Компанія «Чорноморнафтогаз» практично вже 14 березня була повністю підконтрольна російським військовим та «Газпрому». У руках агресора опинилося все обладнання, включаючи закуплені в 2012 році дві бурові вишки, здатні вести видобуток вуглеводнів на великих глибинах — так звані вишки Бойка. Перший заступник голови правління «Чорноморнафтогазу», що входить до складу НАК «Нафтогаз України», Володимир Плечун у коментарях для ЗМІ повідомив, що захоплене майно компанії та можливості щодо подальшої розробки шельфу Чорного моря можуть збільшити капіталізацію російського «Газпрому» на 50 мільярдів доларів, що з лишком покриє витрати на окупацію Криму. Нині всі морські вишки охороняють автоматники, викрадено й усі документи «Чорноморнафтогазу». Самопроголошений прем’єр Криму Сергій Аксьонов уже розпорядився подальшою долею української компанії — її передадуть російському «Газпрому». 

До речі, впродовж останніх шести місяців «Чорноморнафтогаз» наростив видобуток газу на 23%. За словами Володимира Плечуна, якщо був план 1,6 мільярда кубометрів на рік, то такий приріст свідчить, що ми дуже швидко вийдемо на показник понад 2 мільярдів кубометрів — саме стільки нині споживає Крим.

Насправді втрачені можливості України за рахунок нарощування видобутку нафти та газу на шельфі Чорного моря набагато більші, ніж вищезгадані 50 мільярдів. У захопленому Криму в руках агресора опинилися багаті вуглеводневою сировиною родовища морського шельфу. У 2007 році керівництво «Нафтогазу України» заявило, що видобуток вуглеводнів на шельфі Чорного та Азовського морів дуже швидко можна збільшити в 10 разів. Для цього необхідно залучити в розвідку закордонні технології глибокого буріння.

Кому дістануться «вишки Бойка»? Фото з сайту maritime-zone.com

Активно інвестуючи в геологорозвідку та розробку родовищ, цілком реальним був прогноз про збільшення щорічного видобутку газу на морському шельфі на 5 мільярдів кубометрів, а нафти — на один мільйон тонн. Українська компанія, що здійснює геологорозвідку та видобуток із морського дна, «Чорноморнафтогаз», працює лише на мілких глибинах — до 76 метрів, хоча основні поклади заховано на глибинах понад 200 метрів. Провідні світові компанії опанували технології буріння на глибинах понад 2 кілометри.

Світові лідери видобутку нафти й газу постійно цікавилися запасами, що зберігаються в територіальних водах України. Український шельф входить у Альпійсько-Гімалайський пояс, де також розташовані потужні нафтогазоносні регіони Ірану, Іраку, Азербайджану, північного Кавказу та Румунії. Прогнозні ресурси Чорного та Азовського морів у газовому еквіваленті оцінюють у межах 4—13 трильйонів кубічних метрів! Український шельф привабливий ще й тим, що коефіцієнт успішності геологорозвідки досягає значення 0,5—0,6, тоді як середньосвітовий показник — 0,3. Це означає, що із десяти пробурених свердловин 5—6 будуть успішними, тобто майже в 2 рази більше, ніж на інших континентах. До слова: пробурити одну свердловину коштує понад 10 мільйонів доларів.

Лідери світового бізнесу Exxon Mobile, Shevron, Shell, американська Hunt Oil, бразильська Petrobras давно намагалися зайти на український шельф, але заяви українських чиновників про доцільність опанування морських шельфів довго залишалися лише деклараціями. Серйозно задумалися про опанування морського дна після стрімкого зростання ціни на російський та середньоазійський газ. Наприкінці 2005 року в Україні було оголошено міжнародний тендер на розвідку та видобуток енергоносіїв на Прикерченській дільниці шельфу Чорного моря площею майже 13 тисяч квадратних кілометрів.

Перемогла американська VancoInt. — компанія обіцяла інвестувати в геологорозвідку 150 мільйонів доларів, а в разі успішної розвідки інвестиції планували збільшити до 2—3 мільярдів доларів. У жовтні 2007 року VancoInt. поступилася правами та обов’язками щодо підписання угоди про розподіл продукції компанії VancoPrykerchenska, співвласником якої були ДТЕК та російський бізнесмен Євген Новицький. Однак через конфлікт із урядом Юлії Тимошенко роботи не вели і лише в червні 2013 року український суд визнав мирову угоду, яку раніше було затверджено Стокгольмським арбітражем. Дані про роботу компанії відсутні, адже часу обмаль.

Як відомо, наприкінці минулого року важливим стало підписаня угоди про видобуток газу на мілководному шельфі в Керченській протоці між Україною та компаніями Eni (Італія), Electricitede France (Франція). Планувалося залучити до 4 мільярдів доларів.

Також підготовлено до підписання угоду на видобуток газу на глибоководному шельфі Чорного моря — ділянки «Скіфська» — із консорціумом на чолі з компанією Exxon Mobi lExplorationand Production Ukraine B.V. Цей консорціум переміг у конкурсі у 2012 році. До його складу входять: американська Exxon Mobil (40%, оператор), Shell (35%), австрійська OMV в особі румунської «дочки» Petrom (15%) та НАК «Надра України» (10%). Звісно, тепер усі ці проекти буде заморожено.

Хоча варто нагадати, що базовий сценарій проекту оновленої Енергетичної стратегії України на період до 2030 року передбачав зростання річного видобутку газу (не лише на шельфі) із 20 до 44 мільярдів кубічних метрів і скорочення його імпорту до 5 мільярдів кубічних метрів. Але — не судилося.

ПРЯМА МОВА

Утрачені можливості

Володимир ПЛЕЧУН, 
перший заступник голови правління  «Чорноморнафтогазу»:

— На шельфі вже працюють розвідані родовища, які за мінімальних вкладень можуть збільшити видобуток нафти як мінімум удвічі. Готувалися вести трубу на Одесу, вже трубоукладач стоїть на трасі. Півроку роботи — і трубу було б прокладено, що відразу дає додатково півмільярда кубометрів. Все було сплановано. Але, на жаль, тепер це не для нас, не для України.

КОМПЕТЕНТНО

Проекти західних  корпорацій стають віртуальними

Михайло ГОНЧАР,
керівник енергетичних програмЦентру «Номос»:

— Ідеться про Чорне море. За підсумками масштабних геологорозвідувальних пошукових робіт на шельфі і в глибоководній зоні вже в найближчі 5 років стане відомо, чи стане за покладами вуглеводневих ресурсів Чорне море другим Каспійським чи Північним морем. Є прогнози, що це буде саме так.

Вже є перші позитивні результати досліджень Чорного моря в румунському секторі. В український сектор також прийшли потужні міжнародні компанії — це конкуренти «Газпрому». Тому Росії необхідно ці проекти нейтралізувати. Безумовно, що нестабільна ситуація в Криму переводить всі проекти західних корпорацій щодо розробки надр Чорного моря в розряд віртуальних. Ніхто ні цента не потратить для того, щоб здійснювати там пошукові роботи. Розпочавши військові дії на території України, Росія одним махом накриє мінімум 4 міжнародних проекти за участю провідних світових компаній.

Іранська нафта здатна обвалити ціни

Богдан СОКОЛОВСЬКИЙ,
енергетичний експерт:

— Європа і США можуть зняти заборону на продаж іранської нафти і повторити сценарій розвалу СРСР. Продаж цієї нафти обвалить ціни на неї і, таким чином, зруйнує економіку Росії. Сценарій зняття санкцій з Ірану на заборону продажу нафти дуже реальний, тим більше що ця країна зовсім недавно оголосила про припинення своїх ядерних програм. Безумовно, це дуже сильно вдарить по Росії. США вже почали підготовку до такого сценарію.

Америка нещодавно розконсервувала свій стратегічний нафтовий запас і виставила його на світовий ринок (5 мільйонів барелів). Це була своєрідна проба, тому що Іран здатний зробити дуже велику пропозицію на ринку нафти, спроможну обвалити ціни.