ВИПРОБУВАННЯ

Птахи і тварини, що потерпають від холодів та морозів,  викликали масовий прояв людського милосердя

 Міцні морози стали випробуванням не тільки для людей, а й для тварин і птахів. На озері Сасик-Сіваш біля Євпаторії зимує більше сотні птахів — качки, лебеді, чайки, баклани. Нині воно замерзло, щоранку рятувальники ламають кригу, аби збільшити ополонку, яка щодоби наполовину зменшується. Уявляєте, птахи можуть просто вмерзнути в кригу за ніч? Євпаторійці приїжджають сюди підгодувати диких птахів. Приносять хліб і зерно.

В Ужгороді бензопилами пиляли лід на річці Уж, аби звільнити водне плесо для качок, що зимують тут. Городяни щедро годують пернатих сусідів. А діти роблять годівнички для горобців та синичок, розвішують їх у парках.

Замерзла бухта Омега у Севастополі,яка традиційно дає прихисток лебедям, що не можуть відлетіти в більш теплі регіони. Тут теж небайдужі люди проявляють до них милосердя.

Журналісти «Урядового кур’єра» виявили масу подібних фактів стосовно диких і міських тварин. Колега навіть побачив безпритульних собак, замотаних доброю рукою у ганчірки, аби чотирилапі не так мерзли…

БУКОВИНА

Трапеза для вуханя

Тут добре пам’ятають люту зиму 1995 року, коли в буковинських Карпатах від холоду загинуло 90% поголів’я косулі (хоча з тих часів її чисельність істотно відновилася, проте великих табунів у 20-50 голів, як колись, ще не видно). А тому нині всіма силами і всім миром намагаються захистити від морозів братів наших менших.

Різке похолодання та щедрий сніговий покрив ускладнили умови зимування. Єгерська служба, державна лісова охорона Чернівецького обласного управління лісового господарства проводять значну роботу з підгодівлі зубрів, оленів, кабанів, козуль. Для цього користувачі мисливських угідь разом з активістами Українського товариства мисливців і рибалок заготовили належну кількість сіна, жолудів, кукурудзи, капусти.

— Мороз і високі сніги «коригують» природну поведінку диких тварин, — розповідає головний мисливствознавець Сторожинецького держлісгоспу Сергій Чистов. — Наприклад, дикі кабани наче відчувають доброзичливе ставлення людей, і не чекаючи сутінків, біжать до підгодівельних майданчиків. Причому вирушають на «трапезу» заздалегідь, ледь зачувши наближення наших єгерів. Почастунок вминають за півгодини. 

Зайцям  теж непереливки. Високий сніг ускладнив їм шлях до годівниць. Тому, добравшись до них, втомлені вухані  ласують прямо в годівниці. Підвищений взимку апетит у косуль: вони поїдають навіть мотузки,  якими були зв’язані кормові віники з топінамбура — рятівника парнокопитих.

Проте доброю справою, яку роблять лісівники, намагаються скористатися браконьєри, знаючи про місця масового скупчення тварин біля підгодівельних майданчиків. Тому в єгерської служби та лісової охорони  з’явився додатковий  зимовий наряд — патрулювання, здебільшого нічне, біля місць підгодівлі диких тварин.

Незвичне чергування мають у ці дні і співробітники підрозділів МНС Кіцманського району. Вони не дають замерзнути заплавам на Черемоші, де зимують дикі лебеді. Спеціальною технікою, а почасти й вручну, аби не сполохати птахів, розбивають на плесах кригу.

Біля місця зимівлі лебедів, що перелетіли до Черемошу із замерзлих Чорторийських озер, керівництво Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Чернівецькій області організувало оперативний природоохоронний пост. Екологи, учні місцевих шкіл і просто небайдужі громадяни постійно дбають, щоб лебеді були нагодовані, охороняють їх від хижих звірів. 

ЛУГАНЩИНА

 Не морозьте кошеня

Люті холоди розбудили в луганчан теплі почуття до тварин. Наскільки сильні ці почуття, на собі відчув господар одного з металевих гаражів у центрі міста. Як саме в гараж потрапили кошенята, скільки їх було — тепер не дізнатися. Але з приходом морозів вони захотіли вибратися на волю, а господар не приходив. Нявкання чотирилапих було таким пронизливо-сумним, що спочатку на дверях гаража з’явилася коротка записка, написана від руки: «Випусти кішку». Потім добровільні захисники тварин надрукували на принтері великі аркуші з написами: «У цьому гаражі замерзають кішки! Зателефонуйте господареві!». І, нарешті, не дочекавшись приходу власника, хтось зламав навісний замок металевої «в’язниці» та звільнив котів. Щоправда, перехожі ще довго хитали головами, звертаючи увагу на кричущі записки.

Взагалі в Луганську волонтери благодійної організації «Місто друзів» проводять рейди і відловлюють бродячих тварин. Як розповіла голова опікунської ради цієї благодійної організації Катерина Сяркіна, тварин утримують у спеціальних приміщеннях чи тимчасово забирають додому волонтери та підшукують їм нових господарів. 

А в міському зоопарку чотирилапих перевели на «зимові квартири». У приміщенні встановили котел та батарею, а поряд примостили лавку. Тож теплолюбні мавпи сидять на ній, прогріваючи спини і зрідка бігаючи за їжею. Поруч «квартирують» павичі, страуси й папуги. А ось орли, білохвіст та птахи нашого кліматичного поясу все одно не полишають своїх двомісних будиночків і переносять холод спокійно, оскільки до нього звикли. Так само, як і ведмеді: три луганські клишоногі зараз у сплячці.

КРИМ

Лебеді в морі – сходіть, покорміть!

У перші морозяні дні питання порятунку від холодів постало не тільки перед безпритульними, а й перед тваринами. І якщо люди можуть знайти притулок у пунктах обігріву та лікарнях, то для диких тварин настали нелегкі часи. Тому відділ екологічної інспекції Північнокримського регіону звернувся до жителів Джанкойського, Нижньогірського, Советського, Красногвардійського районів з проханням сприяти порятунку замерзаючих птахів, адже тут морози видалися найлютішими.

  

Кримчани щодня підгодовують птахів на замерзлих водоймах. Фото з сайту delfi.ua

Як розповів голова мисливського угіддя «Бахчисарай» Гурій Шафран, на зимівлю до Криму  прилітають птахи всього двох різновидів — сіра качка та гуси. Лебеді зупиняються дуже рідко, переважно це ті птахи, які не спроможні подолати великі відстані при перельотах через слабкість чи поранення. З тих, що зимують на Кримському півострові, найбільше страждають лебеді та качки, бо харчуються лише у водоймах. Гусям трохи простіше, оскільки їжу вони можуть знайти і в полі. Качки збираються на великих водоймах, де крига не змогла закувати всю водну поверхню. З місцевих птахів найтяжче через сніг і заметіль доводиться куріпці та фазанам. Але в мисливських угіддях їх підгодовують зерном та зерновими відходами. «Загалом великих проблем та масової загибелі серед птахів немає», — запевнив керівник мисливського угіддя.

На півострові до порятунку птахів долучилися не лише ті, хто зобов’язаний цим займатися, а й пересічні кримчани. Для багатьох із них вже стало нормою щодня підгодовувати пернатих у найближчих до місця проживання водоймах. А на форумах в Інтернеті можна зустріти безліч прохань на кшталт: «Семеро лебедів у морі в районі причалу, якщо буде можливість,  сходіть і покорміть».

Цікавий випадок стався цього тижня в Керчі, де співробітники місцевого училища в дворі закладу знайшли замерзлого пелікана. Звідки він там взявся, ніхто й досі не знає. Як передає сайт KERCH.COM.UA, груди птаха були вкриті кригою і пошкоджено око. Зусиллями трьох дорослих людей пелікана вдалося занести до приміщення. Аби розтопити кригу, птаха поливали теплою водою з чайника, а щоб пелікан остаточно зігрівся, увімкнули для нього обігрівач.

Викладачі та студенти прекрасно розуміли, що відпускати птаха на волю не можна — загине. Тому зібрали кошти на бензин і відвезли пернатого до Білогірська, де розташовано філіал Ялтинського зоопарку.

ВОЛИНЬ

Рибі теж потрібен кисень

Сорок сантиметрів снігу, що лежить нині на більшості із 265 озер та 600 ставків області, змушує власників і контролюючі органи дедалі частіше думати про те, як не допустити задухи риби. Тим із голубих перлин, що мають проточну воду, велику глибину або живлення за рахунок підземних вод, звісно, така загроза «світить» менше. Але в регіоні десятки і десятки озер, що уже фактично прожили своє життя і нині відмирають. Рівень води у них невеликий, як правило один — півтора метра, а глибина озерного мулу-сапропелю може сягати під десяток.

На глибині така задуха!.. Фото з архіву редакції

— Тут майже припинився фотосинтез внаслідок того, що кригу прикрила товста снігова ковдра. А перегнивання рослинних решток, що починає «поїдати» кисень, робить кожну із таких водойм об’єктом, де потенційно може виникнути страшне явище — задуха риби, — розповів начальник головного управління охорони, використання та відтворення водних ресурсів області Тарас Куньчик. — Зараз орієнтуємо користувачів водойм на те, щоб вони рубали ополонки, робили аерацію води тощо. 

Втім, серйозним власникам про це і нагадувати не треба. Вони й без підказок розуміють: кілька днів задухи можуть звести нанівець усі їхні зусилля з розведення риби. І фактично зробити банкрутами!

Загрозу несприятливого розвитку подій на водоймах добре усвідомлюють і працівники Державної екологічної інспекції у Волинській області. Як розповів її керівник Анатолій Гетьманчук, можливість зробити аналізи на вміст кисню лабораторія екологів може надати усім бажаючим. Аби вчасно отримати сигнал тривоги і запобігти загибелі водних ресурсів, в екоінспекції уже відкрили телефон «гарячої лінії».

Усіх, хто має інформацію про появу ознак загибелі риби, екоінспектори просять відразу ж телефонувати за номером (0332) 72-33-96. 

Світлана ІСАЧЕНКО,
Олена ОСОБОВА,
Людмила ШЕКУН,
Валерій МЕЛЬНИК,

 «Урядовий кур'єр»