«Підкажіть, будь ласка, що мені робити. Я мати-одиначка, маю 5-річну доньку, працюю на підприємстві, де нещодавно почали створювати новий структурний підрозділ. Оскільки він мене жодним чином не стосується, я й не цікавилася, що то має бути, а нещодавно випадково дізналася, що мені саме в цій новостворюваній структурі хочуть запропонувати посаду з удвоє меншим окладом. Чи має керівництво право це зробити і як мені грамотно діяти у цій ситуації?»

Ірина Н., м. Біла Церква, Київська обл.:

Консультує Олег ДУБОВИК,
заступник генерального директора ЮК «Астон Бізнес Сервіс» 

— Кодекс законів про працю України (КЗпП) чітко встановлює, що забороняється відмовляти жінкам у прийнятті на роботу і знижувати їм заробітну плату з мотивів, пов’язаних з вагітністю або наявністю дітей віком до трьох років, а одиноким матерям — за наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда.

Крім цього, законодавство забороняє звільняти з роботи одиноких матерів, які виховують дітей віком до 14 років, з ініціативи роботодавця, крім повної ліквідації підприємства.

Отже, з огляду на це роботодавець не має права вас ані звільнити, ні перевести на нижчеоплачувану роботу. Якщо ж роботодавець порушить ваше право, то його необхідно поновлювати в суді.

Чи не буде проблем з генеральною довіреністю

Руслан ДМИТРЕНКО, м. Львів:

«Роз’ясніть, будь ласка, таке: хочу придбати автомобіль з пробігом і вже підібрав цікавий для себе варіант. Та заковика в тому, що продавець володіє цим автомобілем на підставі генеральної довіреності. Він готовий зняти його з обліку, щоб я міг переоформити на себе. Які підводні камені у цього процесу? Чи в мене не зможе потім відібрати машину попередній власник, який давав генеральну довіреність?»

— Передусім слід розуміти юридичну природу довіреності як документа, а це дасть змогу правильно зрозуміти ситуацію і вчиняти дії, які не матимуть негативних наслідків для вас.

Отже, довіреність — це письмовий документ, який видає одна особа іншій для представництва інтересів перед третіми особами. Щодо автомобіля, то його власник має право видати довіреність будь-якій іншій особі на певний строк і на певних умовах.

Довіреність — не договір (правочин), на підставі якого автомобіль відчужує одна особа іншій, а лише документ, яким власник наділяє іншу особу певним обсягом прав щодо майна: правом володіти, користуватися, розпоряджатися тощо. Якщо простіше, то власник автомобіля має право видати іншій особі довіреність, згідно з якою надати їй певні права. Головна різниця між так званими генеральними і простими довіреностями полягає в обсязі повноважень, якими власник автомобіля наділяє іншу особу.

Згідно з простою довіреністю, власник може наділити таку особу всіма правами управління, володіння, користування автомобілем, але без права укладання правочинів щодо автомобіля, наприклад без права продажу. Генеральна довіреність, окрім зазначених прав, надає право відчужувати (продавати) автомобіль. Іншими словами, автомобіль може бути у користуванні особи на підставі довіреності, виданої власником автомобіля, зокрема генеральної, з правом розпоряджання автомобілем, проте видання довіреності не припиняє права власності власника, який у будь-який момент може відкликати довіреність за власним, нічим не обумовленим, бажанням.

Якщо видана власником автомобіля довіреність наділяє довіреного, крім прав користуватися, правом розпоряджання автомобілем (для чого укладати договори (правочини) щодо відчуження автомобіля третім особам, отримувати кошти), то укладений у такому разі правочин (договір) купівлі-продажу автомобіля, вчинений уповноваженою власником на підставі довіреності особою, буде правомірним та підставою для набуття права власності на автомобіль та його переоформлення в органах Державтоінспекції. Якщо такий договір буде укладено на підставі належним чином нотаріально оформленої довіреності, виданої власником автомобіля та не відкликаної ним, яка надає повіреному право продажу автомобіля третім особам від імені власника, останній не буде мати законних підстав пред’являти претензії до набувача автомобіля.

Договори (правочини) між фізичними особами укладають у простій письмовій формі, а за бажанням — посвідчують нотаріально. Саме такий договір (правочин) буде підставою для набуття права власності на автомобіль. Переоформлення автомобіля в органах Державтоінспекції відбувається у разі зміни власника автомобіля на підставі договорів, рішень суду тощо. Видання довіреності не припиняє права власності власника автомобіля та не є підставою для переоформлення автомобіля на нового власника. Як зазначалося, довіреність — не  договір (правочин), на підставі якого автомобіль продається й відбувається зміна власника.

Простий спосіб урегулювання ситуації — звернутися до нотаріуса, який перевірить дійсність довіреності, і чи має особа, якій видано довіреність, право продажу автомобіля. У цього нотаріуса можна оформити і посвідчити договір купівлі-продажу. Це дасть змогу також перевірити, чи нема заборон на відчуження автомобіля. 

Як правильно оформити прострочену спадщину

Олег НАЗАРЕНКО, м. Тернопіль:

«Порадьте, як грамотно вчинити за таких умов: наша родина зібралася придбати частину будинку, та з’ясувалося, що продавець саме зараз приймає цей будинок у спадок. Цим будинком, частину якого ми й хочемо придбати, як пояснив нам продавець, раніше володіла жінка, що вже померла, залишивши його у спадок за заповітом двом донькам. Та вони не оформили документи вчасно, бо просто розсварилися. Одна із сестер померла, а друга тільки тепер почала займатися оформленням паперів на спадщину. Тобто як правильно прийняти спадщину, якщо минули всі терміни для цього, і чи не завадить цей процес придбанню нами частини цієї спадщини?»

— Законодавство встановлює шестимісячний термін для прийняття спадщини. Якщо ж такий строк пропущено з поважних причин, то суд за заявою зацікавленої особи може його продовжити. Тож найперше, що необхідно зробити, — це продовжити строк на прийняття спадщини в судовому порядку. Для цього спадкоємець (в цьому разі одна із сестер) повинен звернутися до суду з відповідною заявою.

Після того як суд продовжить строк на прийняття спадщини, спадкоємцеві необхідно прийняти спадщину в нотаріуса. А вже після того, як право власності спадкоємиці на успадковане майно буде належно оформлено, ви можете укладати правочини (купівля-продаж, дарування тощо) щодо придбання частини будинку. Тобто для вас, якщо спадкоємиця займається оформленням документів і всерйоз збирається частину будинку продати, ситуація загрожує тільки одним: втратою часу, що піде на оформлення спадщини.

Шановні читачі «Урядового кур’єра»! Якщо ви хочете поставити запитання консультантам сторінки «Запитайте у юриста», можете надіслати його на адресу: редакція газети «Урядовий кур’єр», вул. Садова, 1, м. Київ, 01008 або на електронну скриньку az@ukcc.com.ua

Матеріали підготувала Лариса УСЕНКО,  «Урядовий кур’єр»