Директор Аналітично-дорадчого 
центру Блакитної стрічки
Марчін СВЄНЧІЦКІ

 

Багатьох нинішніх пенсіонерів та, власне, і молодь також турбує, які пенсії вони отримуватимуть після впровадження пенсійної реформи. Чи буде встановлено нарешті справедливість при їх призначенні? Як збільшити свою пенсію, допоки працюєш? Відповіді на ці та інші запитання компетентних осіб, науковців, експертів зводяться до одного: потрібна реформа.

Аналітично-дорадчий центр Блакитної стрічки на замовлення українського уряду вже кілька років поглиблено вивчає демографічні та фінансові передумови пенсійної реформи в Україні. Розмова кореспондента "УК" з керівником центру Марчіном Свєнчіцкі стосується нового пенсійного законопроекту.

- Пане Марчіне, чи зможуть українці отримувати гідну пенсію, якщо пенсійна система залишиться такою, як тепер?

- Однозначно ні. Пенсійна система в Україні не може існувати в такому вигляді. Тож про добрі виплати годі й казати. Зі старінням населення кількість платників до Пенсійного фонду до 2050 року зменшиться на 25%, а отримувачів пенсій стане більше на 8%. Тим часом в Україні один з найвищих у Європі обсяг пенсійних видатків за співвідношенням до ВВП - торік ця цифра складала 18%.

Вибір для українців такий - або оплачувати пенсії людям, які здатні ще працювати, або створювати нові робочі місця -будувати дороги, модернізувати залізниці, фінансувати наукові інститути, систему охорони здоров'я, робити капіталовкладення у людський ресурс, щоб талановита молодь залишалась в Україні й працювала на її розквіт.

Тож, на мою думку, українці не зможуть мати гарні пенсії, якщо залишити все, як є. Потрібно і пенсійний вік підвищувати, і вводити обов'язкову накопичувальну систему.

- Підняття пенсійного віку для жінок у нас сприймається неоднозначно. Вважається, що це суб'єктивне рішення. Узяти хоча б Чорнобильську катастрофу, несприятливу екологічну ситуацію...

- Це не аргументи. Жодних підстав для утримання такої низької межі пенсійного віку для жінок немає. Нинішня межа пенсійного віку не переглядалася в Україні з 30-х років. Серед країн СНД лише чотири держави залишили пенсійний вік 55 для жінок і 60 для чоловіків. Це Білорусь, Російська Федерація, Узбекистан та Україна. Решта пенсійний вік збільшили. А щодо чорнобильців, то є закон, згідно з яким особа може піти на пенсію за станом здоров'я. Крім того, нагадаю, що підняття пенсійного віку жінок рятує їх від зменшених пенсій. Зараз середній розмір пенсії жінок становить лише 67% пенсії чоловіків, а співвідношення середніх розмірів зарплати жінок і чоловіків становить 75%. Це суттєва різниця.

- Погодьтеся, мають рацію ті громадяни, які справедливо нарікають, що до пенсії багато чоловіків не доживають, та й жінки після пенсії живуть не так довго, як прогнозують експерти. Тобто, найважливіший аргумент - низька тривалість життя.

- Давайте проаналізуємо очікувану тривалість життя після пенсії. Для чоловіків в Україні вона становить після 60-ти 14 років. Для жінок у віці 55 - 25, а то й вище, ніж у багатьох європейських країнах. Наприклад, в Італії чоловіки після пенсії живуть майже 25 років, у Польщі - 22, Японії - 23, Угорщині - 20. Жінки в Україні утримують світовий рекорд зі співвідношення періоду перебування на пенсії та періоду праці на неї: 7,1 року перебування на пенсії в розрахунку на 10 років праці. В таких країнах, як Англія - це 5,8 року, Польща - 5,5, Німеччина - 4,6 року.

- Мабуть, не від доброго життя ми змушені працювати довше, адже розмір пенсії у більшості українських пенсіонерів невеликий.

- З підняттям пенсійного віку для жінок нових пенсіонерів стане менше, проте збільшиться кількість працюючих. Для всіх пенсіонерів це безпечна ситуація, бо є кому пенсії фінансувати. Пізній вихід на пенсію - це підтримка нинішніх пенсіонерів і майбутніх. Таким чином, у них будуть гідні пенсії, без збільшення навантаження на працюючих, які відраховують нині високі внески - 35%. Велике навантаження на працюючих стимулюватиме їх до переходу в тіньову економіку або виїзду за кордон у пошуках кращих заробітків.

- Коли в Польщі почалася пенсійна реформа? Чи відрізняється вона від українського варіанту?

- Розпочалася реформа в 1999 році. По суті, відтоді й запрацювала трирівнева система. До цього, як і в Україні, діяла солідарна система за таким принципом: працюючі сплачували внески, які спрямовувалися на виплати пенсіонерам. У нас, як і у вас, досі існує несприятлива ситуація з демографією (населення старішає, пенсіонерів стає більше). Внесків, які надходять від працюючих, не вистачає на виплату пенсій. Тому й постало питання реформ. Зараз діють три рівні.

Перші два рівні у Польщі є обов'язковими, третій - добровільний. У 1999-му для тих, хто молодший 35 років, була запроваджена обов'язкова накопичувальна система. Люди віком від 35 до 50 років отримали вибір на участь у солідарній або накопичувальній системі. І в першому, а тим паче в другому рівні, розмір пенсії став більш залежний від розміру внесків до ПФ.

- Які проблеми виникали при запровадженні нової системи?

- Одразу скажу, коли почалася реформа, був важкий період. Люди не знали, куди вкладати гроші, в які пенсійні фонди, бо невідомо було, як інвестуватимуться їхні кошти. Згодом поляки зрозуміли, звідки беруться кошти на фінансування пенсій, які механізми задіяні.

Не обійшлося, правда, без помилок у накопичувальній системі. Залучення до участі надійних приватних компаній обумовило встановлення високих розмірів оплати послуг за адміністрування й управління коштами. Лише в 2010 році розмір оплати зменшили з 7% до 3% . Таким чином, учасник другого рівня в Польщі витрачає 0,5% від річної суми сплачених внесків. Проте загалом це ще вважається дорогувато. Через 30-40 років накопичення коштів на індивідуальному рахунку внески можуть досягти й 20% вартості вкладу особи.

Для тих, хто залишився в старій системі, збільшили мінімальний стаж виходу на пенсію. До 20 років для жінок і 25 років для чоловіків. Приміром, хто досягнув пенсійного віку, мав право вибору. Якщо не йшов на заслужений відпочинок, а продовжував працювати, його пенсія відповідно збільшувалася.

У Польщі чітко запрацювала й медична комісія. Відтак багато привілеїв було знято. З 800 тисяч осіб, які мали право виходу на пенсію раніше, стало 200 тисяч. Для деяких категорій, приміром, шахтарів, вихід раніше на пенсію залишився без змін, але для них створили такі стимули - після 15 років роботи під землею шахтарі могли змінити професію і продовжувати працювати.

- Чи успадковуються накопичені особою кошти за польським законодавством?

- Повністю, коли громадянин не вийшов на пенсію, а помер, то гроші отримає дружина чи інший близький родич. І частково, коли особа невеликий період перебуває на пенсії, але кошти з рахунку не вичерпала.

- Яка мінімальна пенсія в Польщі?

- Зараз 706 злотих, або 240 американських доларів. Тобто, вона становить 20% від середньої заробітної плати.

- А який пенсійний вік для жінок і чоловіків у Польщі?

- Для жінок - 60 років, а для чоловіків - 65. Трудового стажу має бути 20 і 25 років для жінок і чоловіків відповідно. Як я вже сказав, при досягненні пенсійного віку не обов'язково йти на пенсію. Людина залишається працювати, бо знає, що кожен рік зайнятості впливає на розмір її пенсії. Виплата збільшується.

Хочу сказати, що даремно українці так негативно сприймають збільшення пенсійного віку для жінок. В США нині це 65, а в 2030 буде 67 років, Великобританії - 60, а до 2020 буде 66, Німеччині - для обох статей 65 років, але до 2030 буде 67. В Іспанії і Данії хочуть збільшити пенсійний вік з 65 до 67 років до 2027 року для обох статей. В Ізраїлі 70 років для чоловіків і 66 для жінок. Не треба боятися довше працювати, бо допоки людина дієздатна, вона й живе повноцінно.

ДОВІДКА "УК"

Блакитна стрічка створена 2004 року за ініціативою К. Міжея, помічника Генерального секретаря ООН. В ООН - це колір допомоги країнам, колір доблесті, честі та високої якості.

ДOСЬЄ "УК"

Марчін СВЄНЧІЦКІ. Народився 1947 р. у Варшаві. Закінчив два університети - Варшавський і Гарвардський (США). З 1994 по 1999 рр. - мер Варшави. Координатор ОБСЄ з 2002-2005 рр. Останні три роки займається пенсійною реформою в Україні. Має дочку, трьох синів, п'ять онуків.