Нині економіка  нашої держави переживає надзвичайно важкий період. Промисловість  України  не  повною мірою  забезпечує виробництво конкурентоспроможної продукції, яка  відповідає європейським  вимогам. Не завжди раціонально використовуємо енергоресурси. Не досконалі прогнози, плани та організаційно-економічні механізми реалізації практичних заходів уряду.

Нещодавно до Тернополя з’їхалися науковці, економісти, щоб обговорити проблеми і тенденції в економіці нашої країни, спричинені воєнним російсько-українським конфліктом. На базі Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя відбувся круглий стіл «Методологія розробки пост?конфліктної багатовекторної моделі економіки України: стратегії та прогнози розвитку».

Попри критичні висловлювання, учасники заходу зазначали, що для виходу з постконфліктного становища є  реальні можливості,  які полягають в ефективному використанні всіх видів ресурсів, зокрема інтелектуального.

 Серед основних проблем розвитку національної економіки виокремили  низьку інвестиційну привабливість України. Внаслідок російської агресії обсяг інвестицій багатьох країн в Україну різко знизився. Основними інвесторами залишаються Кіпр та інші країни, відомі в нас як зони ухилення від оподаткування. Знизився й експорт з України в Росію: товарів — на 15%, послуг — на 24%. Обсяг експорту в інші країни фактично не змінився.

Для відновлення шахт на Донбасі знадобляться чималі кошти. Фото з архіву редакції

Переважає й сировинна спрямованість вітчизняного експорту  в зовнішньо?економічних відносинах. Здебільшого з нашої країни експортують чорні метали, зернові культури, руду, деревину та інші товари з низьким ступенем переробки. Зрештою знизився показник експорту товарів із високим ступенем переробки, зокрема продукції машинобудування. Внаслідок руйнації та неможливості функціонування деяких промислових підприємств, розташованих на окупованій території, розриву технологічного ланцюга з ними, зменшення експорту відбулося зниження індексу промислової продукції. Знизилося виробництво машин та обладнання загального призначення на 35,7%, машин та обладнання для добувної промисловості й будівництва — на 40,9%, машин та обладнання для металургії — на 41,9%, електронної апаратури побутового призначення  для прийняття, записування та відтворювання звуку і зображення — на 67,7%, залізничних локомотивів і рухомого складу — на 76,4%, медичних і стоматологічних інструментів та матеріалів — на 67,5%, автотранспортних засобів — на 85%; коксу — на 44,8%, видобуток кам’яного та бурого вугілля — на 57,9%.

Тож визначено, що втрати промисловості України від російсько-українського збройного конфлікту становлять майже 4 мільярди доларів США, недоотримано десятки мільйонів гривень ВВП, кілька тисяч промислових підприємств зруйновано. 

Учасники «круглого столу» зазначили, що важлива складова конфлікту — брак однозначних правил щодо економічних відносин з окупованою територією.

Для розв’язання окреслених проблем запропонували постконфліктну  багатовекторну модель економічного розвитку, яка дасть змогу оцінити перспективність різних напрямів зовнішньоекономічних відносин і стратегічного партнерства України.

Необхідно провести аналіз внутрішнього та зовнішнього економічних середовищ із погляду розвитку України, визначити основні засади формування постконфліктної багатовекторної моделі економічного розвитку.

У межах аналізу зовнішнього економічного середовища треба проаналізувати економічні відносини України, об∂рунтувати перспективи їх розвитку, спрогнозувати глобальні напрями економічних відносин та їх локальні вияви, проаналізувати перспективи відносин нашої країни з різними глобальними партнерами, визначити нових глобальних економічних партнерів, сформувати перелік унікальних взаємовигідних можливостей для економіки України та нових стратегічних економічних партнерів. Окрім того, при аналізі внутрішнього економічного середовища доцільно оцінити вплив російсько-українського конфлікту на промисловість України та на фінансово-економічну галузь загалом, а також визначити інституційні проблеми, що перешкоджають економічному розвитку нашої країни. Визначаючи основні засади формування постконфліктної багатовекторної моделі економічного розвитку, слід об∂рунтувати методологію моделювання диверсифікації зовнішньоекономічних відносин України і розробити економіко-математичну модель цієї диверсифікації. 

Богдан АНДРУШКІВ, 
завідувач кафедри менеджменту інноваційної діяльності
та підприємництва ТНТУ ім. І. Пулюя, професор,

Ольга ВЛАДИМИР,
доцент ТНТУ ім. І. Пулюя