Дохідність валютних казначейських зобов’язань серії «Б» нижча на 1,2% за попередні й становить 8%

Міністерство фінансів з 30 листопада по 6 грудня вже розмістило валютні казначейські зобов’язання (КЗ) серії «Б» на суму 0,6 млн доларів номіналом 500 дол. на термін 24 місяці, які може викуповувати населення. Ця новина, яку сповістила директор департаменту боргової та міжнародної фінансової політики Мінфіну Галина Пахачук, стала основною на нещодавньому «круглому столі» «Державні казначейські зобов’язання в іноземній валюті: аналіз результатів першої емісії та подальші перспективи».  Мінфін рапортує: попит на ці папери виявився таким високим, що не забарилися і з випуском нової серії.

Населення «імпортує» багато валюти?!

За словами Г. Пахачук, загальна сума розміщень КЗ 100 млн доларів (як і серії «А»), і скуповування фізособами може буде завершено до кінця лютого 2013 року.

Утім, слід додати, що КЗ серії «Б» відрізняються від свого «попередника» дохідністю. Так, якщо цей показник у валютних казначейських зобов’язань серії «А» становив 9,2%, то «нові» КЗ мають трохи нижчу дохідність — 8%.

Цікава інформація щодо скуповування казначейських зобов’язань серії «А» фізособами в розрізі регіонів країни. Ці цифри можна побачити на офіційному сайті Ощадбанку, який і проводить розпродаж КЗ. Так, 70% «першої» серії було продано у столиці та Київській області, 6% паперів — на Черкащині, по 4% — на Львівщині, Дніпропетровщині та в АР Крим.

Директор департаменту управління валютним резервом і проведення операцій на відкритому ринку Нацбанку Олександр Дубихвіст пов’язує активність скуповування КЗ з наявністю значних обсягів іноземної валюти у населення.  Так, за його словами, якщо в 2010 році в країну було ввезено 13,8 млрд готівкової іноземної валюти, у 2011-му — 21,2 млрд, то за 10 місяців 2012 року — 16,7 млрд. При цьому її вивезення з держави становило лише 10% загального обсягу надходжень.

Як пояснити таку високу активність скуповування цих валютних паперів в Україні? Невже так багато пересічних українців кинулися купувати казначейські зобов’язання?

Соцдослідження свідчать про інше

Відповідь на це запитання частково може дати соціологічне дослідження, проведене наприкінці жовтня компанією «ПростоБанкКонсалтинг». За його даними, на запитання «Чи хотіли б ви придбавати валютні казначейські державні зобов’язання?», лише близько 13% респондентів відповіли ствердно, бо вони мають високий рівень дохідності.  Ще майже 4% з тих чи інших причин теж хотіли б розжитися на такі папери. Решта (а це значно більша частина респондентів) або нічого не знала про них, або не мала вільних коштів і бажання їх купувати.

А як писав свого часу «УК», менш ніж через тиждень після випуску серії «А» (з 10 по 16 жовтня) Мінфін повідомив, що населення вже скупило майже половину облігацій на суму 47 млн дол. Звісно, що це були не зовсім пересічні фізособи. Навряд чи довіра основної маси населення до цих цінних паперів за останні місяці різко змінилася чи в людей найшлися зайві кошти на їх придбання.

До того ж, як відомо, чиновники переконували, що КЗ з серії «А» мають дохідність, вищу за депозитні ставки в комерційних банках. І тоді це було справді так: далеко не всі фінустанови пропонували своїм клієнтам 9,2% річних. Щодо показника для серії «Б», то він, як ішлося вище, вже становить лише 8%. А це на 1—3% річних менше, ніж зараз пропонує чимала кількість комбанків за своїми депозитними програмами. Щоправда, на відміну від вкладів, на КЗ розповсюджуються державні гарантії й такі папери можна продати в будь-який час іншій особі. Це справді значна перевага над депозитами.

Утім, кореспондент «УК» не знає нікого, хто палав би бажанням купити КЗ. Та як вважає начальник управління з роботи із цінними паперами банку «Хрещатик» Максим Юхімець, попит на валютні казначейські зобов’язання формує та категорія населення, яка має бажання зберігати заощадження у готівковій формі, й це не є замінником депозитів. Інтереси клієнтів банків, за його словами, інші: вкласти свої кошти на невеликі терміни.