Український жіночий конгрес — платформа, яка визначає порядок денний у сфері гендерної рівності для органів державної влади, громадських організацій, медіа. Цьогорічний захід проходив під гаслом «Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови». Його мета — домогтися паритетної участі чоловіків і жінок у процесах відбудови України.

Суспільна роль змінюється

У зверненні до учасників конгресу дружина Президента України Олена Зеленська відзначила швидку зміну ролі та навантаження на жінок в українському суспільстві.

«Дві промовисті цифри: за даними Кадрового центру ЗСУ, нині в нас 43,5 тисячі жінок-військовослужбовиць. Це майже втричі більше, ніж у 2014-му. Водночас 56% новостворених бізнесів за цей рік — це жіночі бізнеси. Мені здається, із цих цифр складається дуже виразна формула українського жіночого лідерства зараз. Наші жінки — захисниці. Уже не метафорично, а фізично. І водночас вони займаються відбудовою нормального життя — бізнесу, робочих місць. Відбудовою перспективи, майбутнього», — сказала вона.

За словами першої леді, Україна мріяла про жіноче лідерство еволюційним шляхом, але набула його в надто екстремальний спосіб. «У кожного лідера завжди є група підтримки. І нині держава має стати такою групою підтримки для жінок, на яких навалилося стільки несподіваного екстремального лідерства. Щоб жінки повернулися з евакуації, маємо створити їм умови — від робочого місця й житла до садочка та школи поряд», — зазначила Олена Зеленська.

Як зауважила дружина Президента, саме для цього, зокрема, працює Всеукраїнська програма ментального здоров’я — щоб допомогти жінкам упоратися зі щоденним стресом. Із турботою про жінок реалізують під час війни й реформу шкільного харчування: учні мають отримувати найкращу їжу, щоб мами були спокійними, а родини відчували, що вони потрібні. А нещодавно ухвалена Національна стратегія подолання гендерного розриву в оплаті праці в Україні має далі зменшувати цю різницю — із нинішніх 18% (на стільки менше, ніж чоловіки, отримують жінки) до рівності.

«Є ще один промовистий факт про жіноче лідерство: у грантових конкурсах для підприємців в Україні цього року взяло участь більше жінок, ніж чоловіків. Але при цьому організатори зазначають, що жінки просять менше грошей на свої проєкти. Дорогі жінки, зробімо із цього висновок. Давайте нарешті самі себе дооцінювати. Під час війни українки здійснили такий сильний ривок у розвитку своїх лідерських якостей, стільки нового опанували, стільки на себе взяли. Тож ми не маємо погоджуватися на другорядність чи недооцінку. Українські жінки — лідерки. Це вже не треба нікому доводити. Це факт», — резюмувала перша леді.

Перша леді України переконана, що держава має стати групою підтримки для жінок, на яких навалилося стільки несподіваного екстремального лідерства. Фото з сайту president.gov.ua

Можливість реалізуватися в бізнесі

Уряд підтримує жінок у прагненні досягти більшої фінансової спроможності та можливості реалізуватися в бізнесі, пропонуючи їм грантові програми, можливості для навчання й перенавчання, впроваджуючи заходи з подолання гендерного розриву в оплаті праці. Це зазначила перший віцепрем’єр-міністр — міністр економіки Юлія Свириденко, виступаючи на 7-му Українському жіночому конгресі. Вона нагадала, що торік улітку уряд започаткував грантові програми, які можуть допомогти жінкам розпочати або розширити власний бізнес. Зокрема, за програмою «Власна справа» можна отримати мікрогрант до 250 тисяч гривень, а для розвитку бізнесу в переробній галузі можна взяти грант до 8 мільйонів гривень. Окрім того, ветеранки або дружини наших захисників можуть отримати до 1 мільйона гривень за програмою ветеранських грантів.

«На сьогодні майже 11 тисяч українців стали переможцями програми «Власна справа», 54% з них — жінки. Ця грантова програма дуже затребувана. Попри те що у країні триває війна, українці готові відкривати та розвивати бізнес, працювати і брати відповідальність. Тому на наступний рік ми передбачили вдвічі більше фінансування на цю програму та плануємо видати приблизно 14 тисяч грантів на 3,5 мільярда гривень», — зазначила Юлія Свириденко.

Уряд також працює над реалізацією програм, які сприяють навчанню та перенавчанню українців. Адже одна з гострих проблем, яка стала ще більш відчутною під час війни, — структурне безробіття. Тобто коли фах людей на ринку праці не відповідає потребам роботодавців. Одна з ініціатив, яка покликана розв’язати цю проблему, — ваучери на навчання від Державної служби зайнятості.

«Ваучер на навчання — це майже 27 тисяч гривень, які можна витратити на саморозвиток та здобуття конкурентного фаху, більш затребуваного на ринку праці. Доступні 124 професії та спеціальності. На сьогодні вже понад 17 тисяч українців отримали такі ваучери. Найчастіше ними користуються саме жінки — 71%. Найпопулярніші спеціальності серед жінок — психологія, охорона здоров’я, освіта і соціальна робота. Водночас ми спостерігаємо тенденцію, коли жінки обирають і навчання на водійок, охоронниць, трактористок, токарів, електрогазозварниць, навіть була жінка, яка навчалася на машиністку електропотяга», — розповіла Юлія Свириденко.

Вона нагадала, що Мінекономіки залучає партнерів для надання підтримки українцям в навчанні та перекваліфікації. Зокрема, Projector Foundation за підтримки Мінекономіки започаткував проєкт із безоплатного навчання жінок — впродовж року 1000 українок зможуть здобути безплатну освіту в галузі креативних та IT-індустрій. Учасницями цього проєкту можуть стати внутрішньо переміщені жінки, а також жінки, які виїхали з України та отримали статус тимчасового захисту в іншій країні.

«Лише за перші два дні партнери отримали уп’ятеро більше заявок, ніж передбачала програма, тобто запит жінок на саморозвиток, лідерство неймовірний. Особливо під час війни, коли вони дедалі частіше беруть на себе відповідальність і стають ініціаторками бізнесових і управлінських ініціатив у своїх громадах», — підсумувала Юлія Свириденко.

Рухаємося на рівні з ЄС

Україна рухається у сфері гендерної рівності на рівні з ЄС. Це заявила віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольга Стефанішина під час спеціальної панелі «Жіноче лідерство: політичні, економічні та соціальні виклики й перспективи у процесі вступу України до ЄС». Участь в обговоренні також взяла Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова.

«Блок питань щодо гендерної рівності не підсвічувався як проблемний, за яким немає впевненості щодо України, в рекомендаціях Єврокомісії. Це визнання того, що ми рухаємося на рівні із країнами ЄС, Україна не відстає від загального демократичного розвитку держав. Хоч деякі інші країни мають його в переліку основоположних трансформацій, які потрібно здійснити», — зазначила Ольга Стефанішина.

Вона підкреслила, що хоч Україна й не є частиною оцінки глобального гендерного індексу Євросоюзу, як країна-кандидат може на це претендувати: «Це важливо, щоб мати детальну офіційну оцінку всього нашого руху у сфері гендерної рівності на рівні інших країн ЄС. Маємо просувати проактивну політику й забезпечувати присутність жінок на всіх рівнях. Коли, наприклад, в уряді є вагоме представництво жінок — це абсолютно інший формат ухвалення рішень, більш ексклюзивне бачення».

Віцепрем’єр-міністр зауважила, що протягом багатьох років держава встановлювала високу планку щодо реалізації політики гендерної рівності, й підкреслила, що ратифікація Стамбульської конвенції, до прикладу, стала кроком назустріч європейським цінностям. Вона зауважила, що нині, коли йдеться про відновлення, зелену трансформацію, розвиток євроінтеграційного потенціалу, формування програми Україна — НАТО, гендерна політика та інклюзивність — наскрізні пріоритети на всіх рівнях держави.

Ольга Стефанішина підкреслила, що з початку повномасштабної війни фокус у сфері реалізації державою гендерної політики значно змістився, зокрема на проєкти з реагування на жахливі злочини, які вчиняли російські окупанти.

«Попри зростання викликів з початку повномасштабної війни ми, уряд, змогли швидко реагувати, тому що роками вибудували державні системи. У нас була система протидії домашньому насильству, розгорнута велика мережа притулків, соціальних сервісів у регіонах. Те, що ми щодня вкладали в цю систему, дало нам змогу в умовах війни проявити стійкість, надати людям необхідну допомогу. Зокрема, в максимально короткі терміни сформувати систему центрів допомоги врятованим», — сказала Ольга Стефанішина.

Говорячи про пріоритети, віцепрем’єр-міністр зауважила, що важливо ухвалити закон, який вводить в законодавчу площину поняття сексуального насильства, пов’язаного з війною, а також відповідальність за цей злочин. Окремо вона наголосила на важливості формування системи проміжних репарацій і закладення необхідного фундаменту, щоб відповідальність рф була незворотною.

«Є величезний запит на справедливість, і я вважаю, що ухвалення цього законодавства буде першим важливим кроком на шляху до неї. Це наш політичний обов’язок перед кожною жінкою і чоловіком, про випадки знущання з яких ми знаємо», — зазначила урядовиця.

Джерела: Офіс Президента,
Міністерство економіки,
Служба віцепрем’єр-міністра Ольги Стефанішиної