Цього разу Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк виніс на обговорення три теми: відновлення мовлення в зоні АТО, інфраструктурних проектів на території Донецької та Луганської областей, аналіз проектів законів про реструктуризацію заборгованості для фізичних і юридичних осіб. Однак перед заслуховуванням тематичних звітів-презентацій глава уряду зробив кілька важливих заяв. Так, Кабінет Міністрів запровадив заборону на всі транзитні перельоти для всіх російських авіакомпаній через авіаційний простір України. «Украерорух має повідомити про це Росію. Заборону для військових літаків уже здійснили. Зараз ця заборона стосується всієї цивільної авіації РФ і всіх їхніх авіакомпаній», — сказав Прем’єр, додавши, що ні для кого винятків у цьому питанні не буде.
Він пояснив, що рішення зумовлене загостренням військової та зовнішньополітичної ситуації. За цих умов Росія може використати український авіапростір для зовнішніх провокацій. Заборона літати — відповідь уряду на агресивні дії сусіда.
Чого чекати експорту
Арсеній Яценюк доручив керівництву НАК «Нафтогаз України» зупинити придбання блакитного палива в Росії: «Це не вони нам не постачають газ, це ми у них його не купуємо», — пояснив Прем’єр. За його словами, Україна отримала набагато кращі цінові пропозиції від європейських партнерів. Тактичні завдання уряду: позбутися російської газової залежності, зменшити споживання блакитного палива, менше витрачати коштів на його придбання. Стратегічне завдання — за 10 років зробити Україну повністю енергонезалежною державою.
З 1 січня 2016 року почне діяти угода про зону вільної торгівлі. Згідно з орієнтовними підрахунками внаслідок продовольчого ембарго Росії Україна втрачатиме 600 мільйонів гривень на рік. Щоб наростити експорт, Арсеній Яценюк запропонував Президентові створити 8 торговельних представництв: у Бельгії, США, Китаї, Єгипті, Німеччині, Польщі, Швейцарії, Туреччині.
А Верховну Раду Арсеній Яценюк попросив врешті-решт проголосувати пакет законопроектів щодо чесної і прозорої приватизації. За його словами, документи дають змогу економічно об∂рунтовано оцінити вартість об’єктів приватизації, залучати іноземних радників, щоб прибрати політичний вплив на процеси приватизації в Україні. «Законопроекти переслідують одну мету: той, хто дає більше грошей, і має реальні можливості для управління держкомпаніями та для збільшення робочих місць, той стане переможцем аукціону про придбання об’єкта приватизації», — додав він.
Гроші є, немає пропозицій
Міністр інформаційної політики Юрій Стець розповів про технічну й фінансову допомогу на відновлення мовлення в зоні АТО. Спеціальне обладнання надали США, Литва й Польща. Його орієнтовна вартість 10 мільйонів гривень. МВС та Міноборони опікувалися безпекою фахівців під час монтажних робіт. Заступник міністра Артем Біденко розповів, що 5 із 9 аналогових телевізійних передавачів, наданих Польщею, вже встановлено, 9 із 15 таких приладів Литви встановлено, 3 ФМ-передавачі від США розмістять найближчим часом. Українські сигнали нарешті з’явилися в Краматорську, Маріуполі, Красноармійську, Волновасі, Єлизаветівці, Кураховому.
Віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко попросив дещо змінити процедуру, пов’язану з початком дії підписаної майже рік тому кредитної угоди з ЄБРР щодо відновлення зруйнованих на сході об’єктів інфраструктури. Перший транш у 30 мільйонів євро можна буде почати реалізовувати вже під кінець цього року. Кошти спрямують на 72 соціальні проекти: відновлення хостелів і гуртожитків, модернізацію та енерговідновлення дитсадків, шкіл і лікарень тощо. «Соціальні об’єкти — перший транш. Наступні спрямуємо на будівництво мостів і відновлення доріг», — додав урядовець.
Опісля Арсеній Яценюк висловив обурення тим, що місцеві органи влади не квапляться використовувати надані урядом 5 мільярдів гривень на потреби своїх регіонів. Він попросив Геннадія Зубка з’ясувати, на яких саме об’єктах ідуть зволікання і чому: «Гроші є, але їх не використовують. Така сама історія й з інвестиційними проектами на 2016 рік. Ми змінили Бюджетний кодекс, до 25 листопада продовжили термін подачі інвестиційних проектів, але великої кіпи матеріалів не отримали. Гроші, кажуть, дайте, а під що саме, пропозицій не дають».
До речі, на проектні роботи Донецька та Луганська області отримали по 150 мільйонів гривень. Яскравий приклад — відновлення зруйновано мосту в Слов’янську, який ще три місяці тому зголосився профінансувати ЄБРР. Місцева влада натомість зволікає.
Щодо цієї ситуації Геннадій Зубко зауважив: «Є гроші, є можливості. Немає волі».
Міністр фінансів Наталія Яресько презентувала пакет із 4-х законопроектів, спрямованих на відновлення банківського кредитування в країні. Наразі воно, за її словами, заморожене. Натомість є велика кількість проблемних кредитів, психологічна неготовність банків брати на себе ризики. «Аби надати бізнесу і підприємцям ресурси, слід розморозити кредитування. Не менш важлива проблема валютних іпотечних кредитів, які внаслідок девальвації подорожчали у гривневому еквіваленті», — наголосила міністр.
У Мінфіні та НБУ вважають, що розроблені проекти законів не зашкодять країні. Один із них — про реструктуризацію заборгованостей громадян за кредитами в іноземній валюті, які отримували на купівлю єдиного житла. Станом на 1 жовтня поточного року обсяг валютних кредитів становить 87 мільярдів гривень. Із них на 50,2 мільярда гривень — іпотечні валютні кредити фізичних осіб.
«Закон дасть право провести реструктуризацію боргу для 37 тисяч українців на понад 20 мільярдів гривень», — заявила Наталія Яресько, додавши, що цю пропозицію підтримали 19 найбільших банків країни.
Ще один документ — проект закону «Про фінансову реструктуризацію». Він має розв’язати проблеми надмірного боргового навантаження на українські підприємства.
Відкриту частину засідання Прем’єр завершив прогнозом. За його словами, державний бюджет відповідатиме критеріям МВФ та буде збалансованим, у ВР прийматимуть ту податкову реформу, яка відповідатиме інтересам підприємців і всіх громадян України. «Урядова база найкраща для збалансування бюджету та економічних інтересів підприємств. Грудень буде дуже інтенсивним для уряду, Верховної Ради, Президента і вплине на подальше проведення справжніх реформ», — резюмував він.
Ми в Google+