До Комітету з питань транспорту і зв’язку Верховної Ради 9 квітня надійшло прохання відкликати законопроект № 4431 «Про внесення змін до Закону України «Про морські порти». Це спільна позиція Мініфраструктури та громадськості, вироблена під час круглого столу, присвяченого цій проблемі.
Народні депутати вказують на збитки
Документ, розроблений групою народних депутатів у складі шести осіб, зареєстрований 13 березня цього року. У пояснювальній записці йдеться, що «схема поділу державного майна, повноважень та функцій між Адміністрацією морських портів України та державними підприємствами виявилась недосконалою та значно варіюється в різних портах. При цьому у такому розподілі спостерігається значний дисбаланс, при якому більшість боргів та зобов’язань зосереджуються у державного підприємства, а більшість активів — у Адміністрації морських портів України. Також значний негатив створює дублювання всіх функцій філій Адміністрації морських портів України і державних портових операторів, оскільки в кожному порту створюється дві диспетчерські, два юридичні відділи, два відділи бухгалтерського обліку, дві технічні служби тощо».
Своє рішення змінити чинне законодавство і відмовитися від розпочатої реформи парламентарії пояснили просто. Мовляв, 2013 року 12 державних морських торговельних портів в умовах реформування морської галузі зазнали збитків, тоді як 2012-го збитковими були тільки 3 порти. При цьому чистий прибуток за результатами роботи 18 морських торговельних портів та Державного підприємства «Дельта-лоцман» у 2012 році становив 1 817 507 тисяч гривень.
У 2013 році створили ДП «Адміністрація морських торговельних портів» (з включенням до нього Державного підприємства «Дельта-лоцман»), прибуток якого до кінця 2013 року дорівнював 647 153 тисячі гривень. Тобто у результаті діяльності підприємств портової галузі України (а це АМПУ та державні портові оператори) в 2013 році в умовах реорганізації було отримано лише 1 172 672 тисячі гривень, що на 644 835 тисяч гривень менше від фактичного показника 2012-го.
Депутати переконані, що 2014-го за умови чинності законодавства результати будуть значно нижчі, ніж 2013 року. За оцінками експертів, прибуток в 2014 році становитиме приблизно 800 мільйонів гривень, що порівняно з 2012-м (до створення АМПУ) продемонструє зменшення на 1 мільярд гривень.
Перспективи розвитку
У Міністерстві інфраструктури з такою оцінкою не погодилися. Законопроект вирішили обговорити за круглим столом у профільному парламентському комітеті. Позицію міністерства озвучив начальник департаменту державної політики у галузі морського та річкового транспорту Дмитро Демидович. Мовляв, у відомстві хочуть, трохи підкорегувавши, продовжувати розпочату реформу морських портів. Замість того законопроект №4431, у разі його схвалення, може відкинути галузь на кілька кроків назад.
— Мета Закону «Про морські порти», — зазначив посадовець, — залучення інвестицій. А це робочі місця, соціальна відповідальність, податки тощо. Тобто, чинний закон спроможний вирішити низку злободенних питань галузі. Він створює умови для інвестицій, його розуміють інвестори, громадськість та експерти.
У чинного закону є й інші позитивні положення. Зокрема він упроваджує рівні умови роботи на ринку як для державних, так і для приватних стивідорних компаній. Що ж до АМПУ, то метою її створення був розподіл господарської та управлінської функцій. Це дало змогу консолідувати ресурси портових зборів і сприяло тому, що держава може самостійно фінансувати пріоритетні проекти.
Якщо портові збори повернуть державним стивідорним компаніям (а саме це передбачено депутатським законопроектом) кошти, як і раніше, не спрямовуватимуться на цільові потреби, переконаний керівник АМПУ Юрій Васьков. Свою позицію очільник відомства пояснив так:
— Майже 85% зношеності галузевих фондів — наслідок того, що з 1991 року не було цільового використання портових зборів. Хоча саме це передбачено законодавством, фактично ці кошти витрачали на заробітну плату, покриття інших технічних витрат підприємств. Лише за 6 місяців роботи АМПУ у 2013 році цю ситуацію вдалося змінити. На розвиток портової інфраструктури (цільове використання) за цей період витратили 1,739 мільярда гривень, або усі 100% портових зборів — 1,108 мільярда гривень та ще 600 мільйонів з інших джерел.
На його переконання, вповні оцінити ефективність роботи АМПУ можна буде лише після приходу інвесторів у порти. Саме в Законі «Про морські порти» передбачено відносини адміністрації та інвестора. І нині треба спрямовувати всі зусилля на залучення інвестора, сучасних ефективних портових операторів. У Міністерстві інфраструктури налаштовані оптимістично і вважають, що перешкод для приходу інвесторів у морські порти України немає. Мовляв, у січні 2014 року завершили роботу над правовим підгрунтям, отже можна переходити у практичну площину — залучати інвестора.
— Мінінфраструктури планує зустрічі з інвесторами, бізнесом, юристами, експертами для обговорення прикладних проектів на тому чи іншому підприємстві, — заявив Дмитро Демидович. — У низці підприємств у нас уже готові проекти. Приміром, на виході техніко-економічне обгрунтування щодо Маріупольського, Бердянського портів, розроблено щодо порту Южного, готуються такі проекти щодо Іллічівського та Білгород-Дністровського. Тобто робота не зупиняється, а перебуває в активній фазі, і впевнений, що цього року ми досягнемо перших прикладних результатів.
З очільниками міністерства солідарні представники профільних громадських організацій, профспілок, бізнесу та провідні експерти галузі. На круглому столі свою позицію озвучили: голова Федерації роботодавців транспорту України Орест Климпуш, голова профспілки працівників Одеського морського порту Володимир Зайков, генеральний директор компанії «Бруклін-Київ» Юрій Губанков, директор «Чорноморндіпроект» Сергій Нікулін та інші. Усі вони за вдосконалення реформи й готові надавати свої пропозиції.
Ми в Google+