Що буде, як завтра загориться щось подібне до нафтобази під Васильковом? Або вибухне, впаде, зійде з рейок? Знову безтолкова метушня, відсутність чіткого розподілу обов’язків і — жертви? А з телевізора в цей час лунатиме беззмістовне «Ситуація контрольована». Хто контролює? Що контролює? Як контролює? Відповідей насправді немає. За цією чиновницькою мантрою ховається персональна безвідповідальність, неспроможність запобігати катастрофам, брак моніторингу тощо.
Горіти і вибухати в нас є чому. Державний реєстр потенційно небезпечних об’єктів налічує 24 тисячі об’єктів: заводи, шахти, кар’єри, магістральні газо-, нафто- і продуктопроводи, греблі, вузлові залізничні станції, мости, тунелі, накопичувачі та полігони промислових відходів тощо. Найбільше їх на території Донецької, Дніпропетровської, Запорізької, Харківської та Львівської областей. Але й в інших вистачає. Переважно це пожежо- (41%), вибухо- (37%), хімічно- (7,9%), радіаційно- (2,1%), гідродинамічно- (1,85%) та біологічнонебезпечні (1,8%) об’єкти.
З огляду на цей моторошний реєстр виникає запитання: чи зроблено висновки з пожеж, які сталися цього року в Чорнобильській зоні, на торфовищах, нафтобазі «БРСМ» у Київській області? На перший погляд, так. Щодо нафтобази голова Держслужби з питань умов праці Роман Чернега заявив, що до аварії призвела недбалість під час використання оснащення для перекачування нафтопродуктів. І що винних встановлено, розслідування триває...
Та я не про це, а про нашу спроможність швидко ліквідовувати, а головне — запобігати подібним ситуаціям. А для початку — із чесного визнання наслідків того, що сталося. Бо мене, наприклад, дуже здивував звіт експертної комісії Комітету громадської ради при Мінприроди щодо нафтобази: «Забруднення не вийшло за межі території нафтобази, окрім ймовірного (розрахункового, але не зафіксованого) забруднення високих шарів атмосфери… Результати досліджень лабораторій системи Eurofins у Німеччині доводять, що показники забруднення грунтів та грунтових вод від місця пожежі в радіусі до 2,5 кілометра не перевищують показників фонового забруднення, що свідчить про відсутність негативних наслідків для довкілля».
Тобто (знову цитую звіт) «Незважаючи на загальну паніку в експертному середовищі та ЗМІ», все гаразд!
Дивно… Розумію, що горіло добряче, і більша частина продуктів горіння піднялась у високі шари атмосфери. І що їстиме ці «продукти» хтось далеко від Василькова, а може, й від України. Але ж горіло не в грубці з комином аж до неба. Щось мало випасти й поблизу місця пожежі. Це підтверджують результати інших досліджень, які організувала Всеукраїнська екологічна ліга: «Згідно з даними проведених лабораторних аналізів проб води, грунту та продуктів харчування, експерти Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК виявили перевищення ГДК бензапірену та поліароматичних вуглеводнів до 26 разів. Наприклад, у піску, відібраному на ігровому майданчику дитячого садочка «Капітан» (с. Крячки) вміст бензапіренів становив 87,8 мкг/кг, що в 4 рази перевищувало ГДК. Цей вуглеводень — потужний канцероген і може призводити до генетичних змін в організмі людини».
Цьому звіту вірю більше, оскільки вся нафта на вуглець і воду перетворитися не могла, там мали б утворитися і продукти неповного згорання. І те, що було у присадках до пального, теж десь мало «випливти».
То де ж правда? Ті, хто за посадовими обов’язками мав би дати з цього приводу пояснення, мовчать. А розбіжності залишаються.
Чому такі «гладенькі» результати офіційних досліджень? Як організувати у нинішніх економічних (катма грошей), соціальних (корупція у всіх контролюючих органах) та екологічних умовах систему моніторингу? Хто з державних мужів готовий проявити ініціативу і взяти відповідальність за пошук відповідей на ці та інші подібні запитання? Бо як не знайдемо, то ці катастрофи надалі здаватимуться нам дитячими забавками порівняно з тим, що може статися.
ДОВІДКА «УК»
Згідно із законом, реєстр потенційно небезпечних об’єктів веде державний департамент страхового фонду документації. Інформацію з реєстру надає зазначений департамент центральним та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, державним аварійно-рятувальним службам та особам, які зареєстрували небезпечні об’єкти, безоплатно. Іншим юридичним та фізичним особам інформаційні послуги надають на договірних засадах.
Державний департамент страхового фонду документації — структурний підрозділ апарату Державної архівної служби України.
ЕКСПЕРТНА ДУМКА
«Пасемо задніх...»
Олена ТУРОС,
завідувач лабораторії Інституту гігієни
та медичної екології ім. О. Марзєєва НАМН:
— Пожежа на «БРСМ» довела, що в нас страждає система швидкого реагування на надзвичайні ситуації. Немає ні затверджених алгоритмів співпраці, ні переліку експертних установ, ні засобів індивідуального захисту персоналу (крім пожежників), ні єдиних методів оцінки.
Щодо різних результатів аналізів, то треба розуміти, що є оцінка впливу на довкілля і здоров’я людини на власне проммайданчику, а є оцінка впливу пожежі на прилеглі території. Крім того, існують оцінки гострого (період, коли спостерігаються найбільші концентрації забруднюючих речовин) та хронічного впливу. Хронічного — це коли навіть незначні концентрації забруднюючих речовин, які реєструють в об’єктах довкілля та продуктах харчування, можуть давати відтерміновані за часом негативні ефекти для екосистем і здоров’я населення. У доповіді Комітету громадської ради Мінприроди йдеться про гострі впливи пожежі. У доповіді ВЕЛ — про хронічні відтерміновані.
Доповідь Комітету громадської ради спирається зокрема на дослідження забруднення приземного шару атмосферного повітря, що їх проводили лабораторні центри державної санітарно-епідеміологічної служби — обласний і міський з 9 по 17 червня. Результати показали, що всі забруднюючі речовини пішли у верхні шари атмосфери. Цьому сприяли метеоумови.
А наша пересувна лабораторія провела дослідження забруднення повітря у Чабанах, Глевасі, Путрівці та Крячках. Ми не отримали перевищень значень концентрацій забруднюючих речовин ні порівняно з нашими гігієнічними нормативами, ні з міжнародними критеріями.
Щодо продуктів харчування та грунтів. Увечері 9 та вночі з 9 на 10 червня з дощами на подвір’я та городи випала сажа. Лабораторні центри СЕС почали досліджувати грунт, полуницю, городину. Вони підготували матеріали для інформування населення, разом з медичною комісією облради організували подвірні обходи будинків. Але цього було недостатньо. У селах давно не працює локальне радіомовлення, що зумовлено комерціалізацією послуг радіозв’язку.
Тож потрібно відновлювати Міністерство надзвичайних ситуацій та зміцнювати його спроможність запобігати надзвичайним ситуаціям й ефективно реагувати на них.
Щодо системи моніторингу, то це окреме питання, і ніхто за останні 15 років не хотів ним займатися. Слід повністю переоснащувати Держгідромет. Ми пасемо задніх і за методами пробовідбору та методиками визначення забруднюючих речовин, і за методами оцінки впливу. У світі існують спеціальні математичні програми оцінок розповсюдження хімічних забруднюючих речовин у надзвичайних ситуаціях і визначення збитків від них. Але програм моделювання, автоматизованих станцій спостереження за забрудненням недостатньо. Слід готувати кадри.
Ми в Google+