ГЛAСНІСТЬ

Верховна Рада ухвалила пакет з двох украй важливих законодавчих актів на підтримку та утвердження громадянського суспільства в країні

Рік, що розпочався, вочевидь обіцяє бути прихильнішим до вітчизняної демократії. Адже ухвалені 13 січня закони - "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення доступу до публічної інформації)" та "Про доступ до публічної інформації" до цього пройшли довгий і тернистий шлях. Пригадайте: ще в грудні, тобто якихось 20 днів тому керівництво нашого парламенту знайшло формальну зачіпку, аби зняти його з голосування. Робилися такі спроби і в минулий четвер, та вони, на щастя, виявилися безсилими перед бажанням депутатського загалу відкрити шлях суспільству.

Цього від нас чекала Європа, а додатковим подразником, можливо, став і красномовний заклик з журналістської трибуни в парламенті: "Доступ до інформації: зараз або ніколи!". Тож за перший законопроект проголосували 412 народних депутатів, а за другий 408 - нечасто зала "під куполом" дає такі щедрі результати.

Які ж позитивні сигнали посилають широкому загалу громадськості наші законодавці?

Відповідно до Закону "Про доступ до публічної інформації", будь-який громадянин може запитати потрібну йому інформацію в органах влади, монополіях та бізнесових структурах, котрі отримують фінансування з бюджету. На відповідь визначено строк не більше п'яти робочих днів. Коли цей запит стосується інформації щодо захисту життя чи свободи особи, стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися, чи можуть статися. Відповідь повинні надати не пізніше 48 годин.

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно.

Не можуть належати до інформації з обмеженим доступом декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайнятість чи займають виборну посаду в органах влади; обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої чи другої категорії.

Відчутним кроком на шляху до подолання корупції, утвердження демократичних засад суспільного життя є і наріжні положення Закону "Про забезпечення доступу до публічної інформації". Він, по-перше, забороняє органам влади та їхнім керівникам самостійно робити інформацію таємною чи службовою - це прерогатива лише закону. А по-друге, законодавчий акт відкриває двері представникам ЗМІ: вони можуть безперешкодно відвідувати органи влади, якщо ці структури не ухвалили спеціальних обмежень, і забороняє будь-кому (навіть власникам медіа) втручатися в діяльність журналістів без їхньої на те згоди.

І найголовніше. Хоч би якою засекреченою була інформація, вона може бути поширена, якщо є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення. Йдеться про інформацію, яка несе загрозу державному суверенітету, територіальній цілісності країни, забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб.

В ексклюзивному інтерв'ю для "Урядового кур'єра" голова Комітету з питань свободи слова та інформації Верховної Ради Андрій Шевченко так прокоментував цю, значною мірою історичну, ухвалу українського парламенту:

- Дуже важливо, що обидва законопроекти прийняті пакетом, адже вони тісно пов'язані між собою. Працюючи над ними, найбільше дискутували довкола двох питань: права суспільства знати публічну інформацію і права кожного громадянина на захист свого приватного життя. І перше, і друге - конституційні засади, а отже, треба було все збалансувати, чітко визначитися з поняттям "суспільний інтерес".

Відтепер наші громадяни повинні знати, що вся інформація, котрою володіють чиновник та суб'єкти владних повноважень, є відкритою. Звісно, коли йдеться не про чернетки рішень, а про вже ухвалені документи. Законодавчо визначені винятки з цього правила - таємна інформація, а також конфіденційна та службова. Відкрита і вся інформація щодо бюджетних видатків, знову-таки окрім винятків, окреслених законодавчо.

Особливо хотів би наголосити на третій новації: будь-яка інформація з обмеженим доступом може також бути оприлюдненою, якщо цього вимагає переважаючий суспільний інтерес. Це дуже важливо для моїх колег-журналістів. Як і та норма, що на розгляд інформаційних запитів дається лише п'ять робочих днів, а не місяць, про що йшлося у законі про інформацію від 1992 року.

Знаковою назвав би й таку нову законодавчу гарантію для роботи представників ЗМІ, як забезпечення заявочного принципу акредитації: на вчасно подану заявку чиновники не мають права відмовити будь-якому журналістові. Медійники також мають право безперешкодно відвідувати органи влади та структури місцевого самоврядування.