ЗАПОЗИЧУЄМО ДОСВІД

Що робити, аби не опинитися на сміттєзвалищі?

Здається, такою засміченою Україна не була ніколи. Хоч як крути, а ще років з 10—15 такої кількості сміття не «продукувала» жодна родина. Нині ж —  не встигають пакети з непотребом до контейнерів виносити. Це у містах. А в селах узагалі підходять до ситуації просто — викидають на береги річок, на узбіччя доріг, у лісопосадки... Притому не схоже, що люди раніше були акуратнішими, а зараз «розперезалися» і викидають непотріб куди попало. Ні, просто сміття стало більше. Настільки більше, що воно вже загрожує нам самим перспективою опинитися на сміттєзвалищі.

Фахівці кажуть, що сміттєві завали стали особливо помітними починаючи з 80-х років минулого століття. У більшості сіл проблему як тоді, так і тепер не помічають, тож кількість несанкціонованих звалищ уже жахає. А ось у містах — можливо, тому, що обсяги ТПВ були більш помітними — років з 30 тому почали шукати вихід. І знайшли. Почали споруджувати спеціальні полігони-сміттєзвалища. Зазвичай, проектуючи їх, фахівці закладали такі параметри, як заданий термін експлуатації, чисельність жителів відповідного населеного пункту, норма накопичення ТПВ і їхня щільність тощо. От тільки проектанти 20—25 років тому не змогли передбачити такого жахливого збільшення кількості сміття «на душу населення», яке маємо нині. Як наслідок, 314 (7%) сміттєзвалищ перевантажені, а 897 (20%) не відповідають нормам екологічної безпеки. А кількість сміття на душу населення росте…

За даними Всеукраїнської екологічної ліги (ВЕЛ), в Україні лише за минулий рік утворилося майже 50 млн м3 (ТПВ), або приблизно 12 млн т. Ці відходи вивозять на 4,5 тис. сміттєзвалищ і полігонів. Та 22% з них не відповідають нормам екобезпеки, тобто забруднюють довкілля. Найбільше таких звалищ на Луганщині, Одещині, Херсонщині, Харківщині та ще кількох областях.

Фахівці ВЕЛ зауважують, що полігонне захоронення відходів — одне з найдешевших. Однак це вже вчорашній день. Враховуючи, що нині в Україні потрібно спорудити майже 670 нових об’єктів, можна уявити, яке майбутнє нас чекає: вся країна буде в сміттєзвалищах.

В Європі цей «період жаху» вже пройшли. Там відмовляються від полігонів та переходять на переробку сміття. Ми ж тільки підходимо до цього. Так, у 130 населених пунктах уже впроваджують роздільне збирання ТПВ. Це Київ, Харків, Запоріжжя, Черкаси, Львів, Хмельницький, Севастополь та інші міста.

Однак до Європи нам ще далеко. У столиці, наприклад, контейнерів для роздільного збирання сміття встановили нібито немало — 3,2 тис. Але, за підрахунками комунальників, потреба в них становить не менше 10 тис. Втім, їх кількість збільшується. За словами директора комунального підприємства «Київкомунсервіс» Сергія Мельника, найближчим часом на столичних вулицях встановлять ще 1 тис. 300 нових контейнерів для роздільного збору ТПВ.  Частину їх передадуть до шкіл та дитсадочків. Про готовність долучитися до сортування відходів уже заявили майже 70% навчально-виховних закладів.

— Таке сортування не тільки зменшить навантаження на полігони, а й сприятиме збільшенню обсягів використання побутових відходів як вторинної сировини, — запевнив Сергій Мельник.

У Києві впроваджується двоконтейнерна технологічна схема роздільного збору побутових відходів. Адже сміття може бути використано як вторинна сировина та ресурсозберігаючий компонент. До речі, понад 70% відходів, які вивозяться на полігони для захоронення, можна переробляти. От тільки… Можна переробляти — ще не означає переробляється.  Бо до наступного етапу, який в Європі вже став нормою — переробки цієї вторсировини на спеціальних заводах — ми тільки-но підходимо. Потужності, які є в Україні, не можуть переробити таку кількість сміття. Отож робота в цьому напрямку ще потребує активізації. Інакше з часом нас засипле нашим же сміттям… 

ЯК У СУСІДІВ

Валюта під ногами

ЧАС ДІЯТИ!

Полтавчани пропонують збирати, вивозити й утилізувати  побутові відходи централізовано

«Це проблема не полтавська, це проблема всієї України», — сказав голова Полтавської обласної ради Іван Момот, повідомивши, що тільки на теренах області щорічно накопичується 1,5 млн тонн твердих побутових відходів (ТПВ). До того ж, дедалі більше в цьому смітті «хімії». Неорганічні речовини, потрапляючи у відкритий грунт і воду, не розкладаються, а отже, завдають шкоди довкіллю і здоров’ю людей.

Виховувати громадянську свідомість

За словами начальника управління ЖКГ Полтавської обласної держадміністрації Олександра Тонкова, в області щороку збирають 35,5 тис. м3 ТПВ, що зберігаються на 460 га землі. І кількість відходів постійно збільшується, через що виникла необхідність будівництва 24 нових полігонів площею 60 га.

«Особливо складна ситуація в урочищі Триби та біля села Макухівка під Полтавою, де полігони переповнені. Загалом в області невпорядковані й перевантажені 900 звалищ ТПВ», — повідомив начальник обласного управління охорони навколишнього природного середовища Ігор Піддубний. А питання відведення землі під будівництво нових полігонів вирішується занадто повільно. Немає й коштів на облаштування діючих звалищ. На думку пана Піддубного, вся біда через недооцінку проблеми керівниками і відсутність у частини людей громадянської свідомості.

Однак, зазначили фахівці, на Полтавщині багато робиться щодо наведення чистоти, чому сприяє прийнята в 2004 році обласна програма. Саме в її рамках розроблені схеми санітарної очистки, придбано контейнери в деяких райцентрах і селищах. Головний комунальник області розповів, що за два останні роки закуплено 11 одиниць спецтехніки на суму 3 млн грн, та майже 2 тис. контейнерів. На кошти обласного бюджету та екологічного фонду побудовані й будуються очисні споруди в Лохвиці, Шишаках, Зачепилівці Новосанжарського району тощо. Вже цього року в екологічному фонді передбачені кошти на аналогічні роботи для Хорола та Кобеляк. У Кременчуці підписали довгострокову угоду з німецькою компанією, яка добуває біогаз із надр міського сміттєзвалища. Взялися за наведення чистоти і в селах.

Зазвичай у районах на будівництво нових полігонів ТПВ мобілізують приблизно 2 млн грн. А в Шишацькому районі пішли іншим шляхом: біля кожного села розмістили контейнери і централізовано за символічну плату вивозять усе сміття на міський полігон у м. Шишаки. Свої рецепти вирішення проблеми напрацювали і переможці всеукраїнських конкурсів із благоустрою Нові Санжари та Решетилівка, місто Комсомольськ. Його очільник Сергій Супрун повідомив про придбання містом трьох нових сміттєвозів на базі МАЗів і про те, що 80% тамтешнього населення сортує ТПВ роздільно.

Євроконтейнери для роздільного збирання ТПВ у Миргороді розташовані на спеціальних майданчиках. Фото автора

Таку саму високу планку тримає курортний Миргород, де вперше в Україні реалізовані цікаві проекти з благоустрою, за участю німецьких, чеських та американських компаній. У своєму прагненні навести в місті порядок, миргородці зуміли схилити на свою сторону німців, і ті продали їм євроконтейнери дешево і на виплат. Нині до централізованого вивезення ТПВ за ціну 7 грн з двору долучилися й жителі сіл району: Біликів, Кібинців, Гаркушинців, селища Ромодан. У результаті тільки на вивезенні сміття заощадили понад 1 млн грн.

— А прищеплювали ми любов у населення до чистоти протягом трьох місяців, — розповів Миргородський міський голова Сергій Соломаха. — Залучали до роз’яснювальної роботи депутатів, журналістів, учителів, організовували конкурси дитячих малюнків на цю тему. Випускали буклети. Зараз у нас контейнери розташовані на спеціальних майданчиках, місцеві умільці виготовили прес для ущільнення пет-пляшок. Процес наведення чистоти контролюють диспетчери, екологічна інспекція та міліція. Наразі в Миргороді планують повторити «виховну» кампанію, бо як пояснив Соломаха, таку роботу треба проводити постійно.

В українських селах —  як у польських

А от на думку заступника Кременчуцького міського голови Андрія Погрібного, бюджетні кошти слід спрямовувати не на придбання порівняно дорогих євроконтейнерів, бо це мало що вирішує, — люди все одно сиплють у них все підряд, — а на сортувальну техніку. І працювати, працювати з населенням…Щоб звикали папір, скло, пет-пляшки і картон сортувати окремо.

Оксана Ілляш, науковець Полтавського Національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка, переконана: треба, аби населення ставилося до відходів, як до ресурсу, що може приносити дохід. А поки що, за її даними, в області переробляється лише 2,4% відходів. Оксана Ілляш звернула увагу й на нікудишній стан полігонів у сільській місцевості, тож запропонувала визначити в кожному районі місця, в яких розташувати нові такі об’єкти, побудовані з дотриманням усіх вимог. Її підтримали, проте більшість представників територіальних громад одностайна: самостійно побудувати полігон ТПВ на селі майже нереально. Для цього потрібні зусилля всієї області.

Із ситуації  є й інші виходи

— Беріть із нас приклад! — запропонував Червонозаводський міський голова Віталій Сидоренко. — Ми виготовили спеціальні поліетиленові мішки з нашим логотипом, які роздали людям, — так роблять у Польщі, — і самі вивозимо їхнє сміття за ціною 3,15 грн з двору. Це зручно, дешево і всіх влаштовує.

А Градизький селищний голова Семен Компанієць запропонував повернутися до заготконтор, – викупляти в людей усілякий непотріб, так чинять у Німеччині та Китаї.

Однак не всі такі активні. У Полтаві, наприклад, проблем зі збором та утилізацією ТПВ вистачає. Тут досі не визначилися з будівництвом сміттєпереробного заводу, закриттям сміттєзвалища у вже згадуваних Трибах, що переповнене на 110%...

Олександр ДАНИЛЕЦЬ,
«Урядовий кур’єр»