КОМУНАЛЬНІ ПОСЛУГИ

«Секретний» лічильник
 

Нещодавно державне підприємство «Харківстандартметрологія» презентувало багатотарифний електронний лічильник гарячої та холодної води, який розробили й запустили в дрібносерійне виробництво. І хоч схожих приладів на українському ринку чимало, фахівці підприємства стверджують, що їхній — єдине у своєму роді вітчизняне ноу-хау, яке змогло наблизити оплату за спожиту гарячу воду до реальних показників.

За словами Володимира Бородінова, директора виробничо-технічного центру «Прилад» (це філіал ДП «Харківстандартметрологія»), нині в деяких квартирах, а також на окремих підприємствах і в організаціях вже встановлено лічильники холодної й гарячої води. Але прилади старого покоління рахують здебільшого лише її кількість, а температуру «ігнорують». 

«Розумний» же лічильник вимірює температуру води через певні проміжки часу, вносить дані в свою електронну пам’ять і за запитом власника повідомляє, скільки і якої води було витрачено. Споживачеві, запевняє Володимир Бородінов, залишається лише повідомити комунальному підприємству зафіксовані електронним приладом дані, за якими й нараховуватиметься оплата.

Директор виробничо-технічного центру «Прилад» Володимир Бородінов запевняє, що їхнє дітище — єдине у своєму роді вітчизняне «ноу-нау». Фото Прес-служби ДП  «Харківстандартметроголігя»  

У вас є лічильник? Ми йдемо до вас!

Чи й справді цей вимірювальний прилад може істотно заощадити сімейний бюджет, чи все сказане — лише рекламний трюк? Я вирішила це перевірити, навідавшись у сім’ї харків’ян, які ним користуються вже не перший рік. Адже, за словами розробників, їх чотирьохтарифний електронний лічильник з’явився на світ не тепер, а ще в 2009 році! Тоді його вперше почали випускати невеликими пробними партіями. А розробку ДП «Харківстандартметрологія» розпочало в 2005 році спільно з КП «Харківські теплові мережі», яке є основним підігрівачем води для всього міста. 

Увесь час прилад удосконалювали, він ставав дешевшим і якіснішим, але принцип його роботи залишився без змін. Він поєднує відразу два лічильники (гарячої і холодної води), датчик, за допомогою якого вимірюється температура гарячої води, і електронний дисплей, де висвічуються, як на мобільному телефоні після натискування кнопки, об’єми холодної, недогрітої і гарячої води. Тож завжди може побачити на індикаторі, скільки та якої води витрачено.

Саме цей прилад поставила півтора року тому в своїй двокімнатній квартирі багатоповерхівки на Салтівському житловому Світлана Деканенко, яка живе разом із донькою. Зустрітися погодилася відразу й охоче, пояснила, навіщо поміняла старі лічильники на новий електронний прилад, який виготовили харківські метрологи.

 — Мене весь час дивували й обурювали величезні диспропорції у споживанні гарячої й холодної води, — розповідає Світлана Володимирівна. — За логікою, наша сім’я мала б витрачати більше холодної води, бо саме її використовуємо для пральної машини, туалету й під час інших домашніх клопотів. Але до заміни лічильників, тобто до жовтня 2010 року, все було навпаки. Цифри у старих квитанціях оплати за воду просто вражали невідповідністю! Наприклад, за 5,5 року звичайні лічильники нарахували 411 куб. м води гарячої, а холодної — лише 278. Це свідчило, що гаряча вода найчастіше була зовсім не гарячою, а ледь теплою, і нам не потрібно було її розбавляти. Старі ж лічильники працювали тільки на кількість. Тож тільки-но відкривався кран, із нього відразу «капали» гроші із сімейного бюджету.

Світлана Володимирівна бере олівець і підраховує:

— Сьогодні вартість 1 кубометра гарячої води у Харкові становить 16,05 грн, а холодної — 2,268 грн. Отже, споживач переплачує за гарячу воду в середньому в шість разів, якщо її температура нижча, ніж 40 градусів.

На моє запитання, хто пані Світлана за освітою, оскільки рахує вельми вправно, відповідає, що хімік. І додає: «Річ не в цьому, вміти рахувати свої гроші має кожний, кому не байдуже, на що їх витрачати. Я належу до таких».

Як тільки Світлана Деканенко дізналася від подруги, що вже є «розумний» електронний лічильник, здатний економити її сімейний бюджет, негайно зв’язалася з виробниками, які ще й встановлюють свої прилади. Найпереконливішим аргументом для зміни лічильника  для неї було проведене фахівцями ВТП «Прилад» статистичне дослідження. Воно з’ясувало, що в середньому на один кубометр гарячої води, що подається в квартири харків’ян, припадає 250 л води з температурою, нижчою, ніж 40 градусів, 300 л води з температурою від 40 до 44 градусів, а 400 л — від 45 до 49 градусів і 50 л з температурою від 50 градусів і вищою.

Відповідно до температури й оплата за воду диференціюється. Про все це жінка здогадувалася й раніше, але нічого не могла вдіяти. Їй пообіцяли, що використання чотрирьохтарифного лічильника здешевить переплату за недогрів води в її квартирі приблизно на третину. Так і сталося.

 — Це можна простежити за квитанціями, які більше мене не дратують, — каже Світлана Деканенко. — Бо за півтора року роботи нового електронного лічильника гарячої води ми використали 30 кубів, а холодної — 143. 

На момент, коли Світлана Володимирівна демонструвала принцип роботи приладу, на дисплеї висвітилась температура гарячої води: 25 градусів. Але це не зіпсувало жінці настрій: уже півтора року вона платить лише за ті послуги, які насправді отримує.

Холодною водою митись не комфортно. Фото з сайту emontvannoy.com

Вода не гаряча, а ціна «кусюча»

У ході свого міні-розслідування я дізналася ще чимало цікавого про «розумний» лічильник. Так, житель селища Жуковського, що поблизу заводу «Комунар» у Харкові, О. Сахаров розповів, що тривалий час він навіть судився з теплопостачальниками за постійний недогрів води і викинуті на вітер гроші. За тепленьку воду, яка, як правило, бігла з гарячого крана в його квартирі, підприємство «Харківські теплові мережі» змушувало платити, як за кип’яток, та ще й закладало в нараховані норми величезні запаси: а якщо десь прорветься труба чи потече незакритий кран. Коли ж терпець у чоловіка урвався, він почав шукати інші варіанти і знайшов, поставивши одну з перших розробок багатотарифного лічильника.

— І хоч мій прилад був ще без «наворотів», — хвалиться Олександр Олексійович, — за п’ять років він зберіг мені й моїй сім’ї чимало нервів і коштів. — За цей час у нашій квартирі витекло в середньому 80% «гарячої» води з температурою, нижчою за 40 градусів. А справді гарячої, тобто понад 50 градусів, ми отримуємо на місяць 1 кубометр або ж іще менше, за що й платимо відповідно. Звертатися до судів більше немає потреби.

Іншими словами, «розумний» лічильник «виконує» постанови Кабінету Міністрів №630 від 21 липня 2005 р. і №151 від 17 лютого 2010 р., в яких зазначено, що послуга централізованого гарячого водопостачання оплачується залежно від температури води, яка надходить у приміщення. Так, температура гарячої води, нижча за 40 градусів (про що говорив Олександр Сахаров), не вважається наданою послугою за підігрів води, і платити за неї не потрібно. Тут оплата здійснюється за тарифом холодної води. Якщо ж температура в межах від 40 до 44 градусів, послуга оплачується на 70%, від 45 до 49 — на 90%. І лише гаряча вода 50 градусів і вище оплачується, як стовідсоткова послуга.

На жаль, про ці документи знають далеко не всі харків’яни та жителі інших міст. Адже постачальники тепла, які й гріють городянам воду, не зацікавлені в тому, щоб їхні гроші, нехай і не зароблені, «текли» тим, хто подає холодну воду. Очевидно з цих міркувань, що вони й не інформують споживачів про виважену й справедливу позицію уряду, відображену в постановах, ні на бланках самих квитанцій про оплату, ні на інформаційних стендах у пунктах оплати цих послуг, ні іншим чином. Але й ця інформаційна блокада, схоже, довго не протримається, бо дедалі більше споживачів комунальних послуг хочуть знати, на що витрачають свої гроші.

ПРЯМА МОВА

Михайло БУДЬОННИЙ,
генеральний директор ДП
«Харківстандартметрологія»,
член Всеукраїнської громадської
організації «Союз споживачів України»:

— Підбираючи лічильник для обліку гарячої води, слід звертати увагу на такий показник, як інерційність. За цим параметром наш прилад ЛВ-4Т спрацьовує на зміни температури протягом однієї хвилини. А є й такі лічильники, які встановлюють температуру води за 8 або ж за 16 хвилин. Так маємо різницю в обліку. Слід також пам’ятати й про те, що самі лічильники нічого не економлять, вони просто підраховують, скільки води споживається. Але навіть саме їхнє встановлення стимулює до заощадження води й упорядковує товарно-грошові відносини у суспільстві.