З  першого грудня тепло-комунальні послуги українці отримуватимуть за передоплатою.  Відповідне рішення Президент України  ввів у дію указом від 4 листопада 2014 року «Про стан забезпечення енергетичної безпеки держави та невідкладні заходи щодо сталого проведення опалювального сезону 2014/15 року». Це нововведення зумовило бурхливі дискусії експертів, більшість яких виступає категорично проти народної підтримки монополістів, якими є виробники  комунальних послуг. Крім передоплати, існують величезні резерви для економії енерговитрат, а тому регіональна влада просто зобов’язана їх запровадити. 

Для цього потрібно терміново ліквідувати  численні зловживання комунальників щодо споживачів.

Борги треба повертати…

В умовах воєнної агресії цей опалювальний сезон буде найскладнішим за всю історію незалежності України. На тлі війни найбільшим тягарем для нашої економіки став величезний борг тепло-комунальних підприємств перед НАК «Нафтогаз України» за газ, використаний у попередні роки: на 1 січня 2014 року він перевищив 22,1 мільярда гривень. «До цієї суми треба додати цьогорічний обсяг споживання: на 10 листопада комунальний сектор спожив 6,2 мільярда кубометрів газу вартістю майже 11,3 мільярда гривень, тобто виходить 33,4 мільярда гривень. Але вжито заходів, завдяки чому нині борг комунальників за газ скоротили до 16,3 мільярда, в структурі якого майже 5,5 мільярда — заборгованість 2014 року», — повідомив «УК» радник міністра регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Іван Варга.

Проаналізувавши структуру боргу у 16,3 мільярда, вирішили в першу чергу погасити нараховану різницю в тарифах для населення на суму 3,2 мільярда гривень коштом державного бюджету. За даними Івана Варги, вже підписано відповідні протоколи — до кінця року розрахунки буде завершено.  Загалом 2014 року на погашення різниці в тарифах на комунальні послуги в бюджеті передбачили 3,8 мільярда гривень, а в травні до цієї суми додали ще 8 мільярдів — загалом вийшло 11,8 мільярда гривень. Порядок розрахунків за пільгами та субсидіями регламентує спеціальна урядова постанова: Мінфін надає з державної скарбниці кошти комунальникам на погашення різниці в тарифах. Потім комунальні підприємства віддають борги за газ компанії «Нафтогаз України», звідки кошти повертають в бюджет. 

Проте повністю закрити боргову проблему щодо пільг та субсидій поки що не вдається. На 2015 рік на покриття різниці в тарифах у бюджеті планують передбачити 2,5 мільярда гривень, але запланованих  коштів не вистачить для повного розрахунку муніципальних підприємств тепло-комунального господарства. Тому можливо, що в І кварталі наступного року тарифи знову підвищать.

 …і штрафи платити

Крім тепло-комунального господарства, «зависли» проблеми бюджетних організацій. Для  компенсації різниці в тарифах за цей та попередні роки для міністерств освіти, оборони, охорони здоров’я тощо потрібно ще 2 мільярди  гривень. Проте в цьогорічному бюджеті коштів не передбачено. Тому уряд підготував відповідні пропозиції для бюджету на 2015 рік.

Газові стосунки комунальників та НАК «Нафтогаз України» обтяжені ще й штрафними санкціями, що великим тягарем лягають на державну скарбницю. Проблема в тому, що три роки тому «Нафтогаз» ініціював зміни в затверджений урядом типовий договір. Цей документ регламентує співпрацю  газовиків із комунальними підприємствами, які багато років поспіль отримують субсидії з державного бюджету на покриття різниці в тарифах. Загальна сума нарахованих штрафних санкцій, включно й на державні субсидії, на 1 листопада сягнула майже 1,69 мільярда  гривень. Ці гроші через суди «Нафтогаз» намагається вибити в комунальників. А перед урядом постала проблема: де взяти ці кошти? Вочевидь, доцільніше буде відновити типовий договір, зміни в який внесено нечесним шляхом. 

Тарифи на «теплі» послуги

Нещодавно у Національній комісії державного регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) заявили про плани приведення тарифів в енергетиці до економічно обгрунтованого рівня протягом найближчих 6 місяців. При цьому наголошується, що «це не означає, що тарифи будуть підвищувати». 

Вочевидь, що перш ніж заявляти про необхідність підвищувати ціну газу для населення та комунальників, необхідно спочатку забезпечити належний облік його споживання. В середньому в Україні лише на третині будинків встановлено газові лічильники, а в Києві — ще менше. Проте навіть за наявності будинкових газових лічильників монополісти дурять населення. Експерти стверджують, що в наші домівки подають газ, калорійність якого на 25%  нижча порівняно з рівнем, за який ми платимо. Отже, величезні суми за неспожите блакитне паливо наповнюють кишені керівників монопольних виробників «теплих» послуг. Про суми прихованих прибутків можна здогадатися, адже відомо, що населення споживає щороку 18 мільярдів кубометрів газу.  Усунення зловживань — це величезний резерв для стримування тарифів від зростання.

Але переконатися в наявності махінацій споживачі не можуть, адже лічильники міряють не калорії, а обсяги спожитого газу. В провідних країнах Європи прилади міряють не обсяги, а калорійність спожитого газу.

Але способи махінацій на цьому не вичерпуються. Так, повірку лічильників роблять за температури плюс 20 градусів, тоді як зазвичай будинкові прилади обліку встановлюють на відкритому просторі, й узимку, коли обсяги споживання  різко зростають, прилади з величезним прискоренням працюють за мінусових температур. Відомо, що, обчислюючи обсяги споживання газу, враховують співвідношення тиску і температури (P/t). Отже, що нижча температура, то більший обсяг показує лічильник. Тобто в такий спосіб лічильник додає неспожиті величезні обсяги блакитного палива. 

Це далеко не повний перелік зловживань газових та комунальних монополістів, виявляти які  зобов’язана місцева влада для створення прозорих тарифів. Споживач не повинен інвестувати в монополістів — виробників теплової енергії, гарячої та холодної води, адже вони не дають жодних гарантій щодо якісних послуг в затребуваних обсягах. 

Наталка ПРУДКА
для «Урядового кур’єра»