Ми часто живемо в полоні стереотипних уявлень. Один із таких стерео-типів — уявлення про бібліотеки як про консервативні заклади, зміни в яких відбуваються дуже повільно. Насправді бібліотечне життя нині насичене й цікаве. У них відбувається багато подій. Про це «Урядовому кур’єру» розповідає директор Полтавської міської ЦБС Таміла ДУЗЕНКО.

Читача виховують змалечку

— Таміло Андріївно, останнім часом бібліотечні заклади Полтави стали улюбленими місцями дозвілля й відпочинку дітей. Як вам пощастило завоювати їхню прихильність?

— Тут немає жодного секрету. Роботу з дітьми ми визначили своїм пріоритетом. Я розповідала вам про оновлені простори бібліотек міста з новим дизайном і комфортністю, дитячий креативний простір «Бізон», інші наші новації. Ми пропонуємо дітям широкий вибір настільних ігор: «Смачні кольори», «Легенда Мантикори», «Хто я?», «Пояснялки», «Твістер», «Uno», «Pictureca!», «Tower». Не тільки їм, а й дорослим можемо запропонувати  ігри, що розвивають логіку, гнучкість мислення, концентрацію  уваги і винахідливість.

У бібліотеці-філіалі №2 перших відвідувачів прийняла муніципальна тато-школа «Татоhub», на відкриття якої до нас приї-жджали перша леді Олена Зеленська та Надзвичайний і Повноважний посол Австралії в Україні Брюс Едвардс. Полтавський  «Татоhub» — черговий ланцюжок  мережі, яку створюють за підтримки Посольства Швеції та Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні. 

У Полтавській бібліотеці-філіалі №9 йдуть у ногу з часом: не просто дружать з інтернетом, а розширюють свої функції — стають місцем навчання, творчості, проведення дозвілля. Фото з сайту cbs.poltava.ua

У цих локаціях діти проводять дозвілля разом з батьками. На базі «Татоhub» відбуватимуться навчальні онлайн-заняття / вебінари для татів у форматі «рівний — рівному». Програма заходів  різноманітна. Їхні учасники братимуть участь в іграх з аніматорами, вчитимуться надавати необхідну домедичну допомогу, зможуть проконсультуватися з дитячими лікарями, ознайомитися з основами самозахисту, для них проводитимуть майстер-класи з образотворчого і декоративно-прикладного мистецтва тощо.

— Чи працюють у закладах вашої бібліотечної системи над розвитком інте-ресу до читання, зокрема української книжки?

— Так, у наших бібліотеках не тільки регулярно відбуваються різноманітні виставки, концерти, а й зустрічі з письменниками. Реалізуємо проєкт «Літературна орбіта. Письменницькі таємниці», який створило ГО  «Промінь світла Полтавщини» (голова Світлана Малиш) і підтримали полтавці під час голосування бюджету участі. У межах цього проєкту читачі зустрілися з Дариною Гнатко, Олександром Клименком (Олаф Клеменсен), Тетяною Белімовою, Мілою Іванцовою, Ольгою Саліпою. Кожен письменник відвідав по кілька бібліотек. Таких зустрічей відбулося вже 16. Навесні під час карантину в межах «Літературної орбіти» на платформі Zoom полтавці (і не тільки) мали змогу поспілкуватися із Станіславом Дворницьким, Катериною Міхаліциною та Дарою Корній. 

Цього року бібліотеки міста вперше беруть участь у проєкті телеканалу «Еспресо» «Книжкова премія «Еспресо. Вибір читачів». Наші читачі  мають змогу обрати книжку — фаворита 2021 року в номінаціях «Література для дорослих», «Література для підлітків», «Література для дітей».

І розважать, і порадять

— Як поповнюєте та оновлюєте бібліотечні фонди?

— Цього року ми придбали за кошти міського бюджету 243 найменування періодичних видань і майже 3000 примірників книжок. На початку року 825 новинок від Українського інституту книги отримала бібліотека-філіал №9  за програмою поповнення бібліотечних фондів  2020 року. 2021-го учасником програми обрали Центральну бібліотеку, її читачі  з нетерпінням очікують майже тисячу видань.

Багато років у закладах Полтавської ЦБС діє акція «Подаруй книгу бібліотеці». Бібліотекарі  відстежують акції видавництв і беруть у них участь. Нещодавно ми отримали три цікаві книжки, серед яких дві — улюблені комікси від «Видавництва», що спеціалізується на виданні ліцензійних коміксів українською. Сторінка дитячого креативного простору B-Zone (бібліотека-філіал №9) у фейсбуці перемогла у рандомному розіграші на честь дня народження видавництва «Ранок». Нагородою стали  16 чудових книжок для дітей цього видавництва. Почесне місце у фондах наших бібліотек відведено книжкам, які презентував Націо-нальний музей Голодомору-геноциду. Це 39 примірників.

У Полтавській центральній міській бібліотеці школярі можуть подивитися мультфільми, пограти в шахи чи комп’ютерні ігри або просто відпочити. Фото з сайту bookskarb.blogspot.com

Особливе зацікавлення наших читачів викликають книжки, які подарували автори. Фонд бібліотеки-філіалу №4 поповнився подарунками українських філософів Тараса Лютого, Олега Хоми, Олександра Філоненка,  гостя з Ізраїлю Пінхаса Полонського. Усі вони відвідали цей заклад. У ньому презентували неформальний культурно-просвітницький проєкт Speaking Cups. Гості презентації — філософ і богослов Олександр Філоненко, представники команди «Містохаб» Андрій Мельник, Вікторія Гончар та Марина Герасименко запропонували присутнім обговорити питання «Літературний простір для дітей і дорослих — бібліотека чи бібліохаб?» Під час обговорення дійшли висновку, що сучасна бібліотека — це комфорт і зручність для проведення різноманітних заходів, суспільний центр, у якому відвідувач отримає консультацію з будь-яких питань, ознайомиться з літературними новинками і зможе навчатися відповідно до своїх уподобань на майстер-класах, у різноманітних гуртках тощо.  

А повернути українцям інтерес до книжки та читання, на думку присутніх, складно, але можливо. І без бібліотеки суспільство цю проблему не розв’яже. Але для цього потрібно передовсім спростити забюрократизований процес закупівлі нових книжок, тому що сучасний читач хоче дуже швидко бачити новинки на бібліотечних полицях.

— Що ще цікавого відбувається у бібліотеках Полтави?

— У центральній міській бібліотеці відбуваються збори ГО «Конгрес азербайджанців України в Полтавській області», готуються до змагань і проводять регіональні чемпіонати з шахів спортсмени Полтавського регіонального центру з фізичної культури і спорту інвалідів «Інваспорт».

У бібліотеці-філії №2 працює «Ретрокінозал». З не меншою цікавістю люди переглядають і обговорюють документальні фільми мандрівного міжнародного фестивалю Docudays UA в бібліотеках №1, 2, 4.

Індикатор розвиненості громади

При бібліотеці-філії №7 продовжує активну діяльність відомий волонтерський загін «Невтомні бабусі». Згуртованості полтавців навколо цього закладу сприяє і реалізація його колективом  мініпроєкту «Книга і пісня — два крила». 

У бібліотеці-філіалі №6 спільно з викладачами Полтавської міської малої академії мистецтв організовують виставки робіт учнів і викладачів дитячої художньої школи «Геній Шевченка у творах оживає», «Так малюють Незалежність діти».

Коло друзів  бібліотек міста постійно розширюється. У бібліотечних просторах зустрічаються представники  ГО «Центр сучасного розвитку та інновацій» і соціальних служб міста  під час тренінгу «Протидія домаганням у громадських місцях» (бібліотека-філіал №2). До бібліотечних заходів активно долучаються співробітники Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського. Так, завідувачка відділу етнографії цього музею Марія Пісцова у бібліотеці-філіалі №9 проводить з її маленькими користувачами  цикли майстер-класів етнографічного спрямування. Від неї  діти дізналися про техніку виготовлення народних іграшок і на честь Дня українського козацтва вчилися виготовляти коника — «вірного побратима козака». У цій бібліотеці відновили спільний бібліотечно-музейний проєкт «Етноінтер-актив. Музейні уроки», реалізацію якого, на жаль, було припинено під час локдауну та карантину.  З участю працівниць музею Олени Халимон, Ганни Барської та інших у бібліотеках організовують майстер-класи, інтерактивні заходи. Разом з науковими співробітницями Полтавського краєзнавчого Олесею Васецькою та Катериною Штепою працівники центральної міської бібліо-теки провели інтерактивний захід «Традиції на Покрову».

— Чи посприяла розвитку бібліотек децентралізація?

— Так. Після створення Полтавської територіальної громади до бібліотек нашої центральної бібліотечної системи доєдналися ще 15 закладів Полтавської районної. Влада Полтави зберегла всі бібліотеки у приєднаних до громади селах, адже це місця, де люди громади комунікують одне з одним. Перше питання, яке було вирішено для приєднаних закладів, — передплата періодики і  закупівля нової літератури. Це стало для них справді подією, бо останні три роки в них нових надходжень не було зовсім. Нині керівництво ЦБС приділяє постійну увагу приєднаним бібліотекам: вирішуються питання оплати комунальних послуг, підключення до інтернету. З’ясувалося, що це проблема — знайти провайдера, який може надавати стабільні інтернет-послуги бібліотекам.  

Ми беремо активну участь в усіх загальноміських заходах та ініціативах, наприклад фестивалях «Майстерні міста», які іні-ціює міська влада. Цього року встановили своєрідний рекорд: на фестиваль, який проводили під девізом «Разом, а не окремо», було подано 16 бібліотечних проєктів, конкурсний добір подолали 15. У планах  на 2022 рік — залучити до участі в заходах майстерні ще більшу кількість учасників, зокрема й у віддалених куточках громади, акцент на екологічну та етнографічну спрямованість для дорослих користувачів, пізнавально-розважальну — для дітей.

А наприкінці жовтня розпочалося голосування за проєкти, подані цьогоріч на бюджет участі, автор одного з яких — бібліотека-філіал №11, розташована в селищі Яківці.

ДОСЬЄ «УК»

Таміла ДУЗЕНКО. Народилася в селі Селещина Машівського району Полтавської області. Закінчила Харківський державний інститут культури за фахом «Бібліотекознавство та бібліографія». З 1981 року працює в Полтавській міській централізованій бібліотечній системі на посадах бібліотекаря, методиста, заступника директора. З 1990-го — директор Полтавської міської ЦБС. Заслужений працівник культури України.