Попри всі політичні перипетії, робота у полі кипить. Аграрії досівають ярові і чекають дозрівання озимих. Цьогорічне літо прийшло досить рано, тому агропідприємства можуть почати збір урожаю вже наприкінці червня, спрогнозував заступник директора департаменту агропромислового виробництва ОДА Олег Медведєв.
Оцінити обсяги урожаю-2014 він не взявся, але погодився, що є всі передумови для збору цього року мільйона тонн на Луганщині. Насамперед тому, що із 275 тисяч гектарів озимини лише 4% «вийшли» із зими слабкими та зрідженими.
Крім того, є запаси вологи у грунті. А науковці з місцевого аграрного університету твердять, що пшеничний колос сформувався доладний — на 30—32 зернини, з чистим і непошкодженим флаговим листом. До речі, озима пшениця — найрентабельніша культура в області. Тож тамтешні аграрії дещо переглянули структуру посівних площ у бік зернових, кукурудзи і соняшнику.
«У третій декаді червня створимо робочу групу, яка виїжджатиме у господарства для оцінки біологічної врожайності зернових», — зауважив Олег Медведєв.
За оцінками фахівця, за останні п’ять років аграрії області оновили свій машинно-тракторний парк на 80%. Як наслідок, витрати на виробництво скоротились у рази. Використовуючи стару вітчизняну техніку, аграрії витрачали на передпосівний обробіток одного гектара землі та його засівання 22—27 літрів солярки, а з новою — їм вистачає шести. Удвічі продуктивніші й імпортні комбайни.
«Це суттєва економія грошей, зважаючи на те, що складові цьогорічної посівної значно подорожчали. Ціна солярки, приміром, зросла до 15—16 гривень за літр проти торішніх 9,80, вартість засобів захисту, насіння — у півтора рази», — бідкається в. о. голови Асоціації фермерів і сільгосптоваровиробників області Сергій Ковальов.
Нині, щоб засіяти гектар ріллі, потрібно близько чотирьох тисяч гривень, підрахували в аграрному департаменті Луганщини. Враховуючи, що в області засівають 618 373 гектари, у майбутній урожай буде вкладено близько 2,5 мільярда гривень лише на етапі посіву.
«Грошей, звісно, бракує. Ще й чимало банків відмовились цьогоріч надавати кредити аграріям, тож деякі з них змушені укладати форвардні контракти з Аграрним фондом, — розповідає заступник директора департаменту. — Хоча ціну фонду (1890 гривень за тонну озимої пшениці) вважають занизькою».
За словами Олега Медведєва, деякі ощадливі селяни приберегли зерно минулорічного врожаю. Декотрі підприємства навіть готові купувати його дорожче, аніж скуповує АФ. Зокрема, лише за тиждень до департаменту звернулися чотири підприємства, які продали зерно компанії «Каргілл» за хорошою ціною, але зіткнулися з проблемою вивозу його за межі області. На блокпостах зерно не випускають озброєні люди. В області ж його більше ніхто не купує — Луганщина на 200% забезпечує себе зерновими сама.
«Озимі частково недогодовані, посівна кампанія практично зривається. Сьогодні потрібно, як мінімум, створити комфортні умови сільгосптоваровиробникам. Бо війна війною, а їсти хочеться завжди», — підсумував Сергій Ковальов.
Ми в Google+