Хай як комусь це видається невчасним, але фармацевтичний ринок України — тоді, як країна має купу нерозв’язаних проблем, зокрема у Криму й на сході, — з чиєїсь легкої руки почало лихоманити. А щоб новації, які спричинить цей процес, не стали несподіванкою для споживачів ліків, виробники препаратів вголос заявили: з тим, що нині діється в державі, передусім щодо державної реєстрації лікарських засобів, треба щось робити. Бо не можна, щоб одна державна структура реєструвала, а інша, яка не має жодного стосунку до цього досить складного процесу завдовжки рік, піддавала цю реєстрацію сумніву. Та ще й у спосіб, який зовсім не передбачений чинним законодавством. 

«Один із серйозних системних ризиків, які з’явилися останнім часом, — стверджує виконавчий директор Асоціації представників міжнародних фармацевтичних виробників AIPM Ukraine Володимир Ігнатов, — те, що силові структури почали ставити під питання сам процес державної реєстрації лікарських засобів, а це неприпустимо». 

За словами учасників ринку, все має бути чітко і прозоро: якщо МОЗ реєструє препарати, то це МОЗ, якщо МВС — то це МВС, якщо СБУ — то це СБУ. Але відносин, які заважають працювати виробникам, коли представники силових структур, не довіряючи висновкам інших державних установ, з’являються на підприємства і перешкоджають їхній роботі, між цими відомствами бути не повинно.

Із чого все почалося 

Видима частина айсберга цієї проблеми спливла на поверхню 19 травня подіями в Ірпені, що на Київщині. Саме цього дня чоловіки в цивільному з посвідченнями співробітників СБУ прийшли на підприємство «Натур+», яке багато років випускає гематоген, припинили виробництво, опечатали склад з готовою продукцією, вилучили оргтехніку і документи, запхали їх у великі мішки й пішли собі геть, до пуття нічого не пояснивши. «УК» писав про це у №97 за 3 червня ц. р. у матеріалі «Кому завинив український гематоген?». А цим подіям передував документ, підписаний на той час першим заступником начальника ГУ СБУ в м. Києві та Київській області Є. Філімоновим, з вимогою «надати відомості щодо кількості виготовленого й реалізованого лікарського засобу «Гематоген», вартості за одиницю вказаного препарату протягом 2014 —2015 років».

Причому, що особливо здивувало колектив, — відповідно до кількох статей Закону «Про контррозвідувальну діяльність». «Незважаючи на необгрунтованість підстав для витребування документів і матеріалів, — напишуть члени колективу ТОВ «Натур+» керівникам СБУ і Генпрокуратури, — працівники СБУ через прокурора Солом’янського району м. Києва Зайцева А. С. звернулися до слідчого судді Солом’янського райсуду м. Києва Селюкова О. Г. з клопотанням про проведення обшуку в приміщеннях нашого підприємства, а суддя задовольнив його, не звернувши уваги на брак достатнього обгрунтування підстав для проведення обшуку». До речі, за словами директора цього підприємства Алли Симоненко, відповіді на свій лист, під яким майже півсотні підписів, люди так і не отримали. Бо ті відписки, в яких двома реченнями сказано, що хтось там і з чимось розбирається, відповідями вважати навряд чи можна.  

Актовегін — не ліки?!

Поки ірпінське фармпідприємство намагалося з’ясувати, кому перейшли дорогу (бо люди від самого початку «наїзду» були переконані: жодних правопорушень не скоювали, а те, що відбувається, — результат чийогось замовлення), в цій історії з’являється ще одна «ластівка» — працівники СБУ (теж управління Київської області), прихопивши із собою, мабуть, для солідності, ще й столичних міліціонерів, прийшли на фармацевтичне підприємство «Кусум-фарм» (Суми), яке виробляє актовегін — ін’єкції, що поліпшують мозковий кровообіг (вони потрібні передусім людям, які перенесли інсульт), а заодно — і в київський офіс фармацевтичної компанії «Такеда Україна».

Почерк майже той самий, вимоги схожі, хіба що поводилися цього разу силовики більш стримано і роботу підприємства не припинили. «До офіса компанії («Такеда Україна». — Авт.) без попередження зайшли працівники СБУ і МВС й заблокували роботу підприємства за судовим розпорядженням, в якому зазначено про підозру у змові посадових осіб ТОВ «Такеда Україна» та ДП «Державний експертний центр МОЗ» з метою реєстрації «біоактивної добавки Актовегін під виглядом лікарського засобу», — йдеться у відкритому листі Асоціації міжнародних фармвиробників, де зокрема сказано й те, що японська фармфірма «Такеда» працює у понад 70 країнах, а «препарат актовегін, державна реєстрація якого стала предметом справи, є зареєстрованим і дозволеним до медичного застосування ще з 1976 року і на сьогодні є таким у 21 країні, де він без винятку завжди мав і має статус лікарського засобу». 

Якщо буде доведено факт змови й визначено статус актовегіну як БАДу, — переконані іноземні фармвиробники, — це означатиме, що майже 30 років десятки міністрів охорони здоров’я України, що підписували свідоцтва про держреєстрацію, сотні експертів, які готують висновки щодо ефективності, якості та безпечності лікарського засобу, і ще кілька десятків посадових осіб різного рангу неодноразово порушували чинне законодавство України. Якщо ж буде доведено, що цей препарат є лікарським засобом, а факту змови не буде підтверджено, тоді очевидний висновок щодо замовної природи таких дій задля витіснення конкурентів із ринку. 

Ви пишіть — ми вам відповімо…

Із проханням сприяти об’єктивному розгляду справи, а також перевірці обгрунтованості дій правоохоронних органів, щоб не допустити свавілля й дестабілізації виробництва ліків, до перших осіб держави Петра Порошенка та Арсенія Яценюка, а також голови СБУ звернулась і Асоціація виробників ліків України. «На свій лист відповіді ми досі не отримали, — сказав «УК» президент цієї асоціації Петро Багрій, додавши, що все-таки сподівається, що і в питанні з актовегіном, і в питанні з гематогеном розберуться, а люди, які чи то консультували працівників СБУ, чи то наполегливо підказували їм, як діяти щодо цих препаратів, по-перше, стануть відомі суспільству, а по-друге, їхні дії також належним чином оцінять. А що такі люди є, у фармацевтів сумнівів майже немає.

«УК», опублікувавши матеріал «Кому завинив український гематоген?», теж вирішив з’ясувати, що ж відбувається насправді. Ми розіслали інформаційні запити в усі державні органи, як нам видалося, так чи інакше причетні до справи: СБУ і його головне управління у Києві й області, чиї орли приїжджали на «Натур+» й ламали там двері, Генпрокуратуру, прокуратуру Києва і прокуратуру Солом’янського району столиці, чий прокурор ініціював цей дивний обшук. Ми цікавилися зокрема тим, що стало справжньою причиною блокування діяльності фармпідприємства: у чомусь винне саме підприємство, йдеться про недобросовісну конкуренцію імпортерів ліків (а підприємству «Натур+» уже доводилося в судовому порядку відстоювати своє право випускати гематоген: нечесним шляхом зайти на наш ринок намагалися росіяни і білоруси) чи про нахабний переділ ринку всередині країни, ініційований кимось із внутрішніх гравців? А надто хотілося б знати, а чи немає зв’язку між наміром чи то зайти на ринок нечесним шляхом російських виробників гематогену і діями силовиків, а чи наміром переділу ринку і тими ж таки діями. 

Першою на запит прореагувала прокуратура столиці: нам повідомили, що… переслали запит у прокуратуру Солом’янського району (ми туди теж зверталися). Тож від пана Сисоєва, який, імовірно, підмахнув відповіді, не надто вникаючи у справу, редакція отримала аж два листи: однаковісінькі, як близнюки, хіба що перший датований третім червня, а другий — п’ятим. Пан прокурор дуже чемно роз’яснив, що таке публічна інформація (щось не пригадую, щоб я таке запитувала), і ще цілих півсторінки тлумачив, чому не скаже жодного слова по суті кримінального провадження, відкритого щодо підприємства «Натур+». Решту запитань Дмитро Олександрович, мабуть, взагалі не побачив, хоч вони були набрані 14-м кеглем.

Спробувало нібито відповісти по суті ГУ СБУ в Києві та Київській області. «В ході обшуку з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення вживались заходи щодо відшукування документів та речей, які зберегли на собі інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення», — пише у відповіді т. в. о. начальника ГУ Євген Філімонов. За його словами, «під час проведення слідчих дій співробітники ГУ СБУ діяли в рамках чинного законодавства та відповідно до порядку, передбаченого КПК України». Невже у цьому порядку прописано необхідність ламати двері, нечемно поводитися з людьми, забирати й те, що судовою ухвалою не передбачено? Пан Філімонов також роз’яснив, що відшкодування моральної й матеріальної шкоди, якщо щось комусь не подобається, — через суд. І знайшов усі законодавчі норми, які так чи інакше можуть виправдати свавільну поведінку його підлеглих. А ось по суті проблеми — знову ні слова. І закільцювала все відповідь на наш запит в СБУ (чомусь за підписом начальника управління взаємодії зі ЗМІ Олени Гітлянської, хоч запит був адресований голові служби): «відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з дозволу слідчого прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим». А «з огляду на те, що досудове розслідування, в рамках якого було проведено відповідні слідчі дії, здійснює прокуратура Солом’янського району м. Києва, за більш детальними роз’ясненнями ви можете звернутися до органів прокуратури України», — пише Олена Гітлянська. Зверталися — знаємо…

Щоправда, як нам стало відомо, вилучення гематогену і документації підприємства, як і в ситуації з актовегіном, здійснювалося в рамках розслідування кримінального провадження, розпочатого за фактом можливих неправомірних дій службових осіб Державного експертного центру України, що полягають у службовому підробленні документів. Тож це пряме підтвердження факту, що обидва випадки — ланки одного ланцюга. «Урядовий кур’єр» також має інформацію з достовірних джерел, що за цими подіями стоїть людина, яка має прямий стосунок до фармацевтичної галузі й бажання перекроїти фармринок на власний штиб. Однак якщо Україна декларує себе як правову державу, чому структури, які мають стояти на сторожі законності, допускають подібні дії й методи?