Федір ЛАПІЙ: «Якщо в родині є старша дитина, молодша хворітиме значно частіше»

Початок цьогорічної осені з холодами й дощами більше скидався на її кінець, а отже, настала благодатна пора для активізації вірусів та інфекцій, для яких зимна погода — найкраще поле для дій. Першими, як і слід було очікувати, постраждали діти, чи не через одного перехворівши на ті чи ті гострі респіраторно-вірусні захворювання.

Головний дитячий імунолог м. Києва Федір ЛАПІЙЯк захистити дитину восени від сезонних захворювань? Та й чи можна це зробити? На ці та інші запитання читачів нашої газети під час «прямої лінії» відповів головний дитячий імунолог м. Києва кандидат медичних наук Федір Лапій.

Тетяна КРИВОНІС,  м. Київ:

— Цієї осені рано почалися холоди, коли ще батареї в школах і багатоповерхівках не радували теплом, діти хворіють буквально через одного. Розкажіть, можливо, нині у зв’язку з такою погодою з’явилися нові віруси й інфекції?

— Передовсім скажу про те, чого багато людей не знають: в Україні існує система моніторингу, за допомогою якої фахівці відстежують, на що ми хворіємо. Це не означає, що обстежують кожну людину, яка звертається по допомогу до лікаря, але проводять вибірковий відбір зразків для з’ясування, чим спричинені ті чи ті ГРЗ, на які хворіють українці. Так-от, вірусу грипу на початок жовтня фактично не виділили. Нині переважають  інші вірусні інфекції, притаманні осінньому періоду, зокрема парагрип.

Наголошу: в тому, що вересень не потішив нас бабиним літом, є плюси і мінуси. Тепло — підгрунтя для поширення ентеровірусу, що має багато різновидів і може проявлятися по-різному. Наприклад, він є причиною так званої герпангіни, коли спостерігається висока температура (38–390 С), пухирцеві висипання на слизовій рота й мигдаликів, які дуже болючі й із часом лопаються. В інших випадках ентеровірус спричиняє порушення випорожнень, зокрема пронос. І саме через холоди ентеровірусів нині набагато менше, можливо, й тому, що їх витісняють інші віруси. Але чимось особливим нинішня осінь порівняно з попередніми сезонами не відзначається.

— Дякую, а як можна підвищити дитині імунітет? Приміром, дорослі можуть вживати екстракт ехінацеї, а що давати дітям?  Або, може, включати в раціон якісь додаткові вітаміни, продукти?

— Кажуть, санчата треба готувати влітку. Коли йдеться про підготовку дитини до холодного сезону, насамперед треба пам’ятати про загартовування. Крім того, говорячи про профілактику захворювань у дітей, слід брати до уваги, що є речі, яким можемо запобігти, а є й те, на що, на жаль, не можемо вплинути через обставини. Проте існує спосіб справді ефективний, щоб запобігти поширенню вірусів та інфекцій у дитячому колективі: навчити дітей мити руки, користуватися одноразовими паперовими хустинками.

Чхаючи чи кашляючи, дитина повинна звикнути прикриватися. Важливий момент: зазвичай коли людина кашляє, вона прикриває рот і ніс внутрішнім боком долоні, тож краплинки слизу зі збудником залишаються на поверхні долоні, якою ми вітаємося з іншими людьми, беремося за ручку дверей. Якщо так краплинки слизу з вірусом (наприклад аденовірусом) опинилися на долоні, то через дихальні шляхи вони можуть потрапити в організм. Тому, кашляючи чи чхаючи, доречно прикриватися зворотним боком долоні, ліктем або полою одягу.

Звичайно, треба поважати людей, що нас оточують, і уникати колективів, якщо підхопили якийсь вірус, аби не поширювати його. Водночас з огляду на те, що батьки, які працюють, часто не можуть ізолювати хвору дитину надовго, адже потрібно виходити на роботу, навички особистої гігієни, про які я казав, мають дуже важливе значення.

А ось думка, що ехінацея підвищує імунітет, і вживаючи її, людина відносно менше починає хворіти, — міф.  Коли науковці почали досліджувати це питання, з’ясувалося, що крім загострення алергічних захворювань, ехінацея не має інших ефектів.

Щодо їжі, то слід просто пам’ятати, що дитині потрібне повноцінне харчування, до якого би входили різноманітні продукти. Лікарі наголошують, що голодування чи вегетаріанство шкідливе для дітей. Тваринні продукти містять багато корисних і незамінних, особливо для дитячого організму, речовин.

Ви спитаєте: як дотримуватися повноцінного харчування з нашими статками? Відповім: насправді кількість вітамінів, які нам потрібні для щоденної життєдіяльності, не така вже й велика. Ми говоримо про вітамін С, але постійно чомусь пам’ятаємо лише про лимони чи інші екзотичні фрукти, ціна на які в сезон респіраторних вірусних інфекцій стрімко зростає. Водночас смородина, що росте в кожному українському городі, містить більше вітаміну С, ніж лимон. Хто забороняє заморозити на зиму смородину? Та хіба лише смородину?

Те саме стосується малини, порічки тощо. Заморожування — найкращий спосіб, щоб зберегти максимальну кількість вітамінів.

Якщо йдеться загалом про вживання препаратів або медикаментозні методи профілактики, то нині нічого, крім вакцинації, не має доведеного ефекту. Стосовно великої кількості препаратів в аптеках, які нібито підвищують імунітет, спадає на думку вислів: «Кому війна, а кому й мати рідна».

Нема сумніву: коли дитина хворіє, батьки шукають усі можливі засоби, зокрема й медикаментозні, щоб допомогти їй. Звичайно, ринок формує пропозицію відповідно до попиту, який створюють самі пацієнти. Проте наукового підтвердження ефективності більшості таких препаратів немає. З одного боку, на них є попит, із другого — ринок розвивається, і перелік таких препаратів дуже швидко оновлюється. Коли за три-чотири роки один препарат зникає, бо батьки розчарувалися в ньому, з’являється інший із префіксом cупер-, нео-, біо- тощо.

Все дієве — просте: елементарні навички гігієни є надійним захистом від сезонних застуд. Фото Володимира ЗАЇКИ

Сергій ПРИХОДЬКО,  Київська область:

— Розкажіть: коли впродовж року імунітет найбільш ослаблений?

— Сергію, стосовно імунітету є деякі міфи. Зокрема, ми думаємо, що влітку імунітет слабшає через велику кількість сонця, взимку причиною ослаблення захисних сил організму вважаємо те, що часто хворіємо, навесні імунітет низький, бо овочі й фрукти вже не мають достатньої кількості вітамінів. Більшість батьків вважають, що для зміцнення дитячого імунітету треба обов’язково їхати на море. Проте нерідко й на морі діти так само хворіють, як удома, а, повернувшись із відпочинку й потрапивши до дитячого колективу, знов підхоплюють якийсь вірус чи інфекцію.

Очевидно, що річ зовсім не в тім, що є місяці, кращі чи гірші для імунітету. Ми говоримо про те, що в певні пори року поширені ті чи інші інфекційні хвороби, які можуть вразити людину, й якщо ви живете в соціумі, то так чи інакше натрапите на хвороби й занедужаєте.

Важливо, що саме в процесі життя на цій планеті людина й набуває імунітету. Адже зустрічається з вірусами й бактеріями, які розпізнає та запам’ятовує імунна система. Тому нас не вражає знову та сама недуга, якою ми вже перехворіли. Водночас риновірус, який вражає верхні дихальні шляхи, має понад сотню різновидів, а імунітет є сероспецифічним, тобто до кожного окремого різновиду. Отже, скільки разів ви з ним зустрічатиметеся, стільки й хворітимете. У цьому разі частота захворювань залежить від кількості ваших контактів з іншими людьми. Ось ви підхопили його, перехворіли, імунна система запам’ятала цей різновид риновірусу. Коли за певний час ви з ним зустрінетеся, то вже не захворієте. Проте на зміну цьому різновиду може з’явитися інший, від якого ваш організм не захищений.

— Федоре Івановичу, а як ви ставитеся до вживання полівітамінів? Їх можна пити самостійно, наприклад, узимку, коли бракує вітамінів природного походження?

— Річ у тому, що передозування вітамінів не менш шкідливе, аніж їхня нестача. Зокрема, це стосується вітаміну D, надмір якого в організмі спричиняє більше шкоди, аніж його дефіцит. Щоправда, дітям, які перебувають на грудному вигодовуванні, в холодну пору року потрібне додаткове призначення цього вітаміну, оскільки він сприяє розвиткові немовляти. Крім того, мінус препаратів полівітамінів у тому, що вони містять барвники та смакові добавки, адже насправді синтетичні вітаміни гіркі на смак. Саме барвники й добавки можуть стати причиною посилення алергії та загострення атопічного дерматиту.

Людмила,  м. Бахчисарай:

— Моя дитина весь час хворіє, приблизно тиждень через тиждень. Ми лікуємося народними засобами, водночас лікарі призначають антибіотики, але дитина від них не одужує. Що нам робити: вживати такі препарати чи намагатись якось виробити імунітет?

— Людмило, найчастіше запитання, яке мені та моїм колегам ставлять батьки: чому дитина часто хворіє і що з цим робити? І нерідко батьки свідчать, що діти не одужують без вживання антибіотиків. Не можу оцінювати дії колег у Бахчисараї щодо правильності призначення антибіотиків, наскільки вони були необхідні й чи могла ваша дитина одужати без них, адже всі хвороби мають стадії перебігу. Але якщо ви занепокоєні частими хворобами дитини, пораджу звернутися в Сімферополь до головного республіканського дитячого імунолога Олени Кушнір. Вона прекрасний спеціаліст, займається дітьми з первинними, тобто вродженими імунодефіцитами. Якщо у вашого малюка часто бувають отити, були пневмонії, він погано набирає вагу, має хронічний бронхіт, то варто звернутися до дитячого імунолога, щоб вона призначила потрібні обстеження.

Нагадаю також, що антибіотики впливають лише на бактерії, а більшість простудних захворювань мають вірусну природу. Тому можна стверджувати, що більшість антибіотиків, які вам призначали, не вплинули на одужання вашої дитини. Ймовірно, це був природний перебіг захворювання, що зазвичай закінчується одужанням.

— Розкажіть докладніше про вроджені імунодефіцити: які проблеми зі здоров’ям мають насторожити батьків і стати приводом, щоб звернутися до імунолога?

— Найчастіше приводом для відвідування дитячого імунолога є часті респіраторні вірусні інфекції. Проте насправді це може зовсім не означати, що дитина має проблеми з імунітетом. Передовсім потрібно брати до уваги, як росла й розвивалася дитина, на що хворіла на першому році життя, як набирала вагу (діти з імунодефіцитами погано набирають масу тіла, страждають на хронічну діарею). Крім того, треба звернути увагу на те, як минав період після щеплення БЦЖ, яке роблять у пологовому будинку на третю добу після народження дитини, як загоювалася ранка.

Лікар-імунолог цікавиться в батьків станом здоров’я інших дітей у родині, питає, чи не було смертельних випадків на першому році життя, коли дитина померла від сепсису чи інших тяжких захворювань. Батьки мають згадати, як загоювалась пуповинна ранка та чи не було нагноєння або такого запалення, як омфаліт.

Визначальна й кількість перенесених пневмоній та ексудативних отитів. Багато про що говорить загальний аналіз крові. Якщо було зниження лімфоцитів або нейтрофілів, це може бути також ознакою вродженого імунодефіциту. До речі, найчастіше лікарі звертають увагу на їх підвищену кількість, але саме низька кількість цих клітин може свідчити про проблеми з імунітетом.

— Чи є особливості щеплення дітей із вродженими  імунодефіцитами? 

— Якщо говорити про вроджені імунодефіцити, то є різні ураження імунної системи. Найпоширеніші мінорні ураження, тобто незначні, й ці діти можуть відповідати на вакцинацію. Але діти із проблемами імунітету більш схильні до тяжкого перебігу грипу. Є поширені, але менш тяжкі порушення імунітету, наприклад селективний дефіцит імуноглобуліну А. В такому разі імунна система не виробляє антитіл класу імуноглобуліну А. Це поширений імунодефіцит, який у Європі зустрічається приблизно на 200–500 населення. У таких дітей ризик тяжкого перебігу грипу та виникнення ускладнень вищий, тому вони передовсім потребують захисту від грипу шляхом вакцинації. Вакцина для них безпечна й ефективна.

Водночас для дітей із тяжкими вродженими проблемами імунітету, коли імунна система зовсім не здатна відповідати за вироблення імунітету під час вакцинації, щеплення не проводять. Їх можна захистити, вакцинуючи лікарів, тобто медичний персонал, який з ними контактує, аби ті не були джерелом інфекції. Так само вакцинацією потрібно захищати членів сім’ї, аби ні тато, ні мама, які можуть принести вірус із роботи, ані брат чи сестра, що можуть підхопити його в дитячому колективі, не стали джерелом інфікування.

Наголошу, що шанси в невакцинованої людини захворіти в сім’ї, де всі мають щеплення, фактично знижується на 70%. Це високий відсоток для того, щоб не щеплена людина, яка не повинна хворіти на грип через особливості імунної системи, могла бути захищена через оточення.

Оксана Валеріївна,  м. Дніпропетровськ:

— У мене п’ятирічна онучка, її батьки цього року думають, чи не зробити їй щеплення від грипу, бо торік вона перехворіла. З якого віку можна робити його дітям і які в Україні цього року є вакцини проти грипу?

— Вакцинами, які є в Україні, щеплення від грипу дозволене з 6 місяців життя. Нині в нас зареєстровано 4 вакцини, і дві з них мають однакову назву: препарат бельгійського виробника флюарікс,  голландського виробника інфлувак, дві вакцини з однаковою назвою ваксігрип.

Щоб не виникло плутанини, поясню: обидва останніх препарати французькі, різниця в тому, що один виготовляють у Франції, а інший за технологією виготовлення вакцини «in bulk» — в Україні. Виготовлення з форми «in bulk» означає, що це упакована вакцина, проте кінцевий етап її виробництва проходить в Україні. Вона нічим не відрізняється від виготовленої у Франції, крім того, що на ній написано: «Виготовлена з упаковки «in bulk» в Україні».

— Дякую! А якщо, приміром, дитина перехворіла на застуду, через який час їй можна робити щеплення, щоб це було безпечно? І коли краще вакцинуватися?

— У такому разі слід говорити про тих, кому не можна робити щеплення. Основні протипоказання до вакцинації для профілактики грипу — гостра хвороба. Але на відміну від інших країн, передовсім європейських, протипоказання до вакцинації в Україні — будь-яке гостре захворювання. У Фінляндії, Німеччині чи Австрії температура тіла до 38,5 градусів у пацієнта з гострою респіраторно-вірусною інфекцією не є протипоказанням до вакцинації.

Крім того, щеплення не можна робити в разі тяжкої алергічної реакції (анафілактичного шоку, набряку Квінке, тяжкої кропив’янки) на компоненти  або попередню дозу цієї вакцини. До компонентів, на які варто звертати увагу під час опитування щодо алергічної реакції, належить білок курячого яйця, адже саме там вирощують вірус.

Проте алергія до курячого яйця — рідкісне явище, часто плутають непереносимість і алергію. Нерідко діти перших років життя мають саме непереносимість курячого яйця, яка провокує в них те, що в народі називають діатез, проте з віком це минає.

Коли можна робити щеплення дитині, якщо вона перехворіла на  гостру респіраторну чи іншу вірусну інфекцію? Тоді, коли лікар, оглянувши дитину, визначить, що вона одужала. Тобто послухає серце, легені, загляне в рот, огляне тіло та лімфовузли. Якщо фахівця щось насторожить, він має всі підстави відкласти вакцинацію до наступного візиту.

Оптимальний час для вакцинації — до того моменту, коли вірус вступив у повні епідеміологічні права. Чому? Що більше часу проходить від моменту вакцинації, то більший рівень антитіл ви маєте. Якщо ви зробили щеплення зараз, то до грудня чи лютого матимете надійний сформований імунітет. Якщо вакцинуватиметеся в грудні, коли вірус уже циркулюватиме, цілком імовірно, що вакцина не встигне вас захистити і ви можете захворіти. Але до лютого матимете досить часу, щоб сформувався імунітет. Для того, щоб він був ефективніший, рекомендуємо робити саме тоді, коли повноправних прав грип ще не набув.

— Федоре Івановичу, назвіть чинники, які (крім спадковості), впливають на формування імунітету в дитини. На що варто батькам звертати увагу?

— Зі спадковості я й хотів почати. Багато захворювань, про які ви навіть не здогадуєтесь, але є їх носіями, можуть бути закладені у ваших генах. Наприклад, носієм певного гена може бути одна людина на сто тисяч, але якщо так трапиться, що вона зустріне іншого носія гена, народиться хвора дитина. Водночас існують так звані мінорні, незначні зміни в імунній системі, про які ми можемо й не знати, проте вони не заважають нам жити досить довго і не мати особливих проблем зі здоров’ям.

Але чому ми все-таки хворіємо? Тому що існує велика кількість вірусів, які мутують і можуть до нас потрапляти в той чи інший період нашого життя під час відвідування тих чи тих компаній, дитячих колективів та провокувати захворювання. Вважається, що впродовж життя ми маємо досвід спілкування з 109 різними антигенами.

Саме так, через контакт із різними мікроорганізмами та патогенами, відбувається тренування нашої імунної системи. Тому важливо, щоб дитина ходила в дитячий садочок. Досвідчені батьки знають: перший рік у садочку дитина хворіє тиждень через тиждень, другий рік хворіє через два тижні, третій рік — через три тижні, і жодні імуномодулюючі препарати, на жаль, не впливають на те, щоб вона хворіла менше. Лише на третій-четвертий рік відвідування дитячого колективу дитина хворіє менше, і причина в тому, що вона набула імунітету.

Якщо цього не відбулося в дитячому садочку, дитина частіше хворітиме в першому-другому класах. Згідно з думкою наших закордонних колег та висновками Всесвітньої організації охорони здоров’я, здорова дитина, яка відвідує дитячий колектив, живе серед людей, спілкується з іншими дітьми, може хворіти до 10–15 разів на рік, тобто частіше, ніж щомісяця.

Пам’ятаймо про неписане правило імунології: якщо в родині є старша дитина, молодша хворітиме значно частіше. Так відбувається тому, що старший брат чи сестра приносить молодшому всі віруси, які підхопив у дитячому колективі. Це природний процес. Чому ми намагаємося зробити його керованим? З однієї простої причини: хочемо мати певний прогноз щодо того, що нас чекає на канікули, на новий рік, щоб тяжкі інфекційні захворювання не стали для нас неприємною несподіванкою.

Говоримо не лише про ті десять інфекційних захворювань, вакцинація проти яких передбачена календарем щеплень і щеплення яких покривається за державний кошт. За бажанням батьки можуть зробити щеплення від вітрянки і так запобігти неприємному сюрпризу, приміром, під час літнього відпочинку на морі чи в дорозі, коли дитина раптом захворіє та покриється висипом. 

Крім того, батьки можуть провести ревакцинацію дітей шести років і старших від кашлюка, оскільки ні хвороба, ні вакцинація, яку роблять до шестирічного віку, не забезпечує тривалого захисту.

Усі розвинені країни — Канада, США, Австралія, Японія тощо — вже проводять ревакцинацію кашлюка дітей дошкільного та шкільного віку, навіть багато дорослих вакцинується.

Тому якщо хочете підготувати дитину до дитячого садочка чи школи, можете зробити для неї більше, ніж пропонує держава, захистивши її зокрема від вітрянки, кашлюка, пневмококової  інфекції, адже отити, якими діти нерідко хворіють у дитячих садочках, найчастіше пов’язані із пневмококом.

«Пряму лінію» підготувала і провела Тетяня МОІСЕЄВА,«Урядовий кур’єр»

ДОСЬЄ «УК»

Федір ЛАПІЙ. Народився 1973 року в Києві. Закінчив Національний медичний університет імені О.О. Богомольця. Кандидат медичних наук, доцент кафедри дитячих інфекційних хвороб та дитячої імунології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

ПРЕС-ЦЕНТР «УК»

З питань органiзацiї та проведення «прямих лiнiй» i «круглих столiв» «Урядового кур’єра» звертатись до керiвника прес-центру Анни  ШИКАНОВОЇ на електронну адресу:  imrich@ukcc.com.ua