РУЙНАЦІЯ СТЕРЕОТИПІВ

«Урядовий кур’єр» дослідив,  хто й чому вдається до одного з найнесподіваніших  способів психотерапії

Ще вчора ви боялися зробити щось надзвичайне, що виходить за встановлені суспільством рамки, а вже завтра можете вдягнути спідню білизну поверх шуби. І найцікавіше, що не будете при цьому сам-один.

Світ навколо змінюють конкретні люди, і кожен може стати таким. Цей девіз однієї з акцій благодійного фонду «Волонтери на допомогу дітям-сиротам» можна взяти за епіграф, досліджуючи відносно нове явище сучасного буття — флешмоб. Психологи стверджують, що підпорядковане раціональності й логіці життя врешті-решт набридає. А експерти зазначають: на акції сьогодні з однаковим завзяттям збираються і люди пенсійного віку, і мами з дітьми. Та й відсоток успішних, заможних і впевнених у собі серед моберів чималенький.

На заборону вуличних телефонів-автоматів лондонські модниці відреагували яскравим флешмобом. Фото з сайту freshlysosial.com

На цьому місці одночасно

Як зазначає Вікіпедія, флешмоб (також флеш моб і флеш-моб) у перекладі з англійської означає «натовп, що спалахує». Це заздалегідь спланована масова акція, зазвичай організована через Інтернет або інші сучасні засоби комунікації, в якій велика кількість людей оперативно збирається у громадському місці, протягом кількох хвилин виконує заздалегідь узгоджені дії і потім швидко розходиться.

Немає єдиної думки щодо того, яка мета проведення флешмобів. Адже навіть учасники того самого заходу можуть мати різну мету. Серед можливих варіантів — розвага, порушення повсякденного плину життя, бажання справити враження на навколишніх, відчуття причетності до спільної справи, самоствердження (випробувати себе: «Чи зможу я це зробити на людях?»), спроба одержати гострі відчуття.

Від різних стихійних реакцій натовпу (криків «Го-о-о-л!», биття вітрин, сутичок з правоохоронцями тощо) флешмоби відрізняються більшою свідомістю й організованістю.

Приміром, дебош напідпитку — це лише порушення громадського порядку, а акція, під час якої 100 чоловік на виступі поп-зірки підіймають плакати з написами «Рок назавжди!» — типовий флешмоб.  

Сценарії для гри придумують та обирають учасники акцій, спілкуючись через форуми спеціальних інтернет-сайтів. Там призначається й місце та час проведення акції. Координація часу зазвичай проводиться через заздалегідь синхронізований годинник на мобільних телефонах.

Одним із класичних прикладів є римський: 300 чоловік у призначений час зайшли до книгарні й дружно попросили неіснуючу книжку.

Київські мобери часто обирають місцем зустрічі Майдан Незалежності. Фото з сайту images.yahoo.com

«Щось не так? Народжуйте!»

Якщо флешмоби, організовані закордонними дідусями і бабусями, зводяться переважно до танців під хіти їхньої молодості, то російські пенсіонери з громадської організації «Старше покоління» вирішили привернути увагу до демографічної проблеми. 18 травня 2011 року о 15:00 сотні літніх людей у накидках з написом «Щось не так? Народжуйте!» окупували поїзди на кільцевій лінії московського метро. Невеликими групами вони заходили у вагони і розсідалися вздовж проходу. Пенсіонери роздавали листівки і намагалися пояснити представникам молодого покоління, що їм всерйоз пора замислитися про створення сім’ї, якщо не хочуть, щоб старих у метро з кожним роком ставало дедалі більше, а дітей — менше.

Якось американський комік Джиммі Кіммел, підкинув батькам ідею для різдвяного флешмобу. В ефірі свого вечірнього шоу він запропонував, щоб за тиждень до настання свята мами і тата дозволили своїм чадам відкрити один подарунок. Щоправда, під ошатною упаковкою повинен бути захований предмет, який мав максимально не догодити дитині. Американці виявили незвичайну фантазію. Вони урочисто вручали дітям консерви, пальчикові батарейки, губки для миття посуду, заморожені овочі, туалетний папір. Хлопчикам дарували ляльок, дівчаткам — машинки. Діти теж у боргу не залишилися: вони плакали, жбурляли подарунки, качалися по підлозі і лаяли Санту. Ось такий американський гумор. До речі, достеменно не відомо, що потім приніс Санта Клаус самому ініціаторові акції. Й можна лише уявити який розіграш у стилі флешмоб можуть придумати  за кілька років жертви комікової ініціативи. Приміром викличуть йому велику кількість фінінспекторів. Тож краще грати на позитивних струнах.

Протест —  теж форма

З 2008 року в Україні було започатковано новий вид флешмобів, зорієнтованих на груповий прояв протесту. На відміну від класичного флешмобу, флешпротестмоб класифікували як завчасно сплановану масову акцію, в якій велика група людей зненацька з’являється в громадському місці і протягом кількох хвилин виконує завчасно обговорені дії протестного змісту, після чого одночасно швидко розходиться в різні боки. На флешпротестмобах заборонено популяризацію людей, об’єднань громадян. Усе відбувається навколо ідей, їхніх інтерпретацій. Під час організації вітається широке інформування громадськості, ЗМІ, оскільки вважається, що ідея протесту таким чином може бути поширена значно за межі учасників заходу і випадкових перехожих. «Ми не мовчатимемо», «Постав двійку міністру за Рік молоді в Україні», «Спитай міністра, де рік молоді», «Шенгенська віза – єдина для всієї України» — це лише кілька з них.

Дещо про снігову бабу

Саме цими днями десять років тому ввійшло до вжитку  складне іноземне слово, яким сьогодні вже нікого не здивуєш. Торік ми довго чекали, коли випаде сніг. І, нарешті побачивши суботнього ранку вкриту білим килимом землю, майже не змовляючись висипали на вулицю разом із дітьми. Снігових баб того дня наліпили кілька десятків… А увечері в новинах побачили репортаж з одного зі столичних парків — там медійники зафіксували  «велике одночасне ліплення», про яке кияни домовилися через один з вітчизняних сайтів. До речі, учасникам цієї акції вдалося залучити до неї чимало пінгвінів. (Див. словничок — Авт.)

А ще явище, якому всі вікові категорії підвладні має неабияку перспективу. Приміром, нещодавно мій дошколярик-син, вислухавши чергове пояснення, чому мама затримується з роботи, заявив: тоді доведеться влаштувати в тебе під вікнами флешмоб…

ДОВІДКА «УК»

Восени 2002 року побачила світ  книжка соціолога Говарда Рейнгольда «Розумний натовп: наступна соціальна революція», у якій автор пророкував, що люди використовуватимуть нові комунікаційні технології (Інтернет, стільникові телефони) для самоорганізації. Саме цей час прийнято вважати  датою започаткування флешмобу. А перша акція відбулася 17 червня 2003 року в Нью-Йорку. Приблизно двісті чоловіків зібралися навколо одного дорогого килима в універмазі і заявили продавцям, що живуть разом на складі на околиці Нью-Йорка, а до магазину прийшли, аби придбати «килимок кохання».

ПРАВИЛА ГРИ

♦ Повна аполітичність і нерелігійність акції.

♦ Сценарій флешмобу має бути якомога абсурдніший.

♦ Учасники повинні точно і без самодіяльності йти за сценарієм (якщо імпровізація і самодіяльність не є умовою конкретного флешмобу).

♦ Учасникам заборонено збиратися і привертати до себе увагу до початку акції. Все має видаватися спонтанним.

♦ Учасники повинні утримуватися від прояву емоцій (сміх, вигуки і т.д.) і розмов між собою (якщо це не є умовою акції).

♦ Після закінчення акції потрібно швидко зникати з місця події, роблячи вигляд, що нічого не відбувалося.

♦ Намагатися не провокувати агресивної реакції навколо і не порушувати закон, порядок і моральні норми.

♦ На всяк випадок мати при собі посвідчення особи.

♦ Бути тверезим.

СЛОВНИЧОК

Мобер — людина, яка бере участь у флешмобі

Пінгвін — той, хто, прочитавши, прийшов подивитися замість того, аби взяти участь

Кузьмич — випадковий споглядач, на якого й розраховане дійство

Листівка, інструкція — сценарій із вказаними місцем і часом проведення акції та довідковою інформацією.

Роздача листівок — попередній моб перед головним з метою роздати інструкції учасникам зазвичай з якимось цікавим завданням (так зазвичай відсіюють пінгвінів)

Агент — людина, яка роздає інструкції, активний учасник акції

Маяк — людина, за прихованим сигналом якої розпочинається і закінчується флешмоб

Камертон — годинники, що перебувають у суспільному або інших місцях, за якими мобери заздалегідь синхронізують власні годинники для точного прибуття на місце акції;

Класика — ФМ-акція, побудована на первинних основах ідеології цього руху: миттєве створення натовпу, абсурдність дій тощо;

Медіа-група або знімальники — офіційні представники ФМ-організацій, що займаються зйомкою ФМ-акцій.