Чоловік чесний і вольовий, не суперменеджер, але сповнений енергії відчути біль людей, обізнаних із проблемами у сферах відомства, і реагувати на них, міністр культури Євген Нищук, який так себе охарактеризував, вважає першочерговим розв’язання найважливіших проблем у «найвразливішій ланці галузі, найскандальнішій за кадровими аспектами, якою є охоронно-пам’ятна спадщина, музеї».

Зокрема «з кричущими, просто кримінальними діями у національних заповідниках Києво-Печерська лавра (особливо щодо заступника директора), «Софія Київська», «Переяслав», із ремонтами у Національному музеї Тараса Шевченка, Шевченківському національному заповіднику в Каневі та на інших об’єктах, із з’ясовуванням відносин однієї авторитетної частини музейників з іншою». Рада незалежних експертів, яка створюється, повідомив міністр, розглядатиме кожну з таких конфліктних ситуацій, разом із громадськістю та ЗМІ обговорюватиме кожну з кандидатур, які за конкурсом призначатимуть керівниками цих закладів.

Нині, коли великі державні кошти переспрямовують на збереження цілісності країни, зміцнення армії, йдеться не про розвиток галузі: завдання — зберегти її як таку, наголосив Євген Нищук. «На щастя, ми «відбили» зняття 20% дотації бібліотекарям. Справедливіше привести до 15 мінімальних окладів зарплати керівників національних колективів».

Щоб «саме призначення міністерства перебудувати так, як це є в світі», міністр культури проводить багато зустрічей із канадськими, польськими, литовськими партнерами. «Приїжджали до нас і з Голлівуда. Говоримо не про довгострокові проекти. Маємо підписати угоди, які здійснюватимемо одразу. Канадський уряд пообіцяв прислати працівника їхнього профільного міністерства, який стане одним із моїх заступників на волонтерських засадах». На ще одного свого заступника Євген Нищук пропонує Олеся Журавчака, який знає апаратну роботу, а на першого заступника — Лесю Островську-Люту, яку підтримує Асамблея культурних діячів України.

Сьогодення вимагає від міністра культури реагувати на розкрадання, зловживання, люстрацію як в апараті Мінкульту, так і в усій системі, аби будувати програму дій з чесними людьми. Больовою точкою галузі став Національний заповідник «Херсонес Таврійський» у Криму, який торік долучився до Списку об’єктів Світової спадщини ЮНЕСКО в Україні: до цієї міжнародної організації звертається міністерство по допомогу щодо його недоторканності. Там не можна допустити цілеспрямованого розкрадання музейних експонатів. Звістку про захоплення в Криму храму Київського патріархату в Перевальному Євген Нищук прокоментував, що це йде не від українських представників Московського патріархату, а безпосередньо з Росії. І додав: «Наш представник з великим ризиком для життя їде в Крим, щоб закликати там усі релігійні конфесії до терпимості, з якою вони кілька місяців співіснували за найекстремальніших умов на Майдані, починаючи й завершуючи кожен день молитвами».

А як тепер ставитися до тих російських митців, котрі підтримали загарбницьке вторгнення Володимира Путіна в Україну, і реагувати на заборону виступів та гастролей деяких наших артистів у Росії? «Не Міністерство культури має забороняти у відповідь на такі дії в’їзд російських культурних діячів до України, — зауважив Євген Нищук, — а люди можуть не купити квитки на їхні концерти. Коли вони опиняться в порожніх залах, це більше навчить їх розуміти, що їхня місія як митців — закликати до миру, розуміння й любові, а не підтримувати агресію. Найвідданіші російські шанувальники «Океану Ельзи», яких влада позбавила зустрічі з улюбленим колективом, відреагували на це саме квитками: вони вже купують їх на концерти «Океану Ельзи» в «Олімпійському» і в червні приїдуть до Києва. Я про це знаю».