ТАЛАНТ

Картини і ляльки від незрячої майстрині вражають витонченістю

У години безвиході, коли немає сенсу жити на світі, над чорною безоднею нас тримає тоненька ниточка. Вона зветься надією. Чотири роки тому молода дівчина Ольга Дурнєва сповна відчула на собі, якою безжальною може бути доля: через цукровий діабет вона повністю втратила зір, а згодом відмовили й нирки… Та врятувала надія. Сьогодні Ольга — талановита художниця й дизайнерка, яка створює оригінальні ляльки.

Народилася Оля в історичному містечку Жовті Води. Ще змалечку поринала у світ цікавих і чудернацьких фантазій.

Перша серйозна картина, з якою художниця ніколи не розлучається, була написана олією, коли дівчині було 14 років. Вона називається «Тіло в душі». Переїхавши з родиною до Дніпропетровська, юна художниця вступила до одного з вишів, де навчається на дизайнера реклами та інтер’єру.

Таким бачить скрипаля юна мисткиня.Фото з архіву Ольги ДУРНЄВОЇ

Упродовж усіх років навчання в університеті вона писала картини. У надреальних сюрреалістичних сюжетах відображено її власне бачення цього неідеального світу. Останню роботу дописувала майже наосліп.

Вісім важких місяців дівчина провела у стаціонарі. Із часом почала повертатися до життя. Ось уже кілька років тричі на тиждень дівчина повинна перебувати в лікарні для штучного очищення крові. Хоч держава й забезпечує таких хворих спеціальним препаратом, його все одно не вистачає. Тому процедури діалізу й постійне лікування потребують чималих витрат. Увесь цей час Оля чекає на донорську нирку. Та не знає, коли настане довгоочікувана мить.

— Виходити з важкого стану допомагали близькі та друзі, — розповідає молода мисткиня. — Вдома з’явився тренажер, на якому я інтенсивно займалась. Навіть пробувала навчитися грати на губній гармошці і флейті. Та якось подруга підкинула ідею спробувати робити ляльки, згодом це заняття поглинуло. Через півтора місяця їх було вже приблизно шістдесят. Одну з них продала за 25 грн.

Сувеніри з дроту і ниток так сподобались усім знайомим незрячої майстрині, що вони почали їх замовляти. Тож з’явилися різні образи: музики, байкери, етнічні ляльки. Ольга зібрала навколо себе команду творчих людей, які допомагають у створенні ляльок. Найперший друг і помічник — мама. Одягати кожну ляльку в оригінальне стилізоване вбрання допомагають швачки-модельєри, а над доповненням образу характерними деталями, приміром, музичним інструментом чи мотоциклом, працює майстер, який має справу з деревом і оловом.

Кожен знайде у цій картині щось своє

Цього року художниця продемонструвала свої картини і ляльки на двох персональних виставках, про які мріяла давно. Першу було організовано у Києві в приміщенні Музею видатних діячів української культури, другу — у Дніпропетровську в арт-центрі «Квартира».

— Творчість — сенс мого життя, — усміхаючись, розповідає дівчина. — Вона допомагає боротися з недугами й змушує йти далі. Я рада, що мої роботи багатьом дарують задоволення, а мені, крім цього, — ще й фінансову підтримку, яка зараз дуже потрібна.