Ціни на вітчизняну тваринницьку продукцію, зокрема м’ясо, аж ніяк не можна назвати низькими. І це ще не межа, застерігають фахівці Асоціації тваринників України. Слід чекати подальшого подорожчання, яке зумовлено різними чинниками.

Через скорочення виробництва зернових цього аграрного сезону зросли ціни на них на 20—40%, що спричинило подорожчання кормів, наголошує експерт зі свинарства Асоціації тваринників України Ольга Махно. А у структурі собівартості виробництва м’яса вартість кормів сягає 70—80%.

Асоціація м’ясної галузі додає ще один чинник: багато свинокомплексів так і не отримали компенсацій за поголів’я, знищене через поширення африканської чуми свиней (АЧС). Ситуацію погіршує те, що висока собівартість поєднується із низькими закупівельними цінами. М’ясокомбінати приймають від виробників свиней за ціною живої ваги 37—39 гривень за кілограм, а на багатьох свинокомплексах собівартість сягнула понад 40 гривень.

Працювати собі у збиток, зрозуміло, охочих мало, тож слід очікувати скорочення поголів’я у спеціалізованих господарствах і господарствах населення, наголошує експерт. Якщо ж попит на м’ясо збережеться, ціна має зрости неодмінно.

Невтішні висновки науковців

Директор Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» академік НААН Юрій Лупенко недавно презентував дослідження фахівців закладу із промовистою назвою «Очікувані показники собівартості продукції, її дохідності, прибутковості та рентабельності в сільськогосподарських підприємствах України у 2020 році». На жаль, висновки фахівців невтішні: вперше з 2007 року вітчизняне тваринництво стало збитковим: сума збитків, завданих сільськогосподарським підприємствам на тваринницькому напрямі, сягнула 2,9 мільярда гривень.

Це явище, вважають науковці інституту, виникло не раптово. На думку Юрія Лупенка, теперішня збитковість — продовження негативних позаторішніх тенденцій. 2018 року тваринницька галузь мала 5,3 мільярда гривень прибутків, 2019-го — лише 0,1 мільярда. Найбільш збитковими з-поміж тваринницької продукції, на думку дослідників, стали яйця. Ще 2018-го їхнє виробництво було прибутковим, а торік збитки сягнули 4,9 мільярда. І якщо 2019-го збитковість яєць вдавалося компенсувати виробництвом іншої тваринницької продукції (молоко, свинина тощо), то 2020-го свинина також стала збитковою — мінус 0,7 мільярда гривень.

До речі, у цьому зв’язку лунає теза, з якою не можна погодитися: мовляв, зростання цін на тваринницьку продукцію недостатнє, бо не компенсує зменшення обсягів її реалізації. Так, не компенсує, бо й не може, навпаки: зростання цін спричиняє зменшення попиту, відповідно й реалізації.

Дешевше ввезти

Не те щоб населення України геть перестало споживати тваринницьку продукцію, просто споживачі шукають дешевшої. І знаходять. У закордонних тваринників собівартість менша, тож і продукція їхня дешевша, відповідно в очах покупців привабливіша за вітчизняну.

Наприклад, як повідомляє Асоціація м’ясної галузі, на європейських біржах у січні 2021 року ціна на кондиційну свинину в напівтушах становила 1,19 євро/кг, а в Україні — 1,45 євро/кг (без ПДВ). Тому не дивно, що у січні 2021 року імпорт свинини із країн ЄС та Канади зріс на 64% порівняно з показниками першого місяця торік.

Цього року, відповідно до Угоди про вільну торгівлю між Україною та ЄС, доведеться переглянути річну квоту на безмитний імпорт свинини з 20 тисяч тонн у бік збільшення. З теперішнім станом речей це може остаточно добити вітчизняну м’ясну галузь. Тож за рахунок підвищення ціни позбутися збитковості вітчизняного тваринництва чи принаймні скоротити його неможливо, слід шукати інші механізми. І вони є.

Певна річ, це аж ніяк не жорсткі заходи щодо скорочення імпорту, як пропонує дехто. Це спричинить лише нове подорожчання і подальше падіння купівельної спроможності населення, тож ще більше зростання собівартості, адже деякі витрати тваринницьких комплексів мало залежать чи зовсім не залежать від кількості тварин, які там перебувають (наприклад опалення, охорона тощо). А найголовніше — будь-які заходи, спрямовані на обмеження імпорту і не доповнені відповідними заходами на підтримку вітчизняного виробника, не підуть на користь ані споживачеві, ані самому виробникові. Крім того, вже багато прикладів, як ринок зі штучними обмеженнями швидко знаходить способи їх обходити, якщо у цьому є зацікавлені. А тут зацікавлені є: це мільйони українських споживачів.

Вихід у зниженні собівартості

Отже, наш резерв у конкурентній боротьбі із закордонними тваринниками — виключно зниження собівартості. Про те, як цього можна досягти, йшлося на другому щорічному Agro Animal IT Forum-2021, який відбувся на виставці «АгроВесна 2021». В обговоренні взяли участь українські та закордонні експерти зі свинарства, розведення ВРХ та розробники цифрових технологій. Вони наголосили на значенні цифрових технологій у сучасному тваринництві.

Експерт IT-рішень Асоціації тваринників України, кандидат сільськогосподарських наук Віктор Нечмілов наголосив, що в умовах сучасних викликів саме діджиталізація — запорука ефективного й ощадливого господарювання у галузі. Доказ цього — досвід європейських ферм: значна їх частина вже перейшла на цифрові технології.

Щоправда, попервах цифрові технології з’явилися у рослинництві, але тваринництво впевнено наздоганяє. Наприклад, технологія інтелектуальної годівлі дає змогу врахувати індивідуальні показники кожної тварини, за рахунок цього досягти максимального приросту і зекономити корми. Також цифрові технології здатні відстежувати стан здоров’я тварин і вчасно запобігати небажаним втратам поголів’я.

Тож, на думку Віктора Нечмілова, саме діджитал-рішення допоможуть вітчизняному тваринникові, який опинився у складній ситуації через постійне підвищення собівартості виробництва, не просто вижити, а й підвищити ефективність і прибутковість.