Валютний ринок і ринок нафтопродуктів взаємопов’язані. Річ у тім, що Україна не добуває достатньої кількості власної нафти і її нестачу покриває за рахунок імпорту. За підсумками минулого року, частка завезених енергоресурсів перевищила 80%. Тобто нафта — валютний товар, а отже  трейдери для насичення ринку постійно потребують валюти.

 — За нашими розрахунками, — каже директор  «Консалтингової групи А-95» Сергій Куюн, — майже 55% в ціні бензину в Україні становить світова вартість нафти і нафтопродуктів. Ще 30—35% — податки. Зокрема й акцизний збір, який у нас встановлено у євро. Тож майже на 90% паливо залежить від валюти, а отже від її коливань. На практиці ця арифметика вельми неприваблива: одна копійка в курсі долара дорівнює одній копійці в літрі палива на АЗС.  

Тобто якщо у січні курс на міжбанку був 8,1—8,2, а на цьому тижні очікують його підняття до 9,1—9,2, то матимемо приблизно гривню у вартості долара, а отже гривню у вартості нафтопродуктів. Іншими словами, якщо в січні літр бензину А-95 в середньому коштував 10,75 гривні, то в лютому — 11,75 гривні.

— Якщо врахувати, що є певний діапазон ціни (тобто плюс-мінус 30 копійок), — продовжує підраховувати С. Куюн, — то високоякісні марки пального, які квотуються і найбільше залежать від коливань валют та динаміки світового ринку, наблизяться до кінця лютого — початку березня до позначки 12 гривень за літр, а дизпалива — до 11. Думаю, перетнути цю риску буде важко всім. Особливо якщо не буде стабільної зовнішньої кон’юнктури і зовнішній ринок рушить вгору. Тоді ситуацію складно спрогнозувати.

Дефіциту пального ще немає. Фото Oлександра ЛЕПЕТУХИ

Валютні бар’єри

Однак самою лише девальвацією  проблеми не вичерпуються, вважає заступник директора НТЦ «Психея» Геннадій Рябцев. Є ще валютне регулювання і кроки Нацбанку, які ставлять під загрозу ресурсне забезпечення ринку. Йдеться про постанову НБУ за №49, згідно з якою визначено спеціальний порядок придбання валюти.

—  Ця постанова, — зауважує він, — була спрямована на те, щоб зменшити активність фінансових спекулянтів (передусім комерційних банків), які підняли курс долара і євро до нинішніх рівнів. Говорити, що до цього призвело падіння реальної економіки, немає жодних підстав. У НБУ до останнього часу були всі можливості, щоб убезпечити ринок і національну економіку від настільки великих коливань.

Нині ж разом із боротьбою проти фінансових спекулянтів, переконаний аналітик, почався наступ на  підприємців навіть з числа тих, хто забезпечує стабільність національної економіки. Якщо в цьому аспекті розглянути ринок нафтопродуктів, то його учасників можна звинувачувати у багатьох гріхах. Це й оптимізація податків, і якість товару. Але їх не можна запідозрити у фінансових спекуляціях. Адже, закуповуючи пальне за кордоном за валюту, вони реалізують його в Україні за гривні. Далі цю виручку мають знову перевести в долари, щоб закупити нафтопродукти за кордоном. Однак згідно з новим порядком, отримання валюти кожен охочий має чекати щонайменше шість днів. При цьому її придбання не гарантується, а курс залишається невідомим.

Трейдерів серед спекулянтів немає

Підозрювати операторів ринку немає жодних підстав, адже, за даними НБУ, 42% трейдерів заявляють нині про дефіцит обігових коштів. У зв’язку з цим більшість із них змушені будуть звертатися до комерційних банків по короткотермінові кредити. Зрозуміло, що всі фінансові структури використовуватимуть це у власних цілях.

За таких обставин, в один голос заявляють фахівці, ми отримаємо не стабілізацію на ринку нафтопродуктів, а дестабілізацію, не зменшення фінансових спекуляцій, а їх зростання. Мовляв, така політика Нацбанку може призвести до того, що роздрібні оператори будуть змушені для  сформування більшого обсягу обігових коштів підняти вартість нафтопродуктів на заправках. Якщо ж вони цього не зроблять, може бути нестача нафтопродуктів найзатребуваніших марок.

Аби не дестабілізувати інфраструктурні ринки, аналітики радять змінити вже згадувану постанову НБУ. На їхнє переконання, кредити у валюті ситуацію не рятують, адже ті, хто вже спробував їх отримати, був ошелешений пропозицією банків, які запропонували  ставку 40%.

Та й це ще не всі загрози, які нависли над ринком пального. За словами  президента «Об’єднання операторів ринку нафтопродуктів України» Леоніда Косянчука, на минулому тижні призупинили розмитнення товарів на кордоні. А це десятки тисяч тонн нафтопродуктів. Зрозуміти, що відбувається,  з логічної точки зору неможливо, бідкається фахівець. Особливо  з огляду на те, що через тиждень у південних областях розпочинається підготовка до посівної кампанії й потреба в нафтопродуктах різко зросте.

Оскільки нині сільське господарство не споживає низькоякісного пального, а високоякісне імпортує, ситуацію не можуть зрозуміти ні по цей, ні по той бік кордону. Контрагенти з Білорусі та Румунії розвертають потоки від ризикованого ринку України. Вони вже мають затоварювання резервуарного парку, оскільки на нашому кордоні стоїть півтори сотні цистерн без руху і без будь-яких пояснень. Щоправда, після вихідних ситуація трохи змінилася і нафтопродукти поступово почали розмитнювати. Однак затримання імпорту на кордоні — скоріше правило, ніж виняток, позаяк партії пального періодично «застрягають» на митниці. Знавці ринку припускають, що це робиться в інтересах окремих фінансово-промислових груп. 

Останню затримку на кордоні Л. Косянчук пояснив ще й тим, що митники чекали торгів на міжбанку. Мовляв, валютний курс після вихідних, імовірно, зросте, тож митниця врахує його, обчислюючи податки. Але це хибний шлях, бо витратяться не лише нафтотрейдери та  автолюбителі, а й усі споживачі, адже вартість пального відобразиться на собівартості всіх товарів і послуг.

Латання дірок за рахунок споживача ні до чого доброго не приведе. Пальне подорожчає і буде не по кишені не лише більшості автолюбителів,  його ще й доведеться шукати, застерігають знавці ринку. Щоб цього не сталося, вони настійно радять повернути трейдерам попередній порядок закупівлі валюти.