Дорогами ми їздимо щодня і відчуваємо їхній стан, можна сказати, власним тілом. Нарікань багато, втім не можна не помітити, що пристойних ділянок на території країни стає дедалі більше. «Урядовий кур’єр» укотре пересвідчився, як освоюють кошти, надані на ремонт доріг з центру і з регіональних бюджетів, та чи нарешті дійшли руки до оновлення місцевих шляхів.

Донеччина. Зруйнованих ділянок поменшало

Фінансовий апетит збільшується під час розпочатих ремонтних робіт: нещодавно Державне агентство автомобільних доріг скоригувало план фінансування поточного дрібного ремонту та експлуатаційного утримання шляхів загального користування державного значення Донецької області на 2019 рік. Розмір державного фінансування на відповідні заходи, серед яких і підготовка до осінньо-зимового періоду, збільшено на 22 млн грн, тепер він становить 194, 5 млн грн. Додаткові кошти вирішили спрямувати на локальний ремонт найбільш зруйнованих ділянок доріг, яких поки що у прифронтовому регіоні не бракує.

Тим часом на Донеччині тривають роботи на важливих тутешніх дорожніх об’єктах. У Слов’янському районі, що на півночі області, вже встигли виконати більшу частину запланованого ремонту мосту через Сіверський Донець на автомобільній дорозі за маршрутом Богородичне — Святогірськ. Цей мостовий перехід, що завдовжки 233 метри, слугує частиною дороги загального користування державного значення. Його збудували 1972 року, тривалий час він мав не зовсім задовільний стан. На жаль, стратегічну споруду не оминули й бойові дії 2014-го. Натомість нині автомобілі рухаються відремонтованою смугою проїзної частини, а на іншій частині мостового полотна завершуються роботи з облаштування нової залізобетонної плити. За словами фахівців, ця плита убезпечить від динамічних ударів на опори конструкції. Тут само ремонтники приводять до ладу пішохідний тротуар, відновлюють цілісність бетонних поверхонь конструкції мосту і розпочинають спорудження сучасної системи водовідведення з проїжджої частини. Після завершення ремонту, який на замовлення служби автомобільних доріг Донеччини виконують працівники ТОВ «ВП Мост», цей архаїчний перехід відповідатиме всім сучасним стандартам безпечного руху та охорони довкілля.

Не припиняються ремонти автомобільних шляхів на півдні Донеччини. Особливу увагу тут надають дорозі державного значення Запоріжжя — Маріуполь, адже ця транспортна артерія найбільша, що з’єднує прифронтовий Маріуполь з рештою території України. На жаль, окремі ділянки дороги життя (так небезпідставно називають її маріупольці) занедбані. І це навіть попри те, що з 2017 року трасу вважають пріоритетним проєктом Державного агентства автомобільних доріг «Укравтодор». Відтоді ремонтники зуміли капітально відремонтували понад 50 кілометрів дороги, але ще майже 120 кілометрів потребують таких само зусиль. Про необхідність пришвидшити темпи робіт на дорозі життя йшлося і на недавній нараді уряду. Прем’єр-міністр Володимир Гройсман дав відповідні доручення керівникам Укравтодору та Міністерства фінансів, аби активізувати ремонт траси Запоріжжя — Маріуполь за допомогою додаткового фінансування. Йдеться про перерозподіл наявних коштів з інших дорожніх об’єктів, роботи на яких вже завершено.

Нині в межах Донецької області капітальний ремонт траси роблять у Нікольському районі: дорожня спецтехніка працює у напрямку від райцентру до Маріуполя. Вже майже готова 15-кілометрова комфортна ділянка шляху, що відповідає сучасним вимогам безпеки дорожнього руху. «Для досягнення проєктної міцності дорожній одяг спочатку підсилюють спеціальним шаром з органо-мінеральної суміші, потім на укріплену основу прилаштовують нижній шар асфальтобетонного покриття, після якого — верхній шар із щебенево-мастикового асфальтобетону», — повідомили в службі автомобільних доріг Донеччини.

Насамкінець про якість. Про те, що якості виконаних робіт приділяють посилену увагу, свідчить такий факт. Днями працівники ДП «Науково-технічний центр «Дорожній контроль якості» відібрали зразки-керни прилаштованих шарів дорожнього одягу. Ця вилучена проба має пройти поетапний контроль у лабораторних умовах для перевірки якості використаних будівельних матеріалів і показників властивостей кожного шару дорожнього одягу окремо. Тобто, даруйте, халтура під час робіт, що виконують коштом Державного дорожнього фонду, не пройде.

Житомирщина. Основні автошляхи вже не проблемні, але й не європейські

Завдяки підготовці України до чемпіонату Євро-2012 капітально оновили дві траси державного значення Київ — Чоп і Київ — Ковель, яку в народі називають «варшавкою». Їхній нинішній стан — найкраще підтвердження старої істини, що дешевше раз зробити якісно, ніж щороку витрачати кошти на ямковий ремонт, без якого наразі на вітчизняних автодорогах ще не обійтись.

Останніми роками поточний середній ремонт (так офіційно іменують оновлення двох шарів асфальтобетону) в області вже завершують на донедавна проблемному шляху між Житомиром і Бердичевом та на кордоні з Республікою Білорусь. Натомість його активне проведення на відрізку автодороги Житомир — Чернівці, що йде від обласного центру через Чуднів і Любар до межі із Хмельницькою областю, вже додав комфортності й популярності ще донедавна національній лише за офіційним статусом автотрасі.

Стан справ у дорожній інфраструктурі області напрочуд промовисто ілюструє те, що 2015 року держава спромоглась надати кошти лише на експлуатацію автодоріг, тобто їхнє поточне утримання (ямковий ремонт, прибирання від снігу тощо) загалом на 138,8 млн грн. Натомість торік фінансування становило 575 млн грн, а на нинішній рік заплановано 689 млн грн, з яких 397 млн грн спрямують саме на реконструкцію і поточний середній ремонт автодоріг державного значення.

Загальні видатки на дорожню інфраструктуру ще більші, адже зазначена сума не передбачає витрат на розширення і реконструкцію північного об’їзду Житомира дорогою Київ — Чоп, що здійснюється кредитним коштом Європейського банку реконструкції і розвитку. Крім того, з 1 січня 2018 року, коли завдяки наполегливості уряду нарешті запрацював Дорожній фонд, у віданні підрозділів Укравтодору залишили тільки шляхи державного значення, а видатки на ремонт і утримання місцевих доріг загального користування держава фінансує через облдержадміністрації.

Тобто йдеться про масштабну дорожню реформу, завдяки якій Житомирщина отримала торік за новою схемою фінансування 617,2 млн грн, а нинішнього року надійде 775,4 млн грн. Це дало змогу активно взятися за наведення порядку на нібито другорядних автошляхах, які насправді життєво необхідні для жителів райцентрів і невеликих містечок, селищ і сіл.

Пріоритетність робіт визначають за поданнями місцевих громад, бо саме людям на місцях, а не чиновникам у Києві видніше, що треба насамперед ремонтувати і відновлювати.

Однак, як у будь-якій новій справі, не обійшлося без казусів. Приміром, вимога обов’язково погоджувати перелік об’єктів у фінансовому комітеті Верховної Ради вже призвела до збою у роботі через те, що не було кворуму, бо депутати зайняті передвиборчою агітацією. Довгоочікуване оновлення місцевих доріг оголило болісну проблему моральності, адже там, де шляхи пролягають через населені пункти, жителі вимагають встановлювати «лежачі поліцейські», що мають вгамовувати доморощених шумахерів, яких раніше стримували ями і вибоїни. І вже справжньою ганьбою стало те, що доводиться вимушено замінювати на залізобетонні металеві стояки дорожніх знаків, які злодюжки на оновлених ділянках доріг масово зрізують і здають на металобрухт.