Є й такі, кому цей книжковий герой видається божевільним, а хтось не визнає і не терпить його настільки, що навіть ладен перевтілитись на якийсь час у вітряк, аби побити його дерев'яними крилами... Та не вони, а інші читачі, котрих назбиралося аж 531, нещодавно упродовж понад двох діб по черзі безперервно проголошували українською й іспанською мовами зміст безсмертного твору видатного іспанця Мігеля де Сервантеса Сааведри "Премудрий гідальго Дон Кіхот з Ламанчі", визнаного найкращим романом тисячоліття, перекладеного й виданого найбільшою кількістю мов після Біблії і названого "нашою Біблією" в Іспанії.

Це сталося, як зазначила директор Національного музею літератури України Галина Сорока, "через понад 400 років відтоді, як премудрий і хоробрий ідальго з Ламанчі Дон Кіхот силою таланту і волею Сервантеса з'явився на цей світ". Так, з ініціативи Посольства Іспанії в нашій країні, яке запропонувало музею здійснити унікальний захід разом, Україна долучилася до тих 15 держав Європи, де така акція вже відбулася. І тоді Надзвичайний і Повноважний Посол Іспанії в Україні Хосе Родрігес Мояно наголосив, що Сервантес не лише іспанський письменник - це світова література, що він помітив великий інтерес до неї, іспанської мови і взагалі до Іспанії в Україні, без якої, за його словами, "ми не можемо сприймати Європу".

Солідарний з послом наш визначний співвітчизник поет Борис Олійник: "Ми, українці й іспанці, дуже близькі за характером. І якби я виводив наш характер, то посилався б на ідальго і тих козаків, котрі йшли на штурм без оглядки, не розраховуючи, що може бути смерть, а може бути перемога". І додав: "Ідальго штурмував не млини, а повзучий прагматизм". Борису Іллічу випала честь прочитати вголос початок в найкращому і найповнішому перекладі на українську мову Миколи Лукаша і Анатоля Перепаді. Одним із читців "Дон Кіхота" став і заступник міністра культури і туризму Юрій Артеменко. "До цієї події, - сказав він, - переглянув "Дон Кіхота", історію його створення і відкрив для себе багато цікавих фактів. Я не знав, що Сервантес і Шекспір померли в один день, місяць і рік - 23 квітня 1616 року, що це на їхню честь святкується 23 квітня Всесвітній день книги. І найголовніше: ніколи не думав, що легендарні фрази, які ми вживаємо так часто, зокрема - "Ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як ввічливість"; "Жіночі поради вартують небагато, а хто їх не слухає, той дурень" - з книги Сервантеса. Найкраща пам'ять про книгу - коли цитати з неї живуть у висловах людей".

Своєрідним учасником цієї акції в Національному музеї літератури України стала і виставка картин донкіхотівської тематики відомого українського художника Юрія Шабловського. Коли я запитала пана Юрія, чи зустрічалася йому людина, хоч трохи схожа на Дон Кіхота, він скромно відповів: "Щодня - коли дивлюся на себе в дзеркало. Мені у 6 років подарував цю книгу дідусь. І з тих пір нерозлучно прямую з ідальго Ламанчеським по життю. Мав свої "вітряки" вже в юності, а працювати безпосередньо над "Дон Кіхотом" почав 20 років тому. Але розглядаю це не як ілюстрацію твору, а як велику метафору боротьби зі злом. Вже досить багато маю донкіхотівських картин, та роман щоразу пробуджує мислення, дає фантазію і якісь усе нові й нові аспекти. От і Дон Кіхот на своєму Росінанті упродовж чотирьох століть скаче і бореться зі злом, яке весь час трансформується. Тобто воно не зникає, але й Дон Кіхоти не переводяться. Бо якщо вони зникнуть, отоді вже точно настане кінець світу".

Я не за те, щоб кожен ставився до всієї класики лише схвально: є ж і особистісні уподобання чи несприйняття. Та попри все зрозуміло, що визнана вона недаремно. І напрошується ще одна думка: якби так, як книгу Мігеля де Сервантеса Сааведри і її героя з намірами "чинити добро всім і нікого не кривдити", на світовому рівні по-державному запропагувала слідами іспанців щось зі своєї літератури і мистецтва і Україна╔ Чи в нас своїх пророків все ще немає?