Відповідальний секретар
Міжвідомчої робочої групи
з питань протидії ксенофобії
Віктор КЛИМОВИЧ

Сусідів не вибирають. Але з ними треба жити в мирі і злагоді. Бо не випадково кажуть, що добрий сусід рідніший за брата, який живе далеко. В наш час рідних і близьких доля розкидає по всіх куточках планети. Міграційні потоки впливають не лише на економіку, а й на стосунки між людьми. Процес набув глобального характеру. Його учасниками стають і ті громадяни, що не залишають рідної домівки.

Держава гарантує

- Вікторе Степановичу, статистика стверджує, що за десять останніх років кількість національностей у нашій державі зросла зі 134 до 149. Виходить, Україна не стоїть осторонь глобального міграційного процесу. Не лише українці виїздять за кордон, а й іноземні громадяни перебираються до нас.

- Звичайно. І це вносить певні корективи в життя суспільства.

- Чи захищені законом люди, які обирають нашу землю місцем свого проживання?

Держава гарантує громадянам України - представникам різних національностей, які проживають на її території, рівні політичні, економічні, соціальні та культурні права.

Стаття 24 Конституції передбачає, що не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, місця проживання, за мовними чи іншими ознаками.

Стаття 37 забороняє створення і діяльність політичних партій і громадських організацій, програмні цілі або дії яких направлені на пропаганду війни, насилля, на розпалювання расової, міжетнічної, релігійної ворожнечі, посягання на права і свободи людини.

У ст. 3 (п. 2) Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" говориться, що будь-які обмеження прав громадян України на участь у місцевому самоврядуванні залежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, терміну проживання на відповідній території, за мовними ознаками забороняється.

Місцеві державні адміністрації в місцях компактного проживання корінних народів та національних меншин, зокрема, "забезпечують виконання державних та регіональних програм їх національно-культурного розвитку" (стаття 119 Конституції України).

Окрім того, до відання органів місцевого самоврядування належить і вивчення рідної мови в державних і комунальних навчальних закладах або через національно-культурні товариства.

Кримінальний кодекс України передбачає відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, приниження національної честі та гідності, а також обмеження прав за цією ознакою.

В Україні сформована нормативно-правова база, механізми застосування якої відкривають широкі можливості для запобігання будь-яким проявам расизму, расової дискримінації, ксенофобії та нетерпимості або упередженого ставлення до осіб з огляду на їхню національно-етнічну приналежність.

Наша держава приєдналася практично до всіх міжнародно-правових актів у сфері забезпечення прав національних меншин і впевнено інтегрується у міжнародний правовий простір.

- Однак на побутовому рівні прикрі випадки трапляються. Власне, це стверджує назва робочої групи, в якій ви працюєте.

- Основною метою діяльності робочої групи є розроблення системних підходів щодо запобігання будь-яким проявам нетерпимості або упередженого ставлення до осіб з огляду на їхню національну приналежність та розроблення пропозицій щодо вдосконалення законодавства в цій сфері.

Участь у роботі Міжвідомчої робочої групи є доступною і відкритою для громадськості, представників українських та міжнародних правозахисних організацій, національних меншин тощо.

За участі робочої групи вдалося налагодити співпрацю й координацію дій між органами державної влади із залученням громадських організацій. До того ж, вироблено певні методи та форми роботи з питань протидії проявам ксенофобії та расизму. Розроблено план заходів щодо протидії проявам ксенофобії, расової та етнічної дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки. Він передбачає системний підхід щодо запобігання будь-яким проявам нетерпимості або упередженого ставлення до осіб з огляду на їхню національну приналежність; розроблено пропозиції щодо вдосконалення законодавства в цій сфері. Проводились круглі столи, зустрічі з представниками громадських організацій національних меншин.

- На що звертали увагу учасники зустрічей при обговоренні проблем підготовки до Євро-2012?

- Недостатньо залучаються представники національних меншин до мовної підготовки обслуговуючого персоналу соціальної сфери, організації культурних заходів під час проведення міжнародного футбольного турніру.

Необхідно сприяти проведенню під час міжнародного футбольного турніру святкових заходів етнічних спільнот з популяризації національних культур та кухонь. Ці та інші пропозиції враховуються у містах, де прийматимуть учасників і гостей Євро-2012.

Органи влади разом із громадськими організаціями національних меншин уже проводять відповідну роботу.

Локальні проблеми глобального процесу

- Свого часу уповноважена Верховної Ради з прав людини Ніна Карпачова заявила, що ксенофобія стала для України соціальною проблемою. Чи поділяєте ви таку думку?

- Стверджувати так немає підстав. Міжетнічна ситуація в державі характеризується толерантністю, відсутністю соціальної бази для проявів ксенофобії та розпалювання міжнаціональних конфліктів. Але це не означає, що проблеми немає взагалі. Вона є. Найбільше проявилась 2008 року, коли було кілька випадків побиття іноземних студентів. Щоб подібне не повторювалося, і працюємо.

От нещодавно на засіданні Міжвідомчої робочої групи розглядалися питання та було звернено увагу відповідних центральних органів виконавчої влади щодо забезпечення прав та свобод іноземних студентів та помітних меншин в Україні, проти яких останнім часом вчинено найбільше злочинів. Не замовчуємо, що почастішали прояви протиправної діяльності та злочинності, вчинених до іноземців учасниками неформального, антигромадського за своєю суттю об'єднання скінхедів, та активізація радикально налаштованих молодіжних рухів і організацій.

Однак аналіз наявних інформаційних і статистичних даних, матеріалів судових рішень вказує на відсутність в Україні системних проявів насильства та інших видів асоціальної діяльності, які здійснюються з метою расової, міжетнічної та релігійної ворожнечі. Не зафіксовано жодного випадку публічного нагнітання ксенофобських настроїв з боку представників церков і релігійних організацій.

Проте міжнародні та вітчизняні експерти, громадські та релігійні діячі, засоби масової інформації звертають увагу органів державної влади на окремі факти ксенофобії, побутового антисемітизму і вандалізму та іншої протиправної діяльності, які фіксувалися останнім часом.

Водночас провокативним конфліктогенним фактором злочинності насамперед на грунті расової та національної приналежності є нелегальна міграція, що створює додаткові причини для конфліктів: між місцевим населенням і нелегальними мігрантами; між нелегальними мігрантами та владою; між представниками різних етнічних груп мігрантів. Недосконале міграційне законодавство сприяє цьому явищу.

І хоча ст. 161 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за розпалювання міжнаціональної ворожнечі, приниження національної честі та гідності, а також обмеження прав за цією ознакою, на мою думку, необхідно внести зміни до адміністративного та кримінального законодавства щодо посилення відповідальності за прояви екстремізму, ксенофобії, антисемітизму, расової та релігійної нетерпимості.

Хамство національності не має

- Вікторе Степановичу, страх щодо чужинців чи чогось незнайомого називають ксенофобією. З точки зору біосоціології ксенофобія є суспільною проекцією інстинкту самозбереження певної національно-економічної формації. Отже, щоб менше боятись, треба більше знати про традиції і звичаї тих, хто до нас приходить?

- Саме так. Ми часто мислимо стереотипами. Мовляв, ті люблять пиво. Інші схильні до крадіжок. Але ж кожна людина - особистість. Щоб зрозуміти її, треба більше і глибше цікавитись історією і традиціями народу, який представляє мігрант. Тоді легшим буде взаємопорозуміння.

У темі, яку обговорюємо, не обійти ще однієї проблеми -українофобії як різновиду ксенофобії. Пригадаймо випадок в Одесі, де сержант міліції (це представник влади) образливо відізвався про державну мову. Як на мене, то прояв звичайного хамства невихованої людини.

- Так, хамство національності не має. Тому, аби у суспільстві була злагода, на всіх рівнях треба більше уваги приділяти вихованню громадян, дотриманню законів. Робота має розпочинатися з дитячого садка. А ще активнішою має бути позиція суспільства. Прояви ксенофобії замовчувати не треба. Громадськість має створювати таку атмосферу, щоб нетолерантне ставлення до ближнього засуджувалось і сприймалось як образа гідності суспільства.

ДOСЬЄ "УК"

Віктор КЛИМОВИЧ. Народився 1961 р. в селі Довгиничі Овруцького району Житомирської області. Закінчив історичний факультет Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював викладачем у навчальних закладах. Займався питаннями біженців та міграції.

З 2008 р. - відповідальний секретар Міжвідомчої робочої групи Кабінету Міністрів з питань протидії ксенофобії, міжетнічній та расовій нетерпимості.