Благодатна нива для корупціонерів усіх мастей — численні заборони, які можна обійти як винятки, заплативши за це кругленьку суму. Ще донедавна такою золотою жилою був пункт 6.30 Державних будівельних норм України В.2.5-20-2001 «Газопостачання», що допускав встановлення газових плит тільки у «житлових будинках висотою до 10 поверхів включно».

Що робити, якщо не можна, але треба

Земля нині дорога, що спонукає забудовників навіть у таких провінційних містах, як Житомир, гнати багатоповерхівки у висоту. Однак потенційних покупців більше приваблюють газифіковані квартири з автономним опаленням, ніж начебто обов’язкові в таких висотних спорудах електроплити на кухнях і спільна для всіх мешканців газова котельня.

Приклад Житомира, де здали в експлуатацію щонайменше десяток 12-поверхових житлових будинків з газовими плитами й автономним опаленням на блакитному паливі в кожній квартирі, типовий для всієї України. Забудовник звертався до нині вже приватного проєктного інституту, який, на переконання тодішніх керівників Мінрегіону, нібито був «базовою організацією з науково-технічної діяльності з питань будівництва та експлуатації інженерних мереж газопостачання». Ця установа клепала однотипні висновки про «можливе як виняток відхилення від будівельних норм і правил». Його остаточно узаконювали на засіданні секції житлового будівництва, промислової та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів науково-технічної ради Мінрегіону.

Злі язики стверджують, що кожне таке рішення аж ніяк не було безплатним, однак ці витрати перекривали доходи від продажу газифікованих квартир у будинках, що юридично не могли бути підключені до газових мереж.

Як виняток не став правилом

Здавалось би, якщо згадувана вимога не принципова, то логічніше не розглядати кожне звернення забудовника індивідуально, а змінити відповідну вимогу державних будівельних норм (ДБН). Вони, до речі, так само, як загальнообов’язкові Правила дорожнього руху, за образним висловом, написані кров’ю жертв, що загинули чи постраждали через недотримання вимог безпеки.

На зміну старим нормам прийшли нові ДБН В.2.5-20:2018, що набули чинності з 1 липня 2019 року. У них уже немає згадки про допустимість газифікації будинків тільки «до 10 поверхів включно». До речі, цю вимогу було зумовлено не примхою розробників, а турботою про безпеку мешканців висотних будинків, бо на що вищу висоту потрібно подавати газ, то більшим має бути тиск у трубах, що може призводити до так званого відриву вогню. У підсумку він гасне, а підступне блакитне паливо заповнює приміщення.

Ще одним чинником небезпеки стають вентиляційні канали на кухнях, де спрацьовує аналогічне правило: що вищий будинок, то сильнішою може стати тяга, що потенційно теж може задути вогник.

Отож навіть нині, коли у ДБН з газопостачання вже немає згадки про «10 поверхів включно», ця вимога… чинна. Вона є у ДБН В.2.2-15:2019 «Житлові будинки. Основні положення», у пункті 7.50 яких сказано: «У кухнях житлових будинків заввишки 11 поверхів і більше, у гуртожитках, будинках для осіб літнього віку та осіб з інвалідністю (незалежно від поверховості) необхідно передбачати встановлення електроплит».

Тож неважко спрогнозувати, що можливе повернення до старої практики, коли всупереч загальнообов’язковим ДБН багатоповерхівки, вищі за 10 поверхів, індивідуально газифікували «як виняток», а причетним до цієї корупційної оборудки чиновникам золотили ручку.

Масова газифікація 12-поверхових новобудов у Житомирі й загалом в Україні засвідчує: потрібно або міняти вимоги ДБН, або карати чиновників за їх порушення. Фото автора

Нова перепона для забудовників

У нових ДБН В.2.5-20:2018 «Газопостачання» тепер є пункт 9.26, у якому йдеться: «В житлових будинках, що проєктуються, допускається передбачити встановлення газовикористовуючого обладнання для поквартирного опалення та гарячого водопостачання при висоті до 3 поверхів включно». Це означає, що індивідуальні опалювальні та водогрійні котли на блакитному паливі й газові колонки відтепер можна встановлювати тільки в будинках, не вищих за три поверхи.

Вимога цілком обґрунтована, бо це обладнання надто небезпечне і в разі неправильної експлуатації може спричинити вибух такої сили, що зруйнує всю споруду. Однак закрадається пі­дозра, що цю норму ДБН, так само, як заборону на газові плити в будинках, вищих за 10 поверхів, знову масово обходитимуть «як виняток», а витрати на цей пункт корумпованих чиновників за старою традицією закладуть у вартість житла, що давно вже коштує як у Європі, хоч споруджують його будівельники з українськими зарплатами.

Єдиним дієвим рецептом проти цієї біди може і має стати жорстке дотримання ДБН, порушення яких слід вважати кримінальним злочином, що становить загрозу життю і здоров’ю всіх, хто житиме чи перебуватиме у споруджених «як виняток» будівлях. Тільки за цієї умови ДБН писатимуть, щоб ними користуватись і неухильно виконувати, а не для створення корупційних дірок для власного збагачення.