Імпортозалежність лихоманить ринок нафтопродуктів

Валютний ринок і ринок нафтопродуктів взаємопов’язані. Річ у тім, що Україна не добуває достатньої кількості власної нафти і її нестачу покриває за рахунок імпорту. За підсумками минулого року, частка завезених енергоресурсів перевищила 80%. Тобто нафта — валютний товар, а отже  трейдери для насичення ринку постійно потребують валюти.

 — За нашими розрахунками, — каже директор  «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, — майже 55% в ціні бензину в Україні становить світова вартість нафти і нафтопродуктів. Ще 30—35% — податки. Зокрема й акцизний збір, який у нас встановлено у євро. Тож майже на 90% паливо залежить від валюти, а отже від її коливань. На практиці ця арифметика вельми неприваблива: одна копійка в курсі долара дорівнює одній копійці в літрі палива на АЗС.  

Тобто якщо у січні курс на міжбанку був 8,1—8,2, а на цьому тижні очікують його підняття до 9,1—9,2, то матимемо приблизно гривню у вартості долара, а отже гривню у вартості нафтопродуктів. Іншими словами, якщо в січні літр бензину А-95 в середньому коштував 10,75 гривні, то в лютому — 11,75 гривні.

— Якщо врахувати, що є певний діапазон ціни (тобто плюс-мінус 30 копійок), — продовжує підраховувати С. Куюн, — то високоякісні марки пального, які квотуються і найбільше залежать від коливань валют та динаміки світового ринку, наблизяться до кінця лютого — початку березня до позначки 12 гривень за літр, а дизпалива — до 11. Думаю, перетнути цю риску буде важко всім. Особливо якщо не буде стабільної зовнішньої кон’юнктури і зовнішній ринок рушить вгору. Тоді ситуацію складно спрогнозувати.

Валютні бар’єри

Однак самою лише девальвацією  проблеми не вичерпуються, вважає заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. Є ще валютне регулювання і кроки Нацбанку, які ставлять під загрозу ресурсне забезпечення ринку. Йдеться про постанову НБУ за №49, згідно з якою визначено спеціальний порядок придбання валюти.

—  Ця постанова, — зауважує він, — була спрямована на те, щоб зменшити активність фінансових спекулянтів (передусім комерційних банків), які підняли курс долара і євро до нинішніх рівнів. Говорити, що до цього призвело падіння реальної економіки, немає жодних підстав. У НБУ до останнього часу були всі можливості, щоб убезпечити ринок і національну економіку від настільки великих коливань.

Нині ж разом із боротьбою проти фінансових спекулянтів, переконаний аналітик, почався наступ на  підприємців навіть з числа тих, хто забезпечує стабільність національної економіки. Якщо в цьому аспекті розглянути ринок нафтопродуктів, то його учасників можна звинувачувати у багатьох гріхах. Це й оптимізація податків, і якість товару. Але їх не можна запідозрити у фінансових спекуляціях. Адже, закуповуючи пальне за кордоном за валюту, вони реалізують його в Україні за гривні. Далі цю виручку мають знову перевести в долари, щоб закупити нафтопродукти за кордоном. Однак згідно з новим порядком, отримання валюти кожен охочий має чекати щонайменше шість днів. При цьому її придбання не гарантується, а курс залишається невідомим.

Трейдерів серед спекулянтів немає

Підозрювати операторів ринку немає жодних підстав, адже, за даними НБУ, 42% трейдерів заявляють нині про дефіцит обігових коштів. У зв’язку з цим більшість із них змушені будуть звертатися до комерційних банків по короткотермінові кредити. Зрозуміло, що всі фінансові структури використовуватимуть це у власних цілях.

За таких обставин, в один голос заявляють фахівці, ми отримаємо не стабілізацію на ринку нафтопродуктів, а дестабілізацію, не зменшення фінансових спекуляцій, а їх зростання. Мовляв, така політика Нацбанку може призвести до того, що роздрібні оператори будуть змушені для  сформування більшого обсягу обігових коштів підняти вартість нафтопродуктів на заправках. Якщо ж вони цього не зроблять, може бути нестача нафтопродуктів найзатребуваніших марок.

Аби не дестабілізувати інфраструктурні ринки, аналітики радять змінити вже згадувану постанову НБУ. На їхнє переконання, кредити у валюті ситуацію не рятують, адже ті, хто вже спробував їх отримати, був ошелешений пропозицією банків, які запропонували  ставку 40%.

Та й це ще не всі загрози, які нависли над ринком пального. За словами  президента «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леоніда Косянчука, на минулому тижні призупинили розмитнення товарів на кордоні. А це десятки тисяч тонн нафтопродуктів. Зрозуміти, що відбувається,  з логічної точки зору неможливо, бідкається фахівець. Особливо  з огляду на те, що через тиждень у південних областях розпочинається підготовка до посівної кампанії й потреба в нафтопродуктах різко зросте.

Оскільки нині сільське господарство не споживає низькоякісного пального, а високоякісне імпортує, ситуацію не можуть зрозуміти ні по цей, ні по той бік кордону. Контрагенти з Білорусі та Румунії розвертають потоки від ризикованого ринку України. Вони вже мають затоварювання резервуарного парку, оскільки на нашому кордоні стоїть півтори сотні цистерн без руху і без будь-яких пояснень. Щоправда, після вихідних ситуація трохи змінилася і нафтопродукти поступово почали розмитнювати. Однак затримання імпорту на кордоні — скоріше правило, ніж виняток, позаяк партії пального періодично «застрягають» на митниці. Знавці ринку припускають, що це робиться в інтересах окремих фінансово-промислових груп. 

Останню затримку на кордоні Л. Косянчук пояснив ще й тим, що митники чекали торгів на міжбанку. Мовляв, валютний курс після вихідних, імовірно, зросте, тож митниця врахує його, обчислюючи податки. Але це хибний шлях, бо витратяться не лише нафтотрейдери та  автолюбителі, а й усі споживачі, адже вартість пального відобразиться на собівартості всіх товарів і послуг.

Латання дірок за рахунок споживача ні до чого доброго не приведе. Пальне подорожчає і буде не по кишені не лише більшості автолюбителів,  його ще й доведеться шукати, застерігають знавці ринку. Щоб цього не сталося, вони настійно радять повернути трейдерам попередній порядок закупівлі валюти.