездатного населення віком від 20 до 60 років, у 2025 році пропозиція на ринку праці може становити 500 тис. осіб, тоді як гранично безпечною є цифра 200 тис. Заміщення робочих місць може відбутися за рахунок малопрофесійних іммігрантів. Якщо уряд заздалегідь не здійснить відповідних заходів, то така заміщуюча міграція може спричинити низку проблем. Елла Лібанова зазначила, що слід враховувати релігійну приналежність приїжджих, особливості їхньої культури та менталітету. Світогляд іммігрантів не завжди співпадає із цінностями, які сповідують українці. Це може спричинити конфлікт і, як наслідок, спровокувати загострення криміногенної ситуації.